Приміщення для знежирення деталей горючими розчинами повинні бути забезпечені протипожними засобами (у відповідності з органами пожежного нагляду).

Робочі гальванічних відділень повинні носити халати з кислотостійких тканин, прорезинений фартух, гумові чоботи, резинові перчатки і захисні окуляри. Забороняється проводити роботи з несправною вентиляцією.

Вражені кислотою або лугом ділянки тіла негайно оброблюються великою кількістю води, а при сильному опіку слід звернутися в медичний пункт.

Особи, які не мають відношення до виробництва металопокриття, без дозволу адміністрації в гальванічних цех не допускаються.

5. Техніко-економічні показники підприємства, що проектується

Цей розділ є завершальним в етапі організації ремонтного виробництва.

У ньому визначаються розміри основних виробничих фондів (капітальних вкладень), розраховується собівартість об`єкту, показники ефективності використання основних виробничих фондів, продуктивність праці, річна економія витрат майстерні і строк окупності капітальних вкладень.

5.1. Розмір основних виробничих фондів (капіталовкладень)

При створенні нової ремонтної майстерні у господарстві розрахунок капітальних вкладів, необхідних для створення нових ремонтних підприємств здійснюється за формулою:

, (5.1)

де Сбуд; Собл – витрати на будівельно-монтажні роботи, а також на придбання обладнання відповідно, грн.

Сінс – витрати на придбання інструменту вартістю більше 50 грн. без обмежання строку служби.

Складові частини обсягу капітальних вкладень складаються з питомих нормативних показників, віднесених до 1 м2 загальної корисної площі підприємства, тобто:

, (5.2)

, (5.3)

, (5.4)

де С /буд; С /обл; С /інс – питома середня вартість будівельно-монтажних робіт, обладнання, інструменту, віднесена до 1 м2 зальної корисної площі, грн./ м2;

Fп – зальна корисна площа майстерні, включаючи робочі, підсобні, складські, і допоміжні приміщення, 972 м2.

Питома вартість залежить від призначення ремонтного підприємства і приймається з нормативних данних.

Для майстерні господарства приймаються: С /буд = 105 грн./м 2 ;

С /обл = 22,5 грн./м 2 ; С /інс = 7,5 грн./м 2.

Сбуд = 105 * 972 = 102060 грн.

Собл = 22,5 * 972 = 21870 грн.

Сінс = 7,5 * 972 = 7290 грн.

Со.ф. = 102060 + 21870 + 7290 = 131220 грн.

5.2. Розрахунок собівартості ремонтованого об`єкту

Для майстерні господарства, що ремонтує машини не для збуту розраховується так звана цехова собівартість, яка враховує тільки напрямні та загальновиробничі накладні витрати.

Загальногосподарські і позавиробничі накладні витрати не рахуються, так як вини входять в собівартість основної продукції господарства (зерна, м`яса, молока та інше).

Цехова собівартість ремонту розраховується за формулою:

Сп = Свир + Сзч + Срм + Скооп + Сзаг.вир. ; (5.5)

де Свир – заробітна платня робітників, зайнятих на ремонті об`єкту з нарахуваннями, грн.;

Сзч; Срм – витрати, відповідно на купівлю запасних частин і ремонтних матеріалів, грн.;

Скооп – витрати на оплату виробів (вузлів, агрегатів), які надходять у порядку кооперації, грн.;

Сзаг.вир. – вартість загальновиробничих накладних витрат, грн..

Свир = Со.вир.+ Сд + Ссоц , (5.6)

де Со.вир – основна заробітна платня робітників, зайнятих на ремонті об`єкту, грн.;

Сд – додаткова заробітна платня, віднесена до одного об`єкту, грн.;

Ссоц – відрахівання на соціальне страхування, грн.

Оскільки в майстернях господарств ремонтується різноманітний парк машин, до того ж здійснюються різні види ремонтів і ТО, рекомендується визначити собівартість одного наведеного, або умовного ремонту. Розраховуючи інші техніко-економічні показники, що характеризують виробничу діяльність майстерні, продукція підприємства виявляється також в наведених або умовних ремонтах.

Основна заробітна платня робітників, зайнятих на ремонті об`єкту визначається за формулою:

Со.вир = 0,01 * tH * Cгод * Кt , (5.7)

де tH – норми часу, чисельно рівні трудомісткості ремонту машини-представника, 2178,год.;

Cгод – годинна тарифна ставка, що визначається по середнім розрядам робітників, коп;

Кt – коефіцієнт, що враховує додаткову платню до основної заробітної плати за понаднормову та іншу роботу, Кt = 1,025....1,03.

Середній розряд робіт, щодо ремонту машин в майстернях господарства орієнтовано можна приймати рівним Рср = 3,2.

Погодинна тарифна ставка визначається за середнім розрядом робіт шляхом інтерполяції годинних тарифних ставок двох суміжних розрядів. Так годинна тарифна ставка розряду визначається з формули:

, (5.8)

де Сгод4; Сгод3; Сгод3,2 – годинна ставка 3 – го, 4 – го, 3,2 – го розрядів відповідно, коп.; Сгод4 = 5,38; Сгод3 = 4,77.

.

Со.вир = 0,01 * 2178 * 4,892 * 1,0275 = 109,47.

Додаткова заробітна платняприймається в процентах від основної, тобто:

, (5.9)

де Rд – процент нарахувань на додаткову платню, Rд = 7...10 %.

.

Відрахування на соціальне страхування визначається за формулою:

, (5.10)

де Rсоц – процент нарахувань з соціального страхування, Rсоц = 4,4 %.

.

Свир=5,2+109,47+1,1=115,77

Визначають витрати на запасні частини і ремонтні матеріали (Срм, Сзч) можна скористатися додатками, до того ж необхідно врахівати, що вартість запасних частин і матеріалів при поточному ремонті складає приблизно 50...70 % їх вартості при капітальному ремонті.

Вартість загальновиробничих витрат визначається за формулою:

, (5.11)

де Rз.виз – процент загальновиробничих накладних витрат, Rз.виз =19% від загальних капітальних вкладень.

,

Сп = 115,77 + 35,1 + 12,2 + 27298,8 = 27455,9 грн.

Річна економія (прибуток) внаслідок зниження собівартості ремонту виробів:

, (5.12)

де С1; С2 – собівартість ремонту виробів на виходному і проектованому підприємствах відповідає.

,

5.3. Очікувані питомі техніко-економічні показники підприємства

Питомі техніко-економічні показники характеризують рівень ефективності використання основних виробничих фондів і дають оцінку економічній ефективності капітальних вкладів на створення нових, а