Штукатурні роботи належать до одного з основних видів опоряджувальних робіт.

Штукатурка “Структура” – від “стукко” (італ.) – гіпс, алебастр, вапно. – це опоряджувальний шар, який наносять на поверхні різних конструктивних елементів будівель і споруд, що вирівнює ці поверхні чи надає їм певної форми й фактури.

Оштукатурюють як внутрішні приміщення. Так і зовнішні поверхні будівель і споруд. За способом нанесення на поверхню штукатурка буває мокрою (монолітною) і сухою.

Виконання монолітної штукатурки складається з пошарового нанесення. Розрівнювання і загладжування розчину на поверхні будівельних конструкцій.

Суха штукатурка – це листи, які прикріплюють до поверхні. Застосовують суху штукатурку для опорядження внутрішніх приміщень.

За якістю розрізняють три види штукатурки: просту, поліпшену й високоякісну.

Проста штукатурка складається з набризку і грунту й застосовується для згладжування нерівностей будівельних конструкцій. Виконують її для оштукатурювання тимчасових будівель, а також стін підвальних і цокольних поверхів.

Поліпшена штукатурка складається з набризку, грунту й накривки. Застосовують її в житлових і громадських, іноді в промислових будівлях.

Високоякісна штукатурка складається з набризку, грунту і накривки й виконується по маяках. Застосовують у громадських будівлях і житлових будинках І класу.

За призначенням штукатура класифікують на звичайні, декоративні і спеціальні.

Звичайну штукатурку застосовують для опоряджування зовнішніх поверхонь і внутрішніх приміщень. Після її висихання поверхню можна фарбувати чи обклеювати шпалерами.

Декоративну штукатурку застосовують в основному для опорядження фасадів. Для приготування цього виду штукатурки застосовують кольорові цементи, мармурове борошно і кришку, слюду та інші матеріали.

Спеціальна штукатурка за своїм призначенням може бути теплоізоляційною, акустичною, гідроізоляційною та інших видів.

При виконанні штукатурних робіт штукатурний розчин – основний матеріал. Він складається з води, в’яжучого, заповнювачів і різних добавок.

Внутрішні кам’яні та бетонні поверхні приміщень з нормальною вологістю оштукатурюють вапняним і цементно-вапняним розчином. А гіпсові – гіпсовим та вапняно-гіпсовим. Для оштукатурювання зовнішніх поверхонь і поверхонь приміщень із підвищеною вологістю використовують цементі розчини.

Штукатурні розчини у вигляді напівфабрикатів і сухих сумішей готують на розчинобетонних заводах і доставляють на об’єкти. У ряді випадків здійснюють централізовану доставку готового штукатурного розчину на об’єкти з допомогою автосамоскидів.

При підготовці поверхні під штукатурку застосовують металеву сітку, дріт, дранкові щити та інші матеріали.

При виконанні штукатурних робіт під час зведення будівель і споруд всі технологічні операції слід виконувати лише механізованим способом.

Переробку і подачу штукатурного розчину на поверхи виконують за допомогою штукатурних станцій. Вони оснащені основним розчинонасосом, комплектом розчинопроводів, розчинонасосами меншої продуктивності і комплектом форсунок. З форсунок розчин викидається і наноситься на оштукатурювань поверхню.

Вручну розчин наносять при невеликому обсязі робіт та в індивідуальному будівництві.

Бригада штукатурів повинна бути оснащена комплектом необхідних інструментів. Їх наявність і правильність використання створюють умови для високопродуктивної праці.

Кельму застосовують для накидання і розрівнювання розчину.

Сокіл – металевий щит розміром 40 х 40 см з дерев’яною ручкою довжиною й5 см. Він призначений для переносу розчину при нанесенні його на оштукатурювань поверхню вручну.

Ківш служить для накидання розчину на оштукатурювань поверхню.

Для затирання накривного шару штукатурки застосовують різні варіанти терок із дерева чи синтетичного матеріалу.

Пів терка призначена для вирівнювання і ущільнення штукатурного накиду, нанесеного на поверхню, чи для обладнання лузг (внутрішніх кутів) у свідому розчині. Вона складається з полотна і ручки.

Правило служить для розрівнювання шару штукатурного розчину і перевірки горизонтальності чи вертикальності оштукатурених поверхонь.

Правило лугове застосовують для опорядження лузг (внутрішніх кутів) при штукатурних роботах.

Правило усеночне застосовують для опорядження усенок (зовнішніх кутів).

Бучарда штукатурна призначена для насічки бетонних поверхонь для одержання шорсткості.

Скребачка служить для очищення поверхонь від бруду і напливів розчину. Бажано мати кілька скребачок різної ширини. Широкі скребачки застосовують на рівних поверхнях, більш вузькі – на нерівних.

Для очищення поверхонь від забруднення використовують сталеві щітки. Крім бучарди, для насічки поверхонь застосовують також зубила і молоток.

Нанесенню штукатурного розчину передує підготовка поверхонь. Це необхідно для доброго зчеплення штукатурного шару з поверхнею. Якщо підготовка виконана незадовільно, штукатурка передчасно руйнується: ділянки штукатурки відокремлюються у місцях незадовільного зчеплення.

Підготовка до оштукатурювання полягає в тому, щоб надати поверхнів шорсткості і видалити з неї бруд, жирові плями, пил, висолювання, Використовують для цієї мети щітки, скребачки, бучарду, зубило і молоток.

На гладеньких бетонних поверхнях необхідно робити насічку. Забруднені місця очищають скребачками, щіткою чи вирубують. Запилені місця обмітають і промивають водою.

На цегляних стінах, якщо кладка виконана впустошовку, шорсткості поверхні вистачає. Кладу з повним заповненням швів обробляють за допомогою зубила і молотка. Шви у кладці вирубують зубилом на глибину не менше 10 мм.

Для підготовки дерев’яних поверхонь під штукатурку набивають дранку. Дранка – це тонкі дерев’яні рейки. Розрізняють простильну (нижню) і вихідну (верхню) дранки. Спочатку на поверхні набивають простильні ряди, розміщуючи рейки під кутом 45о по відношенню до підлоги. На простильні ряди також під кутом набивають вихідну дранку. Товщина простильного шару повинна бути достатньою для проникнення розчину між вихідною дранкою і оштукатурюванню поверхнею. Це потрібно для надійного їх зчеплення. На вихідну дранку використовуються рівніші рейки, ніж на простильну. Проте краще використовувати не штучну дранку, а набивати готові щити, Стики дранки для уникнення потовщень слід робити впритул.

Перед оштукатурюванням стиків різнорідних поверхонь їх попередньо затягують сіткою. Це стосується стиків дерева з бетоном і дерева з цеглою. Швидкість висихання штукатурного шару на різних матеріалах неоднакова. Наявність сітки на таких стиках дозволяє уникнути тріщин. Найчастіше використовують сітку з отворами від 10х10 до 30х30 мм.

Якщо треба нанести великий