У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


і якості на необрізні та обрізні пиломатеріали.

На фрезерно-пильниз лініях (ЛФП, ЛАПБ-2М) можна розпилювати колоди від 14 до 30 см на обрізні пиломатеріали і технологічну тріску. Ці лінії високопродуктивні, але вихід пиломатеріалів на них на 3...5% нижчий ніж на лісопильних рамах.

На однопильнизх стрічкопилкових верстатах доцільно розпилювати хвойні породи діаметром більше 30 см, низькоякісну сировину і пиловочник твердолистяних порід деревини розвальним, брусовим, а також круговим чи сегментним способами. Спарені стрічкопилкові верстати доцільно застосувати для розкрою колод діаметром 30...40 см з брусовою або врозвал, як хвойних так і листяних порід.

Використання стрікопилкових верстатів найбільш ефективне в потоках з комбінованим обладнанням на першому проході для випилювання брусів, сегментів або товстих горбиків.

Багатопильні круглопилкові верстати використовуються для розпилювання брусів в складі лісопильних потоків, де для випилювання брусів на прешому проході використовуються стрічкопилкові, фрезерно-пилкові верстати, або лісопильні рами.

Для обрізки необрізних дощок в лісопильних потоках використовуються, як двопильні (Ц2Д-7, Ц2Д-5А і ін.), так і багатопильні (Ц3Д-7, Ц3Д-4 і ін.), а також фрезерно обрізні верстати (Ц2Д-Ф і ін.), які дозволяють одночасно з обрізкою необрізних дощок переробляти рейки на технологічну тріску та автоматизовані лінії типу ЛОД-1 і ін.

Для торцювання бокових (підгорбильних) дощок в сучасних лісопильних цехах використовують торцювальні установки прохідного типу (ЦТ3-2М, ЛТ-1), які найбільш продуктивні, як вмонтовані в лінії сортування дощок (типу ЛТ-2), В останній час промисловість випускає прохідні торцювальні установки, вмонтовані в сортувальні лінії (типу ЛТС-16, ЛСП-21 і ін.).

В лісопильно-деревообробних виробництвах, де виробляються заготовки, для поперечного розкрою пиломатеріалів (торцювання) використовуються торцювальні верстати ЦКБ-40, ЦКБ-63 (для попереднього торцювання), а для точного розкрою по довжині в розмір-верстати типу ЦПА-40 або ЦМЭ.

Поздовжній розкрій пиломатеріалів здійснюється, як на одно пилкових (ЦДК-4, ЦА-2А і ін.), так і на багатопилоквих ЦДК-5, ЦМР-2 і ін.) верстатах.

Для розкрою пиломатеріалів на заготовки для спеціальних виробництв промисловість випускає спеціалізовані верстати і лінії. Так, для виробництва столярних виробів випускаються лінії ОК-201, ОК-207, ЛТД-1 і ін.,; для виробництва чорнових меблевих заготовок – лінія МРП-1 з програмним управлінням і інші.

Великі кускові відходи (горбилі, рейки) цінних порід деревини доцільно переробляти на заготовки різного призначення на стрічкових ділильних верстатах. Ці верстати дають значно меншу, в порівнянні з круглопилковими, втрати деревини в тирсу.

Дрібні кускові відходи доцільно переробляти на рубочних машинах (МРН, МРГ) на технологічну тріску для целюлозно-паперової промисловості, деревно-стружкових чи деревно-волокнистих плит, або для гідролізного виробництва.

Для прикладу на рис. 1 (див. Додаток) представлений варіант структурної схеми технологічного процесу виробництва хвойних і листяних заготовок і товарних пиломатеріалів.

2.2.Виріб та розрахунок технологічного і транспортного обладнання

2.2.1. Технологічні розрахунки з підготовки сировини до розпилювання

Кількість сировини, який необхідно одночасно зберігати на складі

(2.1)

де Q – річний об’м розпилу сировини (потужність лісопильного цеху) м3; А – кількість робочих днів 6на протязі двох тижнів, А=10 днів; Nр- кількість робочих днів в році.

Кількість необхідних сортувальних груп дорівнює

де Nср – кількість груп колод за діаметрами; N1 – кількість груп колод за довжинами; N2 – кількість сортових груп колод; Nn – кількість груп колод за породами.

Місткість одного штабеля

(2.2)

де Бххххбеля (дорівнює максимальній довжині колоди за специфікацією), м; Н-висота штабеля (залежить від характеристики механізмів для укладання штабелів(, м; L – довжина штабеля (залежить від механізмів для укладання штьабілев і прийнятої паніровки скалду); К1 – коефіцієнт заповнення штабеля (залежить від типу штабеля і діаметру колод), для щільного штабеля К1=0,65...0,75.

Кількість штабелів на складі сировини

(2.4)

Приймається кількість штабелів, яка б задовольнила умову 2.2. та 2.4.

Кількість механізмів для розвантаження транспорту, укладання-розбирання штабелів, сортування і подачі колод в цех

(2.5)

де Qс – кількість сировини, яка поступає на склад протягом зміни, м3; Ам – змінна продуктивність механізму для розвантаження і укладення штабелів і транспортування колод м3 за зміну.

(2.6)

де G – вантажопідйомність крана, кг (з технічної характеристики); 1 – питома вага деревини , кг/м3; Кв – коефіцієнт використання вантажопідйомності крана; Км – коефіцієнт використання машинного часу; Кркоефіцієнт використання робочого часу; tп – тривалість циклу обробки пачки колод, хв.;

де В – кількість змін роботи складу сировини протягом року, шт.

2.2.2. Виріб та розрахунок лісопильних потоків

Тип колодопильного обладнання вибирається за їх технічною характеристикою з врахуванням характеристики сировини і пило продукції.

Тип лісопильної ради визначають за величиною просвіту пильної рамки. Необхідний просвіт пильної рамки дорівнює

(2.8)

де d - діаметр колоди в вершині, см; L – довжина колоди, м; К – кривизна колоди, см/м; S – середня збідність колоди, см/м; С – запасна віддаль між стійками пильної рамки, С=5 см. Тии лісопильної рами вибирають таким, щоб виконувалась нерівність ВВn

Кількість потоків визначається з наступного співвідношення:

(2.9)

де -загальна кількість верстатозмін, які необхідні для розпилювання партії колод, верстато-змін; В – кількість змін роботи ласопильного потоку протягом року, змін (В=Др.n, де Др – кылькысть робочих днів протягом року); n – прийнята змінність роботи обладнання); Кр – коефіцієнт використання лісопильного потоку, Кр =0,9...0,92.

Кількість верстатозмін для розпилювання колод і-го діаметру

(2.10)

де qі – об’єм і-го діаметру, який ропилюється відповідним поставом (з плану розкрою сировини, табл.. 5); Аі – змінна продуктивнітсьп отоку при розпилі колод і-го діаметру, м3.

Змінна продуктивність лісопильного потоку при розпилюванні колод визначається:

з використання в якості головного верстата лісопильної рами

(2.11)

де- розрахункова посилка, мм (- таблична посилка для колоди і-го діаметру; Кпор – поправочний коефіцієнт на породу; n – частота обертання колінчастого валу лісопильної рами, хв.-1; Т


Сторінки: 1 2 3 4 5