Заготовки використовуються для точення, являють собою бруски з припуском на обробку поверхні ріжучим інструментом на обрізку готової деталі і на зажим його в токарнім приспосібленні. Деревина може бути сухою і сирою. Недосушена деревина при обточуванні дає ворсисту поверхню; пересушена має хрупкість, в наслідок чого заготовка більшої довжини і малого діаметру часто ламається, що може завдати травмонебезпечну обстановку.

Припуск на обробку заготовки залежить від її довжини, стан поверхні, підлягає обточуванню, типу зажимного пристрою і способу обробки поверхні. Так, при установці в чашечному і кулачковому патронах припуск по довжині приймають не менше 60мм, а з примі неням патрона-тризубця або планшайби – 20...25мм.

Для точення застосовують тільки здорову деревину без видимих тріщин, косослоях, сучків і других пороків, котрі можуть вплинути на якість деталі. Якщо заготовка виконана із матеріалу, бувшого у використанні то перед точенням її уважно оглядають, з тим щоб виявити у ній наявність металевих включень.

Після розпилення колоди або бруса заготовку обтесують до потрібних розмірів з урахуванням передбачуваного припуска на обточуванні стараючись придати їй форму циліндра.

Для великих виробів не завжди можна підібрати заготовки по розмірах, особливо по товщині і довжині тому їх перед тим склеюють. Склеєну заготовку повинен іти матеріал одної породи, так як при різних породах заготовка може деформуватися під дією внутрішніх навантажень в деревині (не одинаків коефіцієнт розширення, вологи і т.д.). звичайно такі заготовки склеюють із брусків з квадратним січенням. Можна підібрати і склеїти в блоки заготовки із різною по кольору і текстурі деревини. Але при цьому ураховувати твердість порід і направлення волокон. Такі склеювання дають можливість дістати багатоколірні деталі з опреділеним декоративним ефектом.

Столи.

В інтер‘єрі квартири стіл займає особливе місце, і від того, яку він має форму, де розміщається і яку функцію виконує, від багато чого залежить загальний вигляд інтер‘єру кімнати. Так, стіл у вітальні – це місце, де збирається вся сім‘я. Звичайно його розміщають в центрі кімнати, при зондуванні простору він займає головне місце в зоні, при цьому йому необов‘язково знаходитись в центрі. Столи такого типу мають багатофункціональний характер: при необхідності їх корисну площу можна збільшити – вони розкладаються або складаються. Крім того, кришка у такого стола облицьована цінними породами шпона, тому він вносить опре ділення декоративного звучання і в якійсь мірі впливає на загальне розміщення предметів.

Сімейство столів багатоманітне: столи кухонні, обідні, робочі, журнальні, сервіровочні, туалетні, столи відкидні, засувні, навісні. В комплект мебелі входять обідний стіл для вітальні і журнальний для кутка відпочинку.

Журнальний столик.

Оригінальний журнальний столик, робить куток відпочинку більш зручним і красивим. Кришка столика може бути виконана в мозаїці по дереву і нагадувати форму боба. Площина кришки можна показати у вигляді одного сюжета або виконати її рослинним орнаментом, де вставки будуть світлі, а фон – темний. Торці кришки слід також облицювати темним шпоном. Товщина кришки – 12...15мм; матеріал – ДСП або фанера. Кришку полірують до дзеркального блиску, а ніжки покривають нітролаком. Основні розміри столика: висота – 600, довжина – 800...1000, ширина (посередині) – 600мм. Ніжки стола кріплять на різьби або на клей.

Також може бути виконаний інший журнальний столик, в якого кришка журнального стола може бути круглою. Він може бути виконаний із ДСП або фанери. Діаметр його – 600, товщина – 15мм. По краям кришка прикрашена орнаментальним мотивом; в центрі поверхні – мозаїчний набір. Торці облицьовані світлим текстурним шпоном. Знизу кришку можна не облицьовувати шпоном, а зафарбувати тушшю або тоніруючим байцом, після чого покривають двома слоями нітролаку.

Знизу кришка має основу у вигляді круга діаметром 250 і товщиною 35...40мм, котрі кріпляться до кришки шурупами. До цієї основи прикріплюють ніжки столика з трьома розніжками, розміщеними під кутом 1200. Гвинт врізаний в торець ніжки і виступає тільки різьбою голівка; прикріплений також шурупами. На різьбовій голівці гвинта рекомендується нарізати збільшену метричну різьбу, при чому глибина отвору в основі повинна бути більше висоти різьбової голівки; це забезпечує щільне з‘єднання кришки з ніжкою.

У верхній частині ніжка має форму правильного рівностороннього трикутника, а в нижній – шестикутника. На кожній розніжці набрано малий, але виразний рослинний мотив орнаменту, котрий оптично зменшує масу ніжки, надаючи виробу легкості. Розніжки розводять з таким урахуванням, щоб на площині вони придавали стійкого положення столику. Для цього їх розвід дорівнює діаметру кришки. У низу на розніжки приклеюють прикладки з твердої гуми.

Якщо важко на перших порах виконувати сюжетний мозаїчний набір, то почніть з красивого і виразного орнаменту в колі. Для цього слід використовувати темні і світлі породи (не більше трьох). Для фону можна використовувати грецький горіх, а для вставок – клен або відбілений без текстурний грецький горіх.

Список літератури.

“Поради сільському умільцю”. І.М. Чернов. Київ 1990р.

“Основи столярного ремесла”. А.М. Коноваленко. Київ 1996р.

“Рисунок і основи композиції”.