мастик на будівельній площаді розміщують з врахуванням протипожежних вимог – не ближче 50м від дерев’яних будівель і складів. Площадку, де встановлені котли, огороджують. Біля кожного котла має бути комплект засобів пожежогасіння (вогнегасники, сухий пісок, лопати). Над котлами установлюють незгораючий навіс. Кришки котлів для приготування бітумних мастик мають щільно закриватись. Не допускається заповняти котел більше чим на ѕ його ємності. Наповнювач (цемент, азбест) має бути сухим, інакше можливе переливання мастики через край котла і її загоряння. Мастику в котлі перемішують веслом-мішалкою, а переливають в бачки тільки черпаками з довгою ручкою. Не допускається підвищувати температуру розігріваючої мастики вище 220єС. При перегріві потрібно зменшити вогонь в топці котла і рівномірно перемішують розправлену масу. Приготовлену мастику доставляють до робочого місця в спеціальних бачках, закритих щільно кришкою і заповнених на ѕ об’ємах.
При попаданні на шкіру гарячої мастики її змивають теплою водою з милом або ланіліновою пастою. На обпечене місце прикладають примочку із водного розчину марганцево-кислого калію, потім змащують вазіліном або спеціальною мазью від опіків.
Всі клеючі мастики вміщують легкозаймисті розчинники, що потребує додержання мір пожежної безпеки. Випаровування легкозаймистих розчинників і концентрація їх нарів в приміщенні, де ведуться роботи, створюють підвищену пожежну небезпеку. В таких приміщеннях неможна користуватись відкритим вогнем, курити, включати електронагрівні прилади.
Для того щоб не виникали іскри ємності з мастикою і розчинником неможна відкривати металевими інструментами, і також очищати тару від залишків мастики стальними предметами.
На основу мастику наносять гумовими, пласмасовими, дерев’яними шпателями, що виключають вникнення іскр. В приміщеннях, де працюють з мастикою, мають бути написи: “Не курити”, “Вогненебезпечно”, “Вибухонебезпечно”. Кількість мастики на робочому місці не має перевищувати змінної витрати.
Підігрівати загуслі мастики на відкритому вогні, електроплитках із-за вогня – і вибухонебезпеки строго забороняється. Їх розбавляють розчинниками, рекомендованими інструкцією, або підігрівають в посуді з гарячою водою.
Основу починають грунтувати мастикою в приміщеннях, найбільш віддалених від входу у будівлі. Не допускаються роботи з мастикою одночасно в коридорі і в основному приміщенні. Розчинники, що виділяються із нанесеної мастики можуть визвати в робітників головну біль. Тому приміщення, де наносять мастику, настилають плитку і лінолеум, безперечно провітрюють, але так, щоб не було протягів.
Полівінілхлоридні плитки і лінолеум приклеюють мастиками КН-2 і КН-3 тільки в світлий час дня. При фрезеруванні, пиленні, циклюванні паркетних підлог, при різанні полівінілхлоридної плитки, при прирізці стиків полотну лінолеума необхідно бути обережними, щоб не допустити порізів рук.
Після закінчення роботи приводять в порядок робоче місце, забирають інструменти, відключають елктропровідну мережу.
Використана література
1.В.Н. Далье – Вульорсон, Н. Н. Завражин.
Устройсво полов із паркета
І лінолеума. М., “Вища школа”, 86г.
2.Л.Н. Крейдлін. Столярні, паркетні і плотні роботи.
М., “Вища школа”, 89г.