Підсилювач збирається на платi з фольгированного склотекстоліту і міститься в мідний корпус, що екранує, використовувана при подачі напруги. Корпус повинний забезпечувати герметичність, так як установлюється на зовнішній антені.

Рис. 2. Схема розв’язки живлення, яка використовується при напрузі

живлення підсилювача через центральну жилку коаксіального кабелю.

Рис. 3. Принципова схема антенного підсилювача, що перебудовується,

у діапазоні ДМВ

Для більш надійної герметизації корпус, а також місця пайки покриваються будь-як нітролаком.

Ще одна схема антенного підсилювача в діапазоні ДМВ представлена на рис. 3

Вхідний ланцюг підсилювача складається з елементів L1, L2, L3 зі смугою пропущення близько 50 Мгц.

Перебудова по частоті в межах 21—60 каналів здійснюється за допомогою триммерів З2 і З2 Транзистори УТ1 і УТ2 включені за схемою з загальним емиттером Тік колектора транзистора УТ1 обраний 7та. Транзистор УТ2 визначає коефіцієнт підсилення, рівний 25 дб. Тік транзистора УТ2 складає 25 та. Вхід і вихід підсилювача розраховані на підключення коаксіального кабелю з хвильовим опором 75 Ом. Харчування підсилювача здійснюється напругою 12 В, що подається через коаксіальний кабель. Дросель Ь4 має індуктивність 10 мкг і намотана на кільцевому магнітопроводі з феррита з магнітною проникністю не менш 1000 Котушка Ы виконана посрібленим проводом діаметром 2 мм, має піввитка і відформована на оправленні з зовнішнім діаметром 4 мм Дроселі Ь2 і ЬЗ мають 3 витки, намотані проводом ПЭЛ-1-0,2 на кільцевих магнітопроводах з феррита марок 10ВНП, 20 ВНП. Транзистори ВРК 90 можна замінити вітчизняними: КТ606, КТ610, КТ640, КТ913 і ін.

Великий інтерес представляє широкополосний підсилювач, опис якого поміщено в журналі "Радіоаматор", 1992 м, №4, стор. 4-5.

Підсилювач перекриває весь Тв-діапазон (МВ і ДМВ) і має смугу частот від 10 до 1500 Мгц.

Посилення складає 10 ВЕРБ. Коефіцієнт шуму — менш 5 сш.

Вхідний і вихідний опір — 75 Ом. Поріг перевантаження по входу — 0,7 Вэфф.

Принципова схема широкополосного підсилювача представлена на мал. 30.8.

Антенний підсилювач зібраний на малошумлячим транзисторі КТ 3115А (КТ 372А, КТ3101А-2) за схемою з загальним емиттером.

Підсилювач охоплений глибоким негативним зв'язком через ДО1, З2.

VT1 КТ3115А, КТ372А, КТ3101А-2

Схема розв'язки живлення

Рис. 4. Принципіальна схема широкополосного антенного підсилювача.

Елементи ДО5, Кб, З5, З6 утворять емиттерну корекцію.

Харчування підсилювача +15 В подається по центральній жилі через навантажувальний резистор ДО7 на колектор транзистора УТ1.

Елементи ДО4, СЗ забезпечують стійкість роботи антенного підсилювача.

Електромонтажна схема підсилювача показана на мал. 5. Плата виготовлена з фольгованного склотекстоліту. Пайка елементів виробляється впритул до плати, щоб висновки кожного елемента були як можна коротше. Найкраще, якщо елементи схеми підсилювача були б безвивідні.

Це можна зробити, якщо цілком відкусити висновки резисторів і конденсаторів, торці зачистити надфілем і залудити. До залужених торців і буде вироблятися пайка.

При правильному монтажі і використанні антенного підсилювача до 700 Мгц (відповідає приблизно 50 каналу) налагодження не потрібно.

Якщо підсилювач використовується в більш широкому діапазоні, необхідно підібрати ємність конденсаторів З4 і З5 таким чином, щоб забезпечити підйом АЧХ на частотах 1,2— 1,4Ггц.

Рис. 5. Друкована плата антенного підсилювача

Для цього необхідний вимірник ИЧХ, наприклад, типу XI-47.

Після настроювання до плати підпаюється антенний кабель і кабель зниження.

Антенний підсилювач заливається епоксидною смолою. Бажано додати в смолу пластифікатор, щоб виключити в подальше утворення тріщин у місцях кріплення антенного кабелю.

Порядок виконання роботи

1. Накреслить таблицю 1 і 2 для амплітудно-частотної і амплітудної характеристики підсилювача і координатні осі для їх побудови (масштаб по осям Uвх – в 1 см 20 мВ, Uвих – в 1 см 200 мВ).

Таблиця 1.

Частота f, кГц | 0,02 | 0,1 | 0,5 | 1 | 10 | 100

Вихідна напруга Uвих ,В, ємності конденсаторів | C2=50мкФ

С3=50мкФ

Таблиця 2.

Вхідна напруга Uвих ,В, | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120

Вхідна напруг Uвих , В,

Таблиця 3.

Режим | Сигнал відсутній | Максимальний сигнал

Перемичка | Діод

КД 103А | Перемичка | Діод

КД 103А

один | два | один | два

Струм І1, який споживається попереднім підсилювачем

Струм І2, який споживається всіма підсилювачем

Таблиця 4.

Гніздо | Х3 | Х5 | Х6 | Х8 | Х9 | Х10

Напруга В, при включенні | Перемички

діода КД 103А

двох діодів

КД 103А

2. Накреслити таблицю 3 для запису струму, який споживають підсилювачі при різних режимах роботи.

3. Накреслити таблицю 4 для запису параметрів режиму транзисторів по постійному струму.

4. Замалювати електричну схему досліджуваного підсилювача, зібрати її, користуючись графічними позначеннями на змінній панелі 87Л-01/16, і відрегулювати режими роботи підсилювача по постійному струму.

5. Зняти амплітудно-частотну і амплітудну характеристики підсилювача, і занести результати вимірювання в табл. 1 і 2, побудувати їх у відповідних координатних осях.

6. Виміряти струм. Який споживає підсилювач при різних режимах роботи. Занести результати вимірювання в табл. 3. Одночасно вимірюючи параметри режимів по постійному струмі, заносячи результати виміряння в табл. 4.