Попередні укази Президента України Л. Кучми засвідчили оцінку феномена української книги і потребу вжиття радикальних заходів щодо запобігання її занепаду. Ми сподіваємося, що неодмінно з'явиться Указ, яким буде підтримано пропозиції з цих питань, підготовлені Держкомінформполітики, Комітетом свободи слова та інформації Верховної Ради України, Українською асоціацією виробників поліграфічноїпродукці'ї. Центром підтримки видавців української книги та іншими структурами.

Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на тому, що вона залишається складною, неоднозначною та суперечливою. Як і в усьому нашому вітчизняному виробництві, тут не вистачає обігових коштів, тиснуть непомірні податки, дається

взнаки низька платоспроможність населення і юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну продукцію і зростає дебітор

ська заборгованість. Низькою є завантаженість виробничих потужностей, значна їх частина потребує модернізації, складним є фінансове становище поліграфічних підприємств.

Водночас більшість виробничих колективів усіх форм власності перебувають, як кажуть, "на плаву", прагнуть не тільки вижити, а й потроху розвиваються, відтворюють виробництво.

Підсумки роботи у минулому році свідчать про певне пожвавлення роботи поліграфїїідеякустабілізаціюекономічної ситуації. Зокрема, підприємства, що перебувають у функціональному підпорядкуванні Держкомінформполітики, закінчили рік з приростом товарної продукції, порівняно з 1997 роком, з усіх натуральних показників: по книжково-журнальній продукції — на 3,8 відсотка, газетній — на 20,1, образотворчо-етикетковій — 30,5.

Обсяг випуску товарної продукції в діючих цінах збільшився на 21,1 відсоток, балансовий прибуток — на 25,5, середньомісячна зарплата підвищилась на 17,9 відсотка.

Проте, як видно з результатів роботи першого кварталу нинішнього року, стабілізаційні процеси в галузі ще не набрали стійкого характеру. Показники, на жаль, гірші, ніж у січні—березні минулого року. Зокрема, випуск поліграфічної продукціїв діючих цінах склав усього 89,3 відсотка, книжкової ( в аркушах-відбитках) — 45,3 %, газетної — 84,5 %.

Не може не викликати стурбованість те, що минулий рік кожне третє підприємство системи Держкомінформполітики закінчило зі збитками.

Цього року коло збиткових підприємств розширилося. Насамперед, тому, що навантаження на собівартість продукції за рахунок незалежних від поліграфії факторів з 1 січня нинішнього року збільшилось.

Зокрема, у зв'язку зі скасуванням понижуючого коефіцієнта, на 40 відсотків зросли амортизаційні відрахування, які входять до собівартості продукції. А це досить значні суми. Особливо це відчувають виробництва, які мають порівняно нові будівлі.

Напружена ситуація зі збільшенням амортвідрахувань створена штучно. Практика засвідчила, що підвищення нормативу амортвідрахувань на будівлі та споруди до 5, а на технологічне

устаткування до 15 відсотків виявилося безпідставним. Це призвело до зумисного завищення собівартості продукції, зменшення прибутку, а відтак — і податку на нього.

У результаті такого невиваженого підходу втратили всі — і виробник, і держава, і замовник, і споживач.

Асоціація поліграфістів спільно з Держкомінформполітики має підготувати аргументовані пропозиції щодо внесення змін до Закону "Про оподаткування прибутку" в частині оптимізації нормативів амортвідрахувань. Серпнева фінансова криза, девальвація гривні, що спричинили різке зростання цін на імпортні матеріали та обладнання, змусили нас ще сильніше відчути гостроту проблеми створення вітчизняної сировинної бази видавничо-поліграфічного комплексу і поступового зменшення його залежності від імпорту, а він, до речі, сьогодні становить 70—75 відсотків.

Як відомо, вирішення цієї важливої проблеми передбачалося Державною програмою розвитку національного книговидання і преси, затвердженою в 1995 році Президентом України.

Мусимо констатувати, що реалізовано лише окремі заходи. Роботи по виконанню програми по суті, згорнуто. Вважаємо, що наша Асоціація, Державний комітет інформаційної політики України разом з усіма зацікавленими структурами повинні реанімувати Програму, зробити аналіз проведеного, дати поштовх роботі, особливо, пов'язаній з виробництвом стратегічних видів сировини і матеріалів — газетного і офсетного паперу, картону, поліграфічних фарб, офсетних і фотополімерних пластин, а також деяких видів поліграфічного устаткування.

З метою зменшення цін на поліграфічні послуги і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної поліграфічної продукції нам слід ініціювати питання про відновлення переліку товарів критичного імпорту, які при ввезенні на митну територію України не обкладаються податком на додану вартість, включивши до нього насамперед: технологічне устаткування, запчастини, деякі поліграфічні матеріали, які в Україні не випускаються, а також домогтися зменшення ввізного мита на них.

Як відомо, в усьому світі стимулюється імпорт прогресивних техніки і технології, та тільки не в Україні.

Ось характерний приклад. Дніпропетровське газетне видавництво "Зоря" підписало контракт на поставку нової рулонної офсетної машини для випуску газет вартістю 989 000 німецьких марок. Сума податку на так звану додану вартість разом із ввізним митом при цьому склала 536 тис. гри. Яка ж економіка витримає подібне навантаження?!

Із цих проблем маємо тісніше взаємодіяти і з Митно-тарифною радою України, яка вже пішла нам назустріч у вирішенні деяких питань. У березні нинішнього року вона схвалила подані Мін-промполітики, Мінінформом, членом Асоціації — "Видавництвом "Бліц-ін-форм" (народний депутат С.І.Мельни-чук) і підтримані Правлінням Асоціації та Підкомітетом з друкованих засобів масової інформації Верховної Ради України з метою захисту вітчизняної поліграфії пропозиції про збільшення ставок ввізного мита з 10 до 30% на шкільні зошити, групу паперово-білової продукції, картонні упаковки, полімерні плівки з друкованим малюнком.

Аналізуючи проблеми видавничо-поліграфічного комплексу, слід видокремити питання книжкового виробництва, матеріальна база якого перебуває в стані занепаду. У цьому секторі, як відомо, працюють знані далеко за межами України книжкові підприємства, зокрема. Головне — виробниче об'єднання "Поліграфкнига", київська книжкова фабрика таАТЗТ "Книга", харківські — ім. Фрун-зе і "Глобус", львівська "Атлас". Основу їх завантаження завжди складали підручники, навчальна, науково-технічна, енциклопедична література. Сьогодні ж, на жаль, цих замовлень вони не мають. Якщо щось і з'являється, то, з огляду засушливого податкового клімату, виконуються замовлення за рубежем, там, де