прикріплюють відводи від обмотки якоря. Осердя якоря з обмоткою і колектором закріплюють на валу ратора, ізолюючи їх від вала. Щітка – це ваугілляно-графітова, міднографічтова прямокутна призма. Кожна щітка має свої технічні характеристики: твердість, допустиму густину струму і т.д. Їх добирають виходячи з потужності генератора швидкості обертання якоря і т.ін. Щітка притискається до колектора пружиною.
Щіткотримач через хомуток з'єднується з пальцем щіткової траверси., яка кріпиться на одному з підшипникових щитків. Щіткотримач зі щітками призначено для знімання струму з колектора генератора і подавання його до споживача. Принцип дії генератора постійного струму ґрунтується на законах електромагнітної індукції та електромагнітних сил. І провіднику, що рухається в магнітному полі генератора, постійний струм виникати не може. Постійна Е.Р.С., що виникає в обмотці генератора змінного струму можуть створюватись тільки випрямленням змінної Е.Р.С. До пластин колектора приєднують кінці витка. Щітки на колекторі встановлені нерухомо так, щоб вони при обертанні витка з півкільцями переходили з одного півкільця на друге, коли індукована Е.Р.С. у витку дорівнює нулю. Як видно щітка завжди в контакті з півкільцем одна під північним полюсом, а друга під південним полюсом.
Через 10 тис. км. пробігу автомобіля: перевірити у разі потреби відрегулювання потяг паса привода вентилятора й генератора: перевірити кріплення генератора до двигуна, проводів на затискач генератора й регулятора напруги: за допомогою шинного насоса видалити (продукти) пил з середини генератора; підтягнути гілки кріплення шкіра та стяжні гвинти кришок генератора. Через 60 тис. км. пробігу автомобіля: перевірити стан щіток; зачистити контактні кільця.