Використання верстатів на уроках праці

План.

Вступ.

У програмі з технічної праці значну увагу приділено вивченню учнями верстатних операцій і загальних відомостей про машину. Це не випадково. По- перше, одне з завдань трудового навчання полягає в тому, щоб дати учням правильне уявлення про характер сучасного суспільного виробництва і шляхи його дальшого розвитку. Найбільш показовим щодо цього є заміна ручної праці працею механізованою й автоматизованою. Тому було б зовсім неприпустимо обмежитися в трудовому навчанні ознайомленням учнів лише з ручними видами робіт.

По- друге, опитування учнів показує, що в свідомості переважної більшості сформувалися життєві уявлення про машину, механізм, деталь. Це свідчить про те, що саме життя ставить вимогу ознайомити учнів з елементами машинознавства і що учні підготовлені до засвоєння цих елементів на науковій основі.

2..Розкриття переваг машинної праці порівняно з ручною.

Навчальною програмою приділено більше уваги вивченню обробки матеріалів у ручну, ніж вивченню обробки матеріалів на верстатах. Щоб в учнів не склалося хибне уявлення, що ручна обробка матеріалів переважає в умовах сучасного промислового виробництва, вчитель праці розкриває їм переваги машинної праці, її роль у народному господарстві. Для цього обробку матеріалів уручну порівнює з обробкою на верстатах за такими показниками, які зрозуміло й переконливо покажуть переваги верстатної обробки. Такими основними показниками є продуктивність праці, точність обробки, трудомісткість процесу виготовлення деталі.

Дуже важливо показати учням, як підвищує продуктивність праці машинна обробка. Відомо, що продуктивність чорнової обробки характерезується масою стружки, знятої з поверхні заготовки за одиницю часу. У звязку з цим учням можна навести такий приклад. У процесі стругання вручну за 1 год. За допомогою інструментів для стругання профільних поверхонь ( шпунтубель, федергобель, грунтгобель, зензубель, галтель, шпатгобель…) знімають грами стружки, а фрезерні верстати за годю знімають їх з поверхні заготовки до 1 т.

Особливо великі можливості для таких порівнянь створюються в процесі ескурсій на промислові підприємства.

Розкриваючи переваги машинної обробки матеріалів порівняно з ручною потрібно сказати, що ручна обробка менше застосовується на сучасних промислових підприємствах. Проте слід водночас застерегти учнів від можливої недооцінки значення професії столяра для народного господарства. Така недооцінка неприпустима. Тому вчитель повинен підкреслювати, що ручна обробка не втратила і ще довго не втратить свого самостійного значення, і показує на конкретних фактах, що, володіючи прийомами ручної обробки, легше освоїти роботу на верстатах.

3. Фрезерні верстати.

На фрезерних верстатах можна створювати профілі у деталей відбиванням кальовок, фальців, пазів, гребенів тощо, виконувати гладенькефрезерування кромок, обробляти по периметру віконні стулки, кватирки, фрамуги, дверні полотна тощо.

Фрезерні верстати розрізняють за розміщенням шпинделів ( верхнє і нижнє ), кількістю шпинделів. Випускають верстати таких типів: одношпиндельні ФЛА

( легкі ), ФСА ( середні ), ФТА ( важкі ) з механічною подачею.

Фрезерний верстат має вигляд чавунної станини 1 з нерухомим столом. На станині розміщений супорт 2 з валом і закріпленим у ньому шпинделем. Супорт переміщується по напрямних у вертикальному напрямі. Привод здійснюється від електродвигуна через пасову передачу.

Роботи на фрезерному верстаті проводять за лінійкою чи за кільцем у шаблонах. За лінійкою здійснюється гладеньке чи профільне фрезерування прямих деталей, а за кільцем-кривих деталей і обробка кромок у рамках ( стулках, полотнах дверей тощо ).

Прямолінійні кромки фрезерують на верстатах з нижнім розміщенням шпинделя, обладнаних напрямною лінійкою з дугою. За допомогою напрямної лінійки можна також виконувати наскрізне чи ненаскрізне фрезерування профілю. Напрямна лінійка складається з двох різних за товщиною частин: пердня лінійка тонша, ніж задня лінійка, на товщину шару деревини, що знімається.

Передня лінійка повинна бути точно паралельною задній і бути на відстані від неї 1,5…2 мм., а саме на товщину шару деревини що знімається. Лінійка має бути точно перпендикулярною до площини столу верстата.

При профільному фрезеруванні заготовки відстань між лінійками також повинна становити 1,5…2 мм., але при цьому фреза висувається щодо лінійки на глибину профілю.

При плоскому фрезеруванні фрезу, ( головку ) встановлюють так, щоб різальні кромки нижнього торця фрези ( головки ) розміщувалась на 3…5 мм. нище від рівня столу.

При наскрізному фрезеруванні прямолінійних заготовок на столі кріплять упори, які обмежують довжину фрезерування заготовок.

4.Методика навчання на фрезерному верстаті.

Працюють на верстаті так: робітник кладе заготовку площиною на стіл і, притискуючи її кромкою, яку треба обробити, до лінійки, насувають нарізальний інструмент. Подають заготовку на інструмент без ривків, рівномірно притискуючи до лінійки.

Криволінійні кромки фрезерують за кільцем у шаблонах.

При наскрізному фрезеруванні заготовки з кривим профелем кромки використовують пристрій, який складається з шаблона, упора і основи–подушки. Заготовку кладуть у шаблон і закріплюють у потрібному положенні притискачем. При наскрізному фрезеруванні використовують також пристрій, який не має притискача. Заготовки, укладені в шаблони, повинні щільно лежати у них і точно прилягати до упора. До початку фрезерування заготовка має бути обпиляна ( при більшій кривезні ) на стрічковому верстаті з припуском на обробку. Після закріплення заготовки шаблон кромкою притискують до кільця і переміщують вздовж столу, обробляючи заготовку. Непроструговування кромок заготовки утворюються у разі недостатнього припуску на обробку, або коли не витримана відстань між передньою і задньою лінійками. Якщо під час роботи профіль деталі спотворюється чи зміщується, то це свідчить про те, що неправильно встановлена фреза щодо робочої стовбу.