У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


І. Теоретична частина

Скласти технологічний процес виготовлення зварного вузла “Опора”.

Для забезпечення максимальної продуктивності і економічності процесу зварювання існує технологічний процес на виготовлення “Опори” в такій послідовності операцій.

Опора складається із основи, двох косинок, кільця і стійки. При виготовленні опори виконуються операції в такій послідовності:

Подати деталі на робоче місце зварника.

Зачистити місце під зварювання від іржі масла і забруднень.

Встановити деталі на спеціальне приспосіблення для збирання і зварювання.

Прихватити деталі між собою.

Звільнити вузол від фіксаторів і, знявши з приспосіблення, встановити на стіл зварника.

Зварити вузол швами згідно креслення, обертаючи у зручне для зварювання положення.

Зачистити зварні шви і біляшивні зони від шлаку та крапель металу.

Перевірити якість зварки зовнішнім оглядом і відкласти виріб у тару.

Вибрати необхідне обладнання, пристрої і інструменти для

зварювання.

Місце, спеціальне обладнання для зварювальних робіт, називають зварювальним постом. До складу поста входять: джерело живлення зварювальної дуги (трансформатор, випрямляч), пускова та захисна апаратура, зварювальні кабеля, електродотримач або пальник і місце виробничої дільниці, на якому

працює зварник. Постійне робоче місце називають стаціонарним постом, змінне – пересувним постом.

Електродотримачі мають забезпечувати надійне закріплення покритих електродів у одній площині не менш як у двох положеннях (перпендикулярно та під кутом не менше 115о від осі електродотримача) і витримувати без ремонту 8000 запусків. Час заміни електрода не повинен перевищувати 4 сек. Усі деталі електродотримача, розташовані в області кріплення електрода, виготовлені з ізолюючих матеріалів, стійких до термічної дії дуги.

Для підведення струму до електродотримача та виробу від джерела живлення застосовують гнучкі кабеля марок РГД, РГДО, РГДВ за ГОСТ 6731-77. Довжина гнучкого кабелю, з яким зєднуюються електродотримач, звичайно дорівнює 2-3 м, інша його частина може замінюватися кабелями марок КРПГН, КРПГН, КРПСН ГОСТ 13497-77.

Зварювальна дуга – потужне джерело випромінювання видимих світлових і невидимих інфрачервоних та ультрафіолетових променів, які спричиняють різні хвороби очей та опіки шкіри. Для захисту обличчя та очей від попадання променів випромінюваних дугою, та бризок розплавленого металу слід працювати затуливши обличчя щитком або шоломом ГОСТ 12 4035-78 із спеціальни-ми світлофільтрами.

Виготовляються вони з фібри або спеціальних пластмас. Пластмасові щитки та шоломи стійкі до високої температури і підвищеної вологості, не деформуються, не псуються від бризок розплавленого металу. Вони зменшують імовірність потрапляння шкідливих аерозолів у зону дихання зварника. Наголовні та ручні шестки мають світлофільтр (90х102 мм) і можуть кріпитися до захисної каски робітника. Як світлофільтр використовуються темні стекла марки ТС-3С ГОСТ 9411-81 розмірами 46х65; 52х102; 65х120; 69х121; 80х80 мм завтовшки 1,5-4,0 мм із зовнішнього боку світлофільтр затуляють прозорим склом ГОСТ 111-78 завтовшки до 2,5 мм, яке у міру забруднень міняють.

1.3. Описати будову одного із джерела зварювального струму

та організацію робочого місця зварника.

Джерело живлення зварювальної дуги має задовольняти певні вимоги. Джерело повинне забезпечувати надійне збудження дуги, підтримувати її стійке горіння, високу еластичність дуги та стабільний режим зварювання, сприяти переносу електродного металу, її формуванню зварного шва.

Електричні властивості джерела під час роботи в статичному режимі виражаються його зовнішньою характеристикою. Зовнішньою характерис-тикою джерела живлення називають залежність між напругою на його клемах і струмом у зварювальному колі при навантаженні.

Зварювання дуги відбувається тим легше, чим вища напруга не робочого ходу джерела. Для надійного запалювання дуги напруга неробочого ходу має перевищувати 40-50 в. За умовами безпеки напруга неробочою ходу джерела змінного струму не повинна перевищувати 80 в джерел постійного струму 90 в.

Стійке горіння дуги забезпечується правильним вибором зовнішньої характеристики.

До джерел змінного струму висувають спеціальні вимоги, пов’язані зі зниженою стійкістю дуги змінного струму. при частості 50 Гц напруга джерела 100 разів протягом секунди зменшується до нуля, і дуга згасає. Після кожного такого згасання дуга має збудитися при підвищеній напрузі, яку називають напругою повторного збудження. Зварювальний струм змінюється за синусоїдою. Якщо напруга джерела недостатня, повторне запалювання дуги змінного струму слід збільшувати зварювальний струм і напруга неробочого ходжу джерела.

Велику роль відіграє джерело в формуванні якісного зварного шва та зменшенні розбризкуванні розплавленого металу. Для зменшення розбризкування у зварювальне коло послідовно з дугою і вмикається дросель з більшою індуктивністю або використовують джерело з круто спадаючою зовнішньою характеристикою. При цьому знижується струм короткого замикання, що виникає при дотику до ванни краплі електродного металу, крапля переходить до ванни спокійно, без вибухів та ударів.

Сила зварювального струму звичайно регулюється за допомогою струму. Усі можливі способи регулювання струму можна звести до двох – зміни напруги неробочого (холостого) ходу і зміни опору джерела.

На своєму робочому місці зварники повинні мати додатковий інструмент: сталеву щітку для зчищання кромок виробу перед зварюванням та видаленням з поверхні швів, залишків шлаку, молоток-шлаковіддільник для видалення шлакової кірки, бризок та проковування швів, зубило, набір шаблонів для контролю розмірів швів, особисте клеймо, метрову сталеву лінійку та косинець.

Інструменти та електроди зберігаються в спеціальних ящиках, сумках.

Робоче місце зварника може знаходитися в спеціальній кабіні або безпосередньо біля зварювального виробу.

Кабіна для одного зварника має розмір 2х2х2 або 2х5х2 м. Її каркас виготовляють з металу, а стіни й підлогу – з вогнестійких матеріалів. Дверний проріз закривають брезентовою завісою з вогнестійким просоченням.

Для збирання та зварювання деталей використовують металеві столи заввишки від 0,5 м до 0,9 м з гратами та витяжкою. До стола може бути прикріплені кишені для електродів і недогарок. Замість стола в кабіні можуть встановлюватись кантувачі, маніпулятори та інше механічне обладнання, яке полегшує


Сторінки: 1 2 3