на тему:

“Класифікація двигунів внутрішнього згорання”

.

ПЛАН

Вступ

Класифікація ДВЗ.

Основні механізми і системи ДВЗ

Будова і принцип дії двигуна і його вузлів

ТО двигуна внутрішнього згорання

Правила безпеки для водія і обслуговуючого персоналу

Види і способи зварки плавленням із допомогою тиску.

Ріст і розвиток всіх галузей народного господарства, потребує переміщення великої кількості вантажів, а також і пасажирських перевезень в нашій країні. Основним видом транспорту, який найбільше підходить для виконання цих перевезень являється – автомобіль, який принципово не змінився за останнє століття. Він як і раніше оснащений двигуном внутрішнього згорання. Трансмісією, механізмами керування. Кузовом та колесами. Проте всі вузли, агрегати, механізми й системи автомобіля значно ускладнилися за останні роки, завдяки чому різко зросла економічність автотранспорту, швидкість перевезень, комфортабельність автомобілів, покращився їх дизайн, збільшилась їх потужність і надійність, а також в системи управління автомобілів введені елементи автоматизації, а більшість іноземного автотранспорту обладнують комп’ютерами. Як і раніше автомобіль – це транспортна безрейкова машина на колісному, або напівгусеничному ходу, що привозиться в рух власним двигуном і призначається для перевезення вантажів, людей та виконання спеціальних завдань.

Будь-який автомобіль складається з трьох основних частин: двигуна, шасі та кузова. Двигун перетворює теплову енергію, що виділяється під час згорання палива, на механічну роботу.

Двигуни внутрішнього згорання бувають: поршневі, в яких увесь робочий процес здійснюється у повітряному компресорі, камері згорання та газовій турбіні.

На більшості сучасних автомобілів установлюють поршневі двигуни внутрішнього згорання.

За способом сумішоутворення й запалювання палива автомобільні поршневі двигуни поділяються на дві групи:

Із зовнішнім сумішоутворенням і примусовим займанням палива від електричної іскри (карбюраторні і газові).

Із внутрішнім сумішоутворенням і займанням палива від стискання з нагрітим повітрям у наслідок його сильного стисканні в циліндрі (дизельні).

ДВЗ складаються з таких механізмів і систем:

Кривошипно-шатунного механізму, який слугує для перетворення зворотно-поступального руху поршня на обертальний рух колін вала.

Механізм газорозподілу забезпечує своєчасне заповнення пальної суміші в циліндрах (або повітрям) і видалення з них відпрацьованих газів.

Система охолодження призначена для підтримання оптимального теплового режиму двигуна.

Система мащення забезпечує змащування тертьових поверхонь двигуна, подачу до них оливи, часткове охолодження їх, видалення продуктів спрацювання та очищення оливи.

Система живлення карбюраторного двигуна слугує для очищення палива й повітря. Приготування пальної суміші, подавання її в циліндри та видалення продуктів згорання.

Система запалювання забезпечує займання пальної суміші в циліндрах карбюраторного двигуна й містить джерело енергії та перетворювач низької напруги системи електрозабезпечення автомобіля на високу напругу свічки запалювання. Іскра від якого запалює пальну суміш у циліндрі двигун в потрібний момент.

Поршневий двигун складається з циліндра, картера, який знизу закритий піддоном.

У середині циліндра переміщується поршень з компресійними кільцями. Поршень через поршневий палець та шатун зв’язаний з колінчастим валом, о обертається в корінних підшипниках розташованих у картері.

Колін вал складається з корінних мийок, щік і шатунних шийок. Циліндр, поршень, шатун і колін вал утворюють кривошипно-шатунний механізм, який перетворює зворотно-поступальний рух поршня на обертальний рух колін вала. Зверну циліндр накритий головкою із клапанами: впускного і випускного, які точно узгоджуються з обертанням колін вала, а отже із переміщенням поршня. Верхнє крайнє положення поршня в циліндрі, в якому його швидкість дорівнює нулю, називається Верхньою Мертвою Точкою, нижнє крайнє положення – Нижньою Мертвою Точкою. Відстань, що її проходить поршень від однієї мертвої точки до іншої називається ходом поршня, а відстань між осями корінних і шатунних шийок – радіусом кривошипа.

Об’єм, що вивільнюється поршнем коли той переміщується від верхньої мертвої точки до нижньої мертвої точки – становить робочий об’єм циліндра.

Робочі цикли в більшості автомобільних двигунах здійснюється за чотири ходи поршня (впуск, стискання. Робочий хід, випуск), тому ці двигуни називаються чотирьохтактними.

Так, як двигун автомобіля є одним з найбільш складних агрегатів, для цього потрібно своєчасно контролювати його технічний стан і виконувати всі необхідні регуліровки, для того об продовжити строк служби без розробки.

Основними показниками двигуна являється потужність розхід палива і оливи.

Потужність двигуна можна перевірити на стенді з біговими барабанами, куди автомобіль можна поставити задніми колесами. Тут ще контролюють розхід палива, димність вихлопу, роботу електрообладнання і системи запалювання під навантаженням, дію трансмісію і друге.

Технічний стан кривошипно-шатунного механізму визначають перевіркою тиску в кожному циліндрі в циліндрі такту Стискання. Виміром втрати повітря в кожному циліндрі, при наявності диму із оливо заливної горловини, підвищеній розтраті оливи, прослуховуванням.

В газорозподільному механізмі зазори між клапанами і коромислами необхідно систематично перевіряти і при необхідності регулювати, так я к збільшення або зменшення зазорів знижує потужність двигуна і приводить до поломки деталей газорозподільного механізму.

В системі охолодження двигуна температуру охолоджуваної рідини необхідно підтримувати в границі 80о-90о С з допомогою термостата. Це забезпечить найменшу виробітку деталей двигуна при мінімальному розході пального.

В обслуговування системи мащення входить щоденне контролювання рівня оливи в піддоні двигуна, періодичну його заміну, очистку, промивку і заміну фільтрів тонкої очистки і контроль герметичності з’єднань при відсутності протікання оливи.

Система живлення карбюраторних двигунів необхідно проводити як при непрацюючому так і при працюючому двигуні.

При непрацюючому двигуні перевіряють кріплення всіх вузлів і герметичність з’єднання деталей, а при працюючому – відсутність підтікань пального з бака, через з’єднання палипроводів до карбюратора, а також стан прокладок впускного і випускного трубопроводів і відстійників палива.

Для нормальної роботи дизельного чотирьохтактного двигуна необхідна висока частота палива і герметичність магістралей.

Деталі паливного насоса високого тиску і форсунки виготовляють з великою точність, після індивідуального