Геолого-промислова характеристика вигодсько-бистрицького покладу Долинського нафтового родовища.

Загальні відомості про родовище.

Волинське нафтове родовище знаходиться на території Волинського району Івано-Франківської області.

В орографічному відношенні район родовища відноситься до передгір’я Карпат, що являє собою зону сильно розвинутої системи рік, ярів і балок. Абсолютні висоти поверхні сягають 427-452 метри. Гідрографічна сітка представлена рікою Свіча з притоками Сукаль, Лужанка, і Витвиця. Ріка свіча протікає через північно-східні схили Карпат і після виходу з Карпат впадає в ріку Дністер. Кількість води в ріках залежить від інтенсивності опадів в горах.

Клімат району помірно-континентальний. Середньорічна температура дорівнює +5,7 – 7,2 , максимальна середньомісячна температура складає +19,5, мінімальна складає -9,4. Річна кількість опадів складає 600-900 мм. з максимумом в літній період. Вітри помірні, переважно північно-західні.

В районі розміщені нафтогазовидобувні управління „Долиннафтогаз”, яке здійснює розробку і експлуатацію нафтових родовищ; управління бурових робіт, яке займається геолого-розвідувальними роботами на буріння свердловин.

Через місто Долина проходить залізниця та автомобільна дорога загально-державного значення.

Стратиграфія.

В будові Долинської складки приймають участь відходи стрийської свити верхньої крейди, ямненської свити палеоцена, манявської, вигодської і бистрицької свит соценя, а також менілітової свити анігоцела. Весь цей комплекс перекривається поменицької і ворокинценської свити.

Долинська структура представляє собою анти метричну антиклінальну складку з досить зрізаним північно-східним і більш пологим, опущеним під берегову скибу, Свічанським і Туринським розломами на три блоки: Болехівський, Долинський, і Південно-Долинський.

Найбільш при піднята частина Долинської складки знаходиться в Долинському блоці, де вона по всій крівлі менілітових відходів обмежена ізогінською мінус тисяча сто метрів. Висота складу, що знаходиться в межах даного блоку складає більше 1550м.

Глибина залягання продуктивної частини вигодсько-бистрицького покладу знаходить у межах 2100 -3000 метрів. Продуктивні райони мають повидне розміщення, представлені пісковиками, алевролітами, ари літами, що характеризуються літолого-феціальною неоднорідністю. Основними колекторами являються поршні пісковика і алевроліти.

Пісковики колекторів мають зелено-сірий, сірий колір, мілко- і середньо-зернисті, кварцові, вапнякові, тугі, спористі, які зустрічаються в слабоцементованих родовищах. Часто розбиті тріщинами, які наповнені кальцитом.

Структура породи алевролітові, шенетура – невпорядковані. В блетрицькій свиті переважають середньо- та мілко-зернистіапевролітові пісковики. Виготська свита представлена масивними, товстослоїстими пісковиками.

Вигодської-Бистрицький поклад включає в себе Вигодську та Бистрицьку свити. В Долинській складці відклади цієї свити представлені товщеюпангених і товстослоїстих пісковиків розділених алевролітами і ари літами покритістю від декількох сантиметрів до декількох метрів. Пісковики вигодської свити сірі, темно сірі, зеленувато-сірі, шабованилкові. Алевроліти світло-сірого, сірого, рідше зеленувато-сірого і темно-сірого кольру, кварцеві, крупнозернисті з вапняком.

Серед пісковиків в верхніх і нижніх частинах свити зустрічаються пропласти конгломерата, що складається з зерен кварцу, горних і замнувато-сірих сланців, вивітрених вапняків, пісковиків і зеленуватих арнігітів. Опір пісковиків у продуктивній частині сягає від 70 до 100 Ом. Товщина свити складає 90-140 м.(співвідношення пісковиків 50-70%).

Бистрицька свита представлена двома фаціями: покельська і бистрицька.

Покельська фація представлена вапнистими аргілітами з прошарками пісковиків середньозернистих серільних і невалантних алевролітів. В цілому для попельської фації максимальна піщанистість (30-40%) простежується в при склепінній частині структури.

Бистрицька фація представлена аргілітами з рідким чергуванням прошарків алевролітів. Аргіліти неваншисті. В цілому бистрицька фація характеризується відсутністю в її розрізі колекторів.

Оскільки вигодські відходи в розрізі не мають характерних ренерів, то прослідини розповсюдження їх по площі практично неможливе. Тому свиту було розбито на три досить потужні пачки.

Пачка „І” представлена 1-8 пластами, свердловини в яких кількість каналів збільшується до 3-11. Товщина окремих пластів змінюється від 0,9 до 42,4 м.; горіяктивна нафтонещена товщина пачки змінюється в межах 7,4-65,0 м.

Пачка „ІІ” складається з 1-7 пластів товщиною від 0,6 до 34,4 м. Ефективна товщина пачки змінюється від 7,2 до 46,3 м. середня товщина складає 27,7 м.

Пачка „ІІІ” розміщена в підошві вигодської свити, представлена 1-6 пластами, товщина яких змінюється в межах від 9,4 до 56 м., середня – 25,4м.

Тектоніка.

Вигодської-бистрицький поклад є основним об’єктом розробки Волинського родовища, який забезпечує більше 76% річного видобутку нафти.

Волинське нафтове родовище приурочено до Бориславсько-Покутської зони Предкарпатського розгину, якій займає проміжне положення між південно-західним схилом Східно-Європейської платформи і Карпатською складчастою областю.

Долинська структура являє собою антетричну брахіантиклікальну складку з досить широким склепінням. Крутим і зрізаним північно-східним і більш пологим південно-західними крилами. Кути падіння порід південно-західного крила в склепінній частині складають 5-15, збільшуючись в південно-західному напрямку до 25-40. Південно-східне крило в склепінній частині має кути падіння порід 30-50, а потім воно стає крутим, вертикальним, підгорнутим і зрізається насувом Долинської складки на Північно-Долинську. По довжині шпазка простежується на 10 км. і поділяється на Болехівський, Долинський та Південно-Долинський блоки.

Поперечними тектонічними порушеннями вигодської-бистрицький поклад розділений на дев’ять ділянок (Іа, І, ІІ, ІІІ, VI, VIa, IV, V, Va). [2]

Найбільш при піднята частина вигодської-бистрицького покладу знаходиться в при фронтальній зоні IV-VI ділянок, найбільш низька на південно-західному крилі.горизонтальне зміщення ділянок відносно дна одної на паравищує 150 м., вертикальні зміщення – 50 м.

В геологічній будові родовища приймають участь відклади верхньої крейди, поледину і щебену.

В проміжковій розробці Долинського родовища знаходяться шість покладів (з верху вниз): менілітовий, бистрицький, манявський та ямненський, які об’єднані в три об’єкта розробки – менілітовий, вигодської-бистрицький і манявської-ямненський.

Вигодської-бистрицький поклад Долинського родовища займає проміжне положення між менілітовим і манявської-ямненським покладами і є пластовим сплетінням з тектонічним екрануванням. Глибина продуктивної глибини вигодської-бистрицького покладу знаходиться в межах 2100-2970 м., розміри покладу 8,2 х 1,9 км., товщиною біля 870 м.

По характеру тектонічної будови в історії геологічного розвитку