також на розширення і реконструкцію наявних фондів ремонтного підприємства.
Показники ефективності використанняосновних виробничих фондів.
Умовна фондовіддача визначається за формулою:
, (5.13)
де Св.ц – відпускна ціна на ремонт одного об`єкта, Св.ц = 78732 грн.
Відпускна ціна на поточний ремонт одного об`єкта не повинна перевищувати 70 % відпускної ціни на капітальний ремонт об`єкта.
;
Фондоозброєність визначається з формули:
, (5.14)
де Псп – середня річна кількість робітників.
;
Продуктивність праці виробничих робітників визначається з формули:
, (5.15)
;
Економічна ефективність капітальних вкладів для нових ремонтних підприємств визначається розрахунком загальної (абсолютної)планової ефективності Епл. і порівнюванням її з нормативним значенням Ен.= 0,15 , тобто:
, (5.16)
де Пб – плановий прибуток підприємства, грн.;
Со.ф - вартість основних виробничих фондів,грн.
,
Плановий прибуток підприємства визначається за різницею між обсягом валової продукції (товарної) продукції в оптових цінах Со.ц. і повної собівартості Сп цю продукцію для річної программи ремонту Nпр, тобто:
Пб. = (Со.ц. – Сп.) · Nпр , (5.17)
Пб. = (27556,537 – 27455,9.) · 163 = 16402.
Строк окуплення капітальних вкладень:
, (5.18)
років.
Дійсно значення строку окупності відповідає економічним нормам, є економічно обгрунтваним.
6. Технологічний процес ремонту (відновлення) у чавунних підшипникових щитках посадочних поверхонь методом залізнінням
6.1. Основні відомості технологічного процесу
Залізніння – має ряд переваг перед іншими процесами електролітичного осадження металів за рахунок застосування дешевих і розповсюджених матеріалів. При цьому вихід за стумом становить 80 – 90 %, твердість покриття до 7800 МПа. Є можливість одержання осадженого матеріалу товщиною до 2 мм.
При відновленні посадочних місць у чавунних підшипникових щитах, а також у щитах з сталевими втулками використовується безванне залізніння за допомогою спеціального пристрою, який дає змогу створити ванну в отворі під підшипник (рис. 1).
1 – підшипниковий щит; 2 – листова гума; 3 – кришка підшипника; 4 – циліндричний єлектрод; 5 – електроліт; 6 – болт кріплення; 7 – поверхня залізніння; 8 – реостат.
Технологічний процес передбачає механічну обробку, знежирення, промивання водою, анодне або хімічне травлення, нанесення покриття, промивання й нейтралізація та механічна обробка відновленої поверхні деталі.
Посадочне місце проточують для правильної геометричної форми отвору. Поверхню зачищають шліфувальною шкуркою. Знежирюють посадочні поверхні промиванням у неетильованому бензині або скипидарі. Хімічне або електрохімчне знежирення здійснюється за допомогою віденьського вапна з додаванням 3% соди і 1,5% їдкого натрію.
Електрохімічне декопіювання досягається за рахунок зміни полярності джерела живлення (анодом є посадочне місце щита, а катодом - внутрішній електрод).
Місцеве залізніння дозволяє нарощувати покриття з швидкістю 0,2 –
0,4 мм/год. Після залізніння посадочні місця шліфують.
Для залізніння використовують хлористий електроліт, до складу якого входить хлористе залізо FeCl2 · Н2О – 200 – 500 г/мл. Застосування хлористих електролітів дозволяє одержати щільні дрібнозернисті осадки товщиною до 1,5 – 2 мм із стійкою проти зношування, близькою до по стійкості до загартованої сталі.Такі електроліти дозволяють значно підвищити ( до 60 А/дм2) підвищити щільність струму, а при доведенні їх до температури 90 – 95єС – одержати пластичні покриття з невеликими внутрішніми напругами.
6.2. Розрахунок основних характеристик при гальванічному покритті
Сила струму розраховується за формулою:
, (6.1)
где Dк – катодна щільність струму, А/дм2 (визначається умовами роботи деталі, видом покриття, температурою і концентрацією електроліту), 30 А/дм2.
Fk – площа покриваємої поверхні, 0,5 дм2.
,
Тривалість гальванічної операції визначається формулою:
, (6.2)
где t0 – тривалість електролітичного осадження металу у ванні, 0,4 год;
t1 – час на завантаження і вивантаження деталей, 0,1год.
Кпз – коефіцієнт, враховуючий підготовчо-завершальні роботи, (при однозмінній роботі Кпз = 1,2).
год,
Час витримки деталі у ванні визначається за формулою:
, (6.3)
где h – товщина шару залізніння, 0,02 мм;
г – щільність шару залізніння металу, 7,8 г/см3;
С – електролітичний еквівалент, 1,042 г/А·год;
зв – вихід металу по струму, 80 – 90 %.
хв.