Пе-ре-ста-в-ник фо-р-мує па-ра-ле-ль-ні ря-ди ви-ро-бів з щі-ли-на-ми про-між ни-ми в ря-ду 5-30 мм. Та-кі са-мі щі-ли-ни під-три-мує кон-ве-єр пе-чі від-па-лу. вхід та ви-хід пе-чі те-п-ло-ізо-льо-ва-ні ”п –по-ді-б-но-ю” што-р-ко-ю.

Пе-чі від-па-лу скля-ної та-ри кла-си-фі-ку-ють по ре-жи-му ро-бо-ти, дже-ре-лу те-п-ла, спо-со-бу пе-ре-да-чі те-п-ла, на-пря-м-ку ру-ху ви-ро-бів, що від-па-лю-ють-ся, та конс-тру-к-ції транс-по-р-т-них за-со-бів.

Пе-чі від-па-лу бу-ва-ють пе-рі-оди-ч-ної та без-пе-ре-р-в-ної ді-ї. В яко-с-ті те-п-ло-но-сія ви-ко-ри-с-то-ву-ють рі-д-ке, га-зо-по-ді-б-не па-ли-во та еле-к-т-ри-ч-ний струм. За спо-со-бом пе-ре-да-чі те-п-ла їх роз-ді-ля-ють на пе-чі пря-мо-го від-па-лу, му-фе-ль-ні та ци-р-ку-ля-цій-ні. До пе-чей від-па-лу ви-су-ва-ють жо-р-с-т-кі ви-мо-ги що-до рі-в-но-мі-р-но-го роз-по-ді-лен-ня те-м-пе-ра-тур у вну-т-рі-ш-ньо-му про-с-то-рі пе-чі та то-ч-но-го утри-ман-ня ре-жи-му від-па-лу скла.

У ви-ро-б-ни-ц-т-ві скло-та-ри ви-ко-ри-с-то-ву-ють пе-чі без-пе-ре-р-в-ної ді-ї. Ці пе-чі ма-ють ви-со-ку про-ду-к-ти-в-ність, ни-зь-кі ви-тра-ти те-п-ло-но-сія на від-пал ви-ро-бів та на-да-ють мо-ж-ли-вість більш то-ч-но ре-гу-лю-ва-ти те-м-пе-ра-ту-р-ний ре-жим.

Най-більш зру-ч-ні, про-с-ті та ефе-к-ти-в-ні еле-к-т-ри-ч-ні пе-чі від-па-лу. Во-ни ма-ють на-грі-ва-чі опо-ру, які роз-мі-щу-ють-ся все-ре-ди-ні пе-чі та кон-це-н-т-ру-ють-ся на тих або ін-ших ді-ля-н-ках пе-чі у від-по-ві-д-но-с-ті до кри-вої від-па-лу.

У ви-ро-б-ни-ц-т-ві скло-та-ри най-кра-щі-ши-ми се-бе ви-яви-ли ци-р-ку-ля-цій-ні пе-чі. Во-ни ха-ра-к-те-р-ні тим, що для ви-рі-в-ню-ван-ня те-м-пе-ра-ту-ри в них ство-рю-ють пе-ре-мін-ний рух по-ві-т-ря по ви-со-ті ту-не-лю.

Таб-ли-ця 3.4. – тех-ні-ч-на ха-ра-к-те-ри-с-ти-ка пе-чей від-па-лу

тип пе-чі | ПГУ 323 | ПЕО 323

про-ду-к-ти-в-ність, кг/год | 2500 | 2500

роз-мі-ри ро-бо-чо-го про-с-то-ру, м

ви-со-та | 0,45 | 0.45

ши-ри-на | 1,2 | 1.2

до-в-жи-на | 16 | 16

га-ба-ри-ти пе-чі, м

ви-со-та | 2,51

ши-ри-на | 3,26

до-в-жи-на | 23,67

ши-ри-на транс-по-р-ту-ю-чої сі-т-ки, м | 1800

шви-д-кість сі-т-ки, м/хв | 0,04-0,8

ма-са ме-та-ло-ко-н-с-т-ру-к-цій фу-те-рі-в-ки, кг

ви-тра-ти еле-к-т-ро-ене-р-гії,кВт | 250

ма-те-рі-ал та строк слу-ж-би на-грі-ва-чів, год.

Ри-су-нок 3.5. - Схе-ма дії кон-ве-к-ти-в-но-го те-п-ло-об-мі-ну

Циркуляційним ве-н-ти-ля-то-ром 3 га-ря-че по-ві-т-ря за-би-ра-єть-ся в вер-х-ній ча-с-ти-ні ту-не-лю і по-сту-пає по бо-ко-вим ка-на-лам по-сту-пає під кон-ве-є-р-ну стрі-ч-ку 2, при цьо-му во-но об-ми-ває зни-зу вверх вста-но-в-ле-ні на ній ви-ро-би. Пі-ді-грів ци-р-ку-лю-ю-чо-го по-ві-т-ря здій-с-ню-єть-ся в бо-ко-вих ка-на-лах за до-по-мо-гою на-грі-ва-чів 1. ци-р-ку-ля-цій-ні ве-н-ти-ля-то-ри за-без-пе-чу-ють ви-рі-в-ню-ван-ня те-м-пе-ра-ту-ри ви-ро-бів по до-в-жи-ні та по ши-ри-ні від-по-ві-д-них се-к-цій пе-чі.

Для за-без-пе-чен-ня за-да-ної те-м-пе-ра-ту-ри по до-в-жи-ні ту-не-лю од-но-ча-с-но з на-грі-ва-ча-ми вста-но-в-ле-ні охо-ло-джу-ю-чі при-стро-ї. Для охо-ло-джен-ня пе-ред-ба-че-ні ве-н-ти-ля-то-ри 4, які по-да-ють зо-в-ні-ш-нє по-ві-т-ря у ка-на-ли, які при-ми-ка-ють до ни-ж-ньої та бо-ко-вих сто-рін ті-єї ча-с-ти-ни ту-не-лю, що опа-лю-є-ть-ся. Ці ве-н-ти-ля-то-ри вми-ка-ють-ся то-ді, ко-ли те-м-пе-ра-ту-ра в тій чи ін-шій се-к-ції пе-ре-ви-щує за-да-ну. Ко-н-т-роль за те-м-пе-ра-ту-рою ви-ко-ну-єть-ся за до-по-мо-гою тер-мо-пар. Та-кож мо-ж-ли-вим є ав-то-ма-ти-ч-не ре-гу-лю-ван-ня за-да-но-го ре-жи-му від-па-лу.

Для кожного типу виробів, тобто для виробів маса та товщина стінок яких відрізняються неістотно розраховується окремий режим відпалу. Для більшості виробів застосовується режим відпалу, що наведений на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6. – режим відпалу пляшок

3.5. На-не-сен-ня за-хи-с-но-го по-крит-тя

На-не-сен-ня за-хи-с-них ок-си-д-но ме-та-ле-вих по-крит-тів на зо-в-ні-ш-ню по-ве-р-х-ню скля-ної та-ри з ме-тою під-ви-щен-ня її екс-плу-а-та-цій-ної на-дій-но-с-ті здій-с-ню-єть-ся шля-хом об-ро-б-лян-ня сві-жо від-фо-р-мо-ва-них скло-ви-ро-бів па-ро-по-ві-т-ря-ною су-мі-ш-шю , яка вмі-щує те-т-ра-х-ло-рид оло-ва або ти-та-ну, у спе-ці-а-ль-но-му при-ла-ді, який мо-н-ту-єть-ся на кон-ве-єр, що з’єд-нує скло-фо-р-му-ва-ль-ну ма-ши-ну та піч від-па-лу. Че-рез вза-є-мо-дію па-ро-по-ві-т-ря-ної су-мі-ші з по-ве-р-х-нею скля-ної та-ри утво-рю-єть-ся за-хи-с-на плі-в-ка з ок-си-ду оло-ва або ти-та-ну, яка за-хи-щає по-ве-р-х-ню від впли-ву на-вко-ли-ш-ніх чин-ни-ків. Установка монтується на „гарячому конвеєрі” на відстані 1-1,5 м від стола охолодження скловиробів. Контроль кількості стисненого повітря, здійснюється ротаметрами. В конструкції парад бачено підігрів реагенту в випарнику з автоматичним підтриманням заданої температури. Для цього під випарником закріплений вузол підігріву.

Тетраізопропілат титану – світло – жовта рідина, горить, при контакті з водою розкладається і перетворюється в кристалічний гідроокис титану. розчиняється у бензолі, гексані, ацетоні. Температура підігріву тетраізопропілату титану 100-1200С. Якщо його перегріти, то він втрачає свої властивості. При нанесенні на вироби, температура яких перевищує 3500С розкладається.

Таблиця 3.5. – технічна характеристика устаткування для нанесення захисного покриття

асортимент виробів, які можна оброблювати | скляні пляшки та банки

продуктивність, шт./год | в залежності від продуктивності склоформувальної машини

хімікат для нанесення покриття | тетраізопропілат титану (СН3-СНО-СН3)4Ті

спосіб нанесення покриття | осадження пароповітряної суміші

робоча температура хімікату | в залежності від хімікату

витрати хімікату, л/добу | 1,5-2

кількість випарників, шт. | 2

місткість випарників, л | 6

тиск стисненого повітря, МПа | 0,3

витрати стисненого повітря, м3/год | 0,25

підігрів реагенту | електричний

живлення системи підігріву

напруження? V | 220

частота, Гц | 50

потужність нагрівачів, кВт | 20,75

кількість зон підігріву | 2

вентилятор наддуву

оберти двигуна, хв.-1 | 2800

двигун | 5KG 56-2B/6

живлення двигуна

напруження, V | 380АС

частота, Гц | 50

потужність, кВт | 0,12

3.6. Па-ку-ван-ня го-то-вих ви-ро-бів

Скло-та-ру упа-ко-ву-ють рі-з-но-ма-ні-т-ни-ми спо-со-ба-ми: в ящи-ки, ко-н-тей-не-ри, та ін., але най-більш ра-ці-о-на-ль-ним є спо-сіб упа-ку-ван-ня в без-та-р-ні па-ке-ти на під-до-нах – по-ле-ти. Як по-ка-за-ла за-ко-р-дон-на та ві-т-чи-з-ня-на прак-ти-ка кра-щим спо-со-бом упа-ко-в-ки, а осо-б-ли-во з то-ч-ки зо-ру схо-рон-но-с-ті яко-с-ті та-ри, є без-та-р-не па-ку-ван-ня.

В цьо-му ви-па-д-ку ду-же спро-щу-єть-ся про-це-ду-ра па-ку-ван-ня, ви-ни-кає мо-ж-ли-вість ви-ко-ри-с-то-ву-ва-ти еле-к-т-ри-ч-ні на-ва-н-та-жу-ва-чі, крім то-го за-без-пе-чу-єть-ся до-ста-т-ня чи-с-то-та ви-ро-бів, то-му за-мість мит-тя до-ста-т-ньо опо-лі-с-ку-ван-ня вну-т-рі-шньої по-ве-р-х-ні ви-ро-бів во-до-ю. Упа-ко-ву-ван-ня в без-та-р-ні па-ке-ти на під-до-нах рі-з-ко зни-жує кі-ль-кість бою при пе-ре-ве-зен-ні та за-ва-н-та-жу-ва-ль-но - роз-ва-н-та-жу-ва-ль-них ро-бо-тах.

Без-та-р-ний па-кет уяв-ляє со-бою укла-де-ні в кі-ль-ка ря-дів на під-дон ни-зь-ко-бо-р-т-ні ло-т-ки(з го-ф-рованого -ка-р-то-ну)з пля-ш-ка-ми. Зве-р-ху на ло-т-ки та під-дон на-тя-гу-єть-ся ру-кав тер-мо-уса-дочної плі-в-ки, пі-с-ля чо-го під-дон те-р-мі-ч-но об-ро-б-ля-є-ть-ся-(-То-б-ро-б-ки=2000С) та утя-гу-єть-ся дво-ма ка-п-ро-но-ви-ми