Основні несправності кривошипно-шатунного механізму
ВСТУП
За останні сто років будова автомобіля принципового не змінилася. Він, як і Расіне має колеса, кузов, трансмісію, механізми керування тощо.
Проте всі вузли, агрегати і системи дістали колосальний розвиток і істотно ускладнилися. Завдяки цьому різко зросли швидкості, підвищилась потужність, економічність, комфортабельність, поліпшився їх дизайн. Сучасні автомобілі мають елементи автоматизації, а більшість іноземних обладнюються комп’ютерами.
Автомобіль – це транспортна безрейкова машина на колісному або напівгусеничному ходу, що проводиться в рух власним двигуном і призначається для перевезень вантажів, людей та спеціальних робіт. Автомобілі, а також причіпні засоби становлять руховий склад автомобільного транспорту.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
До кривошипно-шатунного механізму багато циліндрових двигунів належать такі деталі: картер (блок циліндрів) з головкою. Й уцілювальними прокладками; поршнева група (поршні, поршневі кільця, поршневі пальці), шатуни: колінчастий вал: маховик, піддон картера.
Карт кет – це найбільша й найскладніша деталь двигуна як правило, коробчастого перерізу, що править за опору для робочих деталей та механізмів і захищає їх від забруднення. Іноді циліндри виготовляються разом із картером, тоді ця деталь називаються блоккартером.
Блок циліндрів відмивають із чавуну або алюмінієвих сплавів. У блок уставляють гільзи, які безпосередню обмиваються охолодною рідиною й тому називають “мокрими”.
Поршень – це металевий стакан, динцем повернутий догори, який сприймає тиск газів і передає його через поршневий палець і шатун на колінчастий вал.
Поршні відлито з алюмінієвого сплаву й по бічній поверхні покрито тонким шаром олова для кращого припрацювання. Поршневі кільця запобігають прориву газів крізь зазор між юбкою поршня та стінках циліндра, а також слугують для видалення зайвої оливи зі стінок циліндра, щоб не допустити потрапляння її в камеру згорання.. Зараз у замку компресійних становить (0,4±01) мм. Всі кільця виготовляють з чавуну, за винятком оливозмінних, які виконуються складеними – двох плоских сталевих кілець і двох розширників (осьового та радіального) Верхні компресійні кільця поривають пористим хромом.
Поршневий палець слугує шарнірного з’єднання поршня з шатуном і може мати найрізноманітніші конструктивні форми. Для зменшення маси пальців їх, як правило, виконують порожнистими.
Поршневі пальці виготовляють у вуглецевих сталей, які піддаються індукційному гартуванню струмами високої частоти. Шатун що передає зусилля від поршня на колінчастий вал, має двотавровий переріз, виготовляється з легованої або вуглецевої сталі штампування і складання з верхньої головки, стержня та нижньої головки.
У верхню головку шатуна запресовується бронзова втулка під поршневий палець.
Колінчастий вал що сприймає зусилля від шатунів і передає його на маховик, відливається з магнієвого чавуну й складається з таких елементів, носка, корінних шийок, шатунних шийок, щік з противагами на фланця для кріплення маховика.
Маховик – це чавунний диск, що кріпиться болтами до фланця колінчастого вала й призначається для підвищення рівномірності обертання останнього, а також забезпечує подолання двигуном короткочасних перевантажень (наприклад, у момент рушання автомобіля з місця) за рахунок накопиченої під час обертання енергії. На обід маховика напресовано сталевий зубчастий вінець для обертання колінчастого вала стартером під час пуску двигуна.
Піддон картера править за захисний кожух кривошипно-шатунного механізму й резервуаром для оливи.
Підвіску двигуна до рами роблять у трьох або чотирьох точках.
ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ
Справний двигун розвиває повну потужність, працює безперебоїв при повних навантаженнях і на холостому ходу, не перегрівається, не ділиться і не пропускає оливу та охолодну рідину крізь ущільнення. Несправність можна визначити діагностуванням за зовнішніми без розбирання двигуна.
Очистити двигун від бруду та перевірити його стан. Двигун очищають від бруду скребками, миють пензлем, змоченим у розчині соди або прального порошку, а потім витирають насухо. Стан двигуна перевіряють зовнішнім оглядом і прослуховуванням його роботи на різних режимах.
Перевірити кріплення опор двигуна, а також герметичність з’єднання головки циліндрів, піддона картера, сальника колінчастого вала. Про нещільність прилягання головки можна судити за підмоклими місцями на стінках блока циліндрів. Нещільності прилягання піддона картера й сальника колінчастого вала виявляють за потьоками оливи. Перевіряючи кріплення опор двигуна, гайки треба розшплінтувати, підтягнути до упору й знову зашплітувати.
Двічі на рік перевіряти стан циліндропоршневої групи двигуна.
РЕМОНТ
Ознаки несправності криво шинно-шатунного механізму. Сторонні стуки на шуми; зниження посутності двигуна підвищена витрата оливи, перевитрата палива; поява диму у відпрацьованих газах тощо.
Стуки та шуми у двигуні виникають у наслідок і підвищеного спрацювання основних деталей; збільшення зазорів між сряженими деталями. Через спрацювання поршня й циліндра, а також збільшення зазору між ними виникає дзвінкий металічний стук, який добре прислуховується під час роботи холодного двигуна. Різкий стук у двигуні що не припиняється й супроводжується зникненням тиску оливи, свідчить про виплавлення підшипників. Шуми й стуки прислуховують за допомогою стетоскана.
Зниження потужності двигуна спричиняється зменшенням компресії (тиску суміші наприкінці такту стискання ви циліндрі) внаслідок:
порушення ущільнення прокладкою головки циліндрів у разі слабкого або нерівномірного затягування гайок кріплення або пошкодження прокладки;
пригоряння колець у канавках поршня через відкладення смолистих речовин і нагор;
спрацювання. Поломки або втрати пружності кілець;
спрацювання стінок циліндрів.
Компресію в циліндрах двигуна перевіряють від руки за допомогою компресометра. Для перевірки компресії від руки треба:
викрутити свічки запалювання, за винятком свічки циліндра що перевіряється;
обертаючи колінчастий вал пускового рукояткою, за опором прокручуванню визначити компресію;
так само перевірити компресію в решті циліндрів.
Що перевірити компресію за допомогою компресометра, слід:
прогріти двигун;
викрутити свічки;
повністю відкрити дросельну й повітряну заслінки;
встановити гумовий наконечник компресометра в отвір свічки;
провернути колінчастий вал на 8ююю10 обертів, стежачи за показами компресометра, після прокручування колінчастого вала у справному циліндрі компресія має становити