Україні вистраждальну незалежність. Культура почала розвиватися з кожним роком і давати перщі результати, що і вивела с. Велику Кам’янку на одне з перших місць на коломийщині серед сіл.
Висновки
У кожному населеному пункті віддзеркалюється багатовікова історія, яка відображає різні сторони життя того чи іншого народу. Однак не можливо охопити всі сторони своєю працею. Робота носить історичний і етнографічний характер.
В своїй роботі ми постаралися вияснити звідки пішла назва села, проаналізувати всі версії, які існують в історичній науці щодо назви. На основі джерельних матеріалів джерельних матеріалів постаралися встановити виникнення самого населеного пункту та його життя від найдавніших часів і до сьогодення.
Не легким було життям села. Не минула село і хвиля народних виступів – Хмельниччина. 18 жовтня 1648 року мешканці села збунтувалися і з корогвами пішли на Обертин, де пограбували замок польського пана Селецького Марцияна. Цей похід повторювався і в 1650 р., про що свідчить скарга Селецького від 30 квітня 1650 р.
Історія, що дійшла до нас в архіологічних та архітектурних пам’ятках, у песемних джерелах, стародавніх пам’ятках, легендах – сповнена драматизму, одвічності, боротьби волелюбного народу проти численних завойовників.
Терени, заселені українським етносом споконвічно були невід’ємною частиною західних околиць України-Русі, тож природньо, що стародавня українська земля залишилася в складі молода самостійна українська держава.
В цій роботі я постаралася показати як проходили військові дії на території села як в першу так і в другу світову війну, як відносилися окупанти до жителів села, які між ними були відносини.
Завойовник, він завжди завойовник, його в першу чергу цікавлять власні інтереси, він приходить на чужу територію і веде себе так, ніби він в себе вдома. Окупація, чим би вона не була, вона завжди є лихом для людини, а жителі села бачили як польську так і австрійську окупацію, а радянська окупація ще й досі живе в пам’яті більшості жителів села. Одні згадують тюрми, другі сибірські морози, куди їх ще дітьми було вивезено з батьками, а багато емігрувало і так в не вернулося до села. Де вони зараз, як склалася їх доля на чужині – лише Богові відомо. Для всіх цих частин українського народу характерна певна доля – і під чужинською окупацією, і в різних країнах поселення складалися по різному, але залишалися спільними прагнення мати свою державу, свій народ і свою національну свідомість.
Трагічна доля випала Україні вроки другої світової війни, адже саме вона опинилася у самому епіцентрі боротьби між червоним та коричневим фашизмом. В напрямку України Гітлер спрямував найчисленнійшу і найпотужнійшу армію: 57 дивізію, 13 бригад.
Трагічною сторінкою стала доля волків УПА, могилами яких стала усім земля Івано-Франківщини. За офіційними даними понад 200 тис. Мешканців західної області було депортовано як “бонд-посібників”, тобто тих, хто надавав повстанцям притулок або харчі. Події тих бурхливих часів ще й досі спливають у спогадах в людей старшого покоління і викликають велику зацікавленість до того часу в молодого покоління.
Тепер ми маєм нове село. Споруджуються нові будвлі. Село росте, молодіє не дивлячись, що скоро 687 років з дня його найпершої згадки.
Село Велика Кам’янка – одне з найкращіх сіл коломийського району.
Потрібно відмітити, що дане досліджкння не є повним. Дослідження будь-якого населеного пункту або району тісно переплітається з краєзнавчими та історико-географічними аспектами. Якщо українська школа краєзнавства має свої певні здобутки, то історична географія тільки будує собі шлях. А тому потрібне більш детальне опрацювання матеріалу. Завершуючи дослідження, слід відмітити, що буде доцільним щоб щоб кожен спробував дослідити історію свого рідного краю, де народився і живе.
Список використаних джерел та літератури
Джерела:
Державний архів Івано-Франківської області – Ф. 98. Оп. І. – Спр. 20. – Арк. 204
Державний архів Івано-Франківської області – Ф. 98. Оп. І. – Спр. 20. – Арк. 77,80
Державний архів Івано-Франківської області – Ф. 98. – Оп. І. – Спр.20. Арк. 80
Державний архів Івано-Франківської області – Ф. 851. Спр. 2. 0 Оп. І. -. Арк. 60
Державний архів Івано-Франківської області – Ф. – 851. Спр. 2. – Арк. 19
Документ перепису населення в 1900 році, 1997 році, 2002 році. // Архів сільської ради села Велика Кам’янка, Коломийського району, Івано-Франківської області.
Йозифінська і Францисканська метрики. Київ. 1965 рік. – ст. 139
Літопис нескореної України. Т. 1. – 1993 рік.
Літопис: Kolbero Oktaro Pocucie – Краків [Польща] том 29, - ст. – 527.
Shematyzm Krolstva Haliciyi і lodomerii, - 1914 рік, ст. 774
Ksiega adresowa Polski – 1926/27. s. 1784.
Шематизм епархії Станіславської. 1935 рік, ст. 67
Akty grodckie і ziemske, tom VI, - ст. 184.
Stanislawowski drinnih wojewodskie, 1929 рік, - № 19, ст. 230
Zegota Pauli/ Starozytnosci Galicuiski. Lwow? 1840/ s/ 26/
Наукова література:
Архіелогічні пам’ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза. Київ, 1982 рік, 110 С
Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині ранньослов’янського та давньоруського періодів. К, 1982 рік, - 430 С
Архіви України - 1986 рік, № 1, 66 С
Будзиновський В. Хмельниччина в Галичині. - Вінніпег. 1917 р. 68 С
Бучко Д. Походження назв населених пунктів Покуття. – Львів, 1990 р. 144 С
Бойко М. Земля моя. // Прикарпатська правда, 1983 рік, 30 жовтня.
Васильчук М. … За волю України. – Івано-Франківськ 1991