Основні ознаки несправності коробки передач:

а) шум під час руху автомобіля;

б) утруднення перемикання передач;

в) самочинне вимикання передачі;

г) підтікання оливи.

Ведучі мости автомобіля встановлюються на рамі або на кузові автомобіля за допомогою путніх елементів підвіски й під час руху змінюють своє положення відносно місць кріплення. Для передавання крутного моменту від коробки передач до ведучого моста застосовують карданні передачі.

Карданна передача до ведучого моста складається з карданного вала, шарнірів і проміжної опори, карданні шарніри забезпечують пружного моменту між валами, осі яких перетинаються під змінними кутами. В трансмісії автомобілів застосовують жорсткі карданні шарніри неоднакових і однакових кутових швидкостей.

Карданний шарнір неоднакових кутових швидкостей складається з жорстких деталей ведучої й веденої вилок, хрестовини на шини якої насаджені голчасті підшипники. Карданний шарнір однакових кутових швидкостей кульового типу складається з двох фасонних кулаків з овальними канавками куди закладаються кульки.

Основні несправності:

а) послаблення кріплення фланців карданних шарнірів і проміжної опори;

б) спрацювання шліцьової муфти, хрестовини й підшипників;

в) прогин вала.

Ці несправності проявляються у ривках під час зрушування автомобіля з місця й перемикання передач, а також у шумах під час руху.

Мости автомобіля виконують функцію осей, на які встановлюються колеса. Залежно від схеми трансмісії мости можуть бути:

а) ведучими;

б) веденими;

керованими;

г) підтримувальними.

Ведучий міст як правило, об’єднує в одному агрегаті такі механізми:

а) головну передачу;

б) диференціал;

в) півосі.

Головна передача слугує для збільшення крутного моменту та зміни його напряму під прямим кутом до повздовжньої осі автомобіля й виконується з конічних шестерень. Залежно від кількості шестерень головні передачі поділяють на:

а) одинарні конічні (одна пара шестерень);

б) подвійні (пара конічних і пара циліндричних).

На автомобілях застосовують шестеренчасті конічні диференціали, які складаються з пів осьових шестерень, сателітів та корпусу, що об’єднує їх і кріпиться до веденої шестерні головної передачі.

Основні ознаки несправності ведучого моста:

а) постійний шум і сильне нагрівання під час руху;

б) шум на поворотах;

в) підтікання оливи.

Ремонт зчеплення і коробки передач.

Зчеплення.

Основні дефекти деталей зчеплення і його привода: спрацювання фрикційних накладок веденого диска, спрацювання підшипника муфти вимикання зчеплення й переднього підшипника ведучого вала коробки передач, спрацювання, вищерблення, риски і тріщини наживного диска, зменшення пружності пружин; погнутість, тріщини й обломи ричагів виключення; вм’ятини й тріщини на кожусі, спрацювання втулок вилки виключення й осі педалі.

Для заміни спрацьованих й пошкоджених накладок веденого диска треба висвердлити нові накладки, просвердлити в них дірки й роззенкувати їх, приклепати накладки до диска. Головне заклепок втопити на 1,2-1,5 мм. Ведений диск з новими накладками провіряють на биття.

Ремонт інших деталей зчеплення заключається в їх заміні, виправленню, заварці тріщин.

Перед розбиранням кожуха зчеплення для заміни або ремонту нажимного диска треба зробити мітки на кожусі і диску, щоб не порушити балансіровку. Після збирання кожуха: наживний диск кладуть на три шайби товщиною 10,5 мм (ГАЗ-66) на маховик закручують болти кріплення кожуха до маховика; регулюють положення ричагів вимикання так, щоб відстань від кінців ричагів до поверхні маховика була 530,25 мм, а відслонення кінців маховика до поверхні маховика було не більше 0,3 мм; роз кернують регуліровочні гайки.

Коробка передач.

Основні дефекти деталей коробки передач: спрацювання й вищерблення зубів шестерень, спрацювання шліців валів і шестерень, спрацювання шийок валів під підшипники, викривлення вилок, спрацювання вибоїнок повзунів під фіксатори й замки, тріщини й обломи в картері, пошкодження різьби, спрацювання місць посадки підшипників в картері.

Стан зубів шестерень перевіряють зовнішнім осмотром, шаблоном або вимірювання товщини зубів штангензубометром. Зуби, котрі мають дрібні ущербини в торець й вершини зачищають брусками. Шестерні, що мають викошені й зламані зуби, замінюють.

Погнуті вилки переключення виправляють в холодному стані. Якщо при перевірці виявляються тріщини, вилки заміняють. Вибоїни в повзунах підправляють образивним бруском, без зміщення центру. Спрацьовані шарики фіксаторів і замків, підшипники, які втратили пружність замінюють.

Ремонт тріщин і обломів на картері зчеплення і коробки передач проводять заварюванням; зношені отвори картера під підшипники і вісь блока шестерень заднього ходу ремонтують встановленням втулок.

2. ПРИЗНАЧЕННЯ, БУДОВА І ПРИНЦИП РОБОТИ ЗВАРЮВАЛЬНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА.

Для живлення електричної дуги постоянним током використовують зварювальні перетворювачі.

Зварювальні перетворювачі бувають пересувні і стаціонарні, однопостові й багато постові.

Зварювальний перетворювач (ПСО-500) складається з двох машин:

а) приводного двигуна

б) зварювального генератора (ГСО-500) постійного струму.

Обидві машини виготовлені в спільному корпусі.

Якір генератора і ротор двигуна знаходяться на спільному валі, підшипники якого встановлені в кришках корпуса перетворювача.

На валу між електродвигунам і генератором знаходиться вентилятор, призначений для охолодження агрегата під час роботи. Якір генератора зібраний з тонких пластин електротехнічної сталі товщиною до 1 мм, в якому виготовлені повздовжні пази для укладки ізольованих витків обмотки якоря.

Кінці обмотки якоря припаяні до відповідних пластин колектора. На полюсах магнітів насаджені котушки з обмотками з ізольованого дроту, що включаються в електричне коло генератора.

Генератор працює по принципу електромагнітної індукції. При обертанні якоря його обмотка перетинає магнітні силові лінії магнітів, в результаті чого в обмотках якоря виникає перемінний електричний струм, який за допомогою колектора перетворюється в постійний; через щітки при нагрузці в зварювальному колі струм тече з колектора до зажимів.

Пускорегулююча і контрольна апаратура знаходиться на корпусі в спільній коробці.

Перетворювач включається пакетним включателем. Величина струму збудження і режим роботи зварювального генератора плавно регулюється реостатів колі незалежного збудження маховичком. За допомогою перемички, з’єднувальний допоміжний зажим з одним із позитивних виводів від послідовної обмотки, можна встановлювати зварювальний струм до 300, 500 А. Робота