ряди паркета, однако інколи фриз настиляють і без окантовки.
2.4 Наcтилання паркету.
При задані ширині фриза до розкладки змійки у протилежних довжин стін приміщеня вкладають декілька планок фриза і по ньому розмічають лінію фриза. Потім підбирають планки необхідного розміру для всієї площини підлоги і викладають змійку між лініями фриза. Маячну ялинку розмічують в співвідношенні з всиановленою змійкою.
Технологія настилки маячної ялинки і рядів паркета майже не відрізняється від укладки покриття без фриза. Різниця лише в тому, що перші ряди маячної ялинки потрібно надійно закріпити до основи. Крайні у фриза ряди спочатку вкладають насухо, без мастики. На них креслять по контрольній рейці лінію фриза і по цій лінії кожну планку окремо розпилюють на електропилі. Потім на основу наносять мастику і планки настиляють звичайним способом. Коли настелена вся площина підлоги, приступають до укладки фриза. Краї укладеного паркета мають бути рівними, інакше між ними і окантовкою фриза буде недопустима щілина. Роботу виконують два паркетника.
2.5 Лінійка.
До відрізаних кромок крайньої ялинки паркета набирають лінійку із планок паркетаоднієї ширини, не обов’язково рівній ширині планок основного покриття. Довжина планок лінійки може бути різною, а ширина - обрв’язково однакова. Лінійку укладають пазом до центру приміщення. Щоб скріпити лінійку з основним покриттям в торцях відпилених планок крайніх рядів, пропиляють паз для з’єднання з пазом лінійки через шпонку. Цей спосіб з’єднання важкий. Можна також в торці крайніх рядів забити цвяхи з таким розрахунком, щоб їх головки входили в паз лінійки. Цвяхи забивають паралельно основі, але не на всю їх довжину, а так, щоб на поверхні залишилось 4…5 мм. Кількість цвяхів залежить від довжини планки лінійки. При довжині більше 300 мм забивають 3…4 цвяхи, меншій довжені достатньо 2-3 цвяхи.
2.6 Фриз
Після укладки лінійки приступають до набору фризового ряду паркета. Всі планки фризового ряду схвачують з лінійкою і між собою через паз і гребінь. В кутах приміщення фризові ряди з’єднюють по трьом основним варіантам. Найбільш простим являється варіант, коли планки фриза по кожній стіні складають разом в одну сторону до суміжної стіни і отримується рисунок типу корзинка. Гарне з’єднання планок фриза в кутах на “вус”, для чого планки розпилюють під кутом 45 є. Для використання відходів, або при присутності дрібнорозмірних планок, можна виконати кути сходинками.
Спосіб з’єднання планок фриза корзинкою не потребує особливих пояснень, однак треба слідкувати за тим, щоб перші взаємноперпендикулярні стикуючі планки в кутах були однакової ширини. Коли при укладці фриза у кінці лінійки не вкладається по ширині ціла планка, то вставку потрібно робити не у кута приміщення, а на відстані 5…6 планок від кінця лінійки.
При виконанні кутів на “вус” потрібно набрати насухо два квадрата з правих і лівих планок. Потім квадрати розмічують і розпилюють по діагоналі, причому в квадратах із правих планок з житнього лівого кута в верхній правий, а із лівих планок – із житнього правого кута в верхній лівий. Отримані після розпилення трикутники з’єднюють попарно ліві і праві по лінії відрізу і вкладають в кути приміщення, заповнюючи залишені незаповнені фризом квадрати.
Зазор між фризом і стіною обов’язково заливають гарячою бітумною мастикою, при чому клини і розпорки мають бути видалені. Після цього встановлюють плінтуси і гантелі.
2.7 Дотикання у стін.
При настилці паркета любим способом потрібно добре виконати дотикання до дверних блоків. Підлога в приміщенні, куда відкриваються двері, доводять до порога, а коли він відсутній, то впритик до лінійки, яку встановлюють замість порога. Покриття повинно щільно дотикатись до четвертей дверної коробки, інакше під дверним полотном буде проглядатись підлога сусіднього приміщення. Коли в сусідньому приміщенні теж настиляють паркетні підлоги, то між приміщеннями не рекомендується вкладати лінійку, а краще продовжити прийнятий рисунок підлоги в сусідньому приміщенні або продовжити рисунок фриза
2.8 Оргінізація робіт
В роботі по настилці паркета беруть участь двоє робітників – паркетників. Один паркетник наносить на основу, розрівнює її, приносить паркет на робоче місце і розкладає окремо праві і ліві планки. Другий паркетник, більш високого розряду, укладає планки паркета.
Для виконання заданого об’єму робіт паркетників забезпечують технологічними норнокомплектами з врахуванням чисельно-кваліфікованого складу робітників. Нормокомплект – оптимальний набір ручних машин, інструментів, приспосіблень і інвентаря для виконання визначеного виду робіт.
2.9 Вимоги до якості
Готове покриття підлоги із штучного паркета має відповідати слідуючим основним вимогам: рисунок підлоги, її колір і спорядження мають відповідати проекту; відхилення поверхні покриття підлоги від площинності перевірені у всіх напрямках рівнем і двохметровою контрольною рейкою, не має перевищувати 2 мм; виступи між кромками суміжних планок паркета не допускаються; зщеплення паркетного покриття нижчележачим шаром визначають практикуванням всієї площадки. На ділянці, де заміна звуку при простукуванні покаже на відсутність щеплення, покриття, а іноли і нижчележача стежка, мають бути замінені; тріщини, м’ятини і відкритішви в елементах підлоги, а також щілини між плінтусом і галтеллю і покриттям підлоги або стінами не допускаються.
2.10 Дефекти
Гнучкість покриття підлоги при ходінні по ній.
Настилка паркета по стяжці, що набрала проектної міцності; настилка паркета по невирівняному шару піска; втрата міцності або руйнування цементно-піщаної стяжки; слабке зщеплення з основним покриттям підлоги із штучного паркета із-за клейового