Для сортування плиток по розмірах використовують шаблон або спеціальні пристосування. Плитку вкладають в шаблон спочатку одною стороною, потім іншою. Товщина плитки не повинна перевищувати 6 мм, плінтусних – 10 мм допускаються відхилення по товщині - 0,5 мм. Відсортовані по розміру плитки викладають в ящик – касету.

Одночасно плитку сортують і за кольором, відтінком й малюнком. Відсортовані плитки складають по групах в залежності від розмірів, малюнків, кольорів і відтінків.

Головну увагу звертають на зовнішній вигляд плитки. Вони повинні бути правильної форми, не мати тріщин, вищерблень. Кути плитки мають бути прямими. Відхилення сторін від прямого кута не повинно перевищувати 0,5 мм. Поверхня плитки не повинна мати ніяких дефектів.

Для облицювальних робіт потрібні й нецілі плитки, які беруть за допомогою розрізання цілих. Для цього спочатку відміряють потрібний розмір стальною лінійкою з металевими поділками. Поділку проводять олівцем або рейсмусом, потім сильно натискають склорізом або різцем. Після цього нижньою стороню плитки вдаряють в ребро дошки, так щоб лінія надрізу попала на ребро. При цьому плитка розколюється точно по надрізу.

При великій необхідності в нестандартних керамічних плитках використовують плиткорізи різних конструкцій: ручний плиткоріз, роликовий плиткоріз.

В процесі роботи керамічну плитку рубають або відколюють молотком. По відміченій лінії несильними ударами гострого молотка роблять позначку. Після цього сильним ударом тупого кінця молотка розколюють плитку.

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ

Для закріплення плитки при виготовленні підлоги використовують цементно піщані розчини, які повинні бути легко укладальними.

Розчини з меншим вмістом цементу мають невисоку стійкість, але менше розтріскуються і краще скріплюються з основою і облицювальною плиткою.

Розчини з збільшеним вмістом цементу відрізняються високою стійкістю, але через деякий час у них порушується скріплення між облицювальною плиткою і основою.

Для настилання плит очної підлоги розчини, приготовлені на цементі марки 400, мають склад в’яжучого: заповнювач – 1:3, на цеентах марки 500 1:3,5.

Приготовляють розчини для облицювальних робіт в розчинозмішувачах. Суміш завантажують в барабан змішувача і переміщують їх протягом 1-2 хв. до одержання однорідної маси.

ІНСТРУМЕНТИ І ІНВЕНТАР

Підлоги з керамічної плитки викладають з допомогою нормо комплекту, в який входять ручні інструменти, контрольно-вимірні інструменти й прибори, а також інвентар.

В набір ручних інструментів включають:

лопатку для плит очних робіт, якою наноситься й розрівнюється розчин;

розчинну лопату для подання і розрівнювання розчину;

молоток – кулачок для забиття штирів;

рейку – правило довжиною 1-1,5 м;

ручний плиткоріз для розкрою плитки товщиною до 15 мм;

дерев’яну киянку;

граблі з шириною захвату 300 мм, якими розрівнюють шар розчин;

столярний скребок, для очищення поверхні основи;

скарпель для плит очних робіт для зняття нерівностей на снові;

плит очний молоток;

щітку.

В набір контрольно-вимірних інструментів входять:

жолобчаста і металева рулетка для лінійних вимірів;

еталонний конус масою 300 г для перевірки рухомості розчинної маси;

металевий трикутник для перевірки прямих кутів;

рейка Болотіна;

контрольна рейка для перевірки рівності основи й покриття підлоги;

розмічальний шнур для позначення осьових ліній;

гнучкий рівень для перевірки й переносу горизонтальних відміток;

В інвентар і пристосування для викладання плиткової підлоги входять:

дерев’яна збірно-розбірна посудина для цементно-піщаного розчину;

контейнер для доставлення плитки на робоче місце;

стальний штир для закріплення шнура при викладанні плитки в покриття;

підніжки для проходження по свіжовикладеному цементно-піщаному прошарку;

дерев’яний півтерок для затирання розчинного прошарку перед викладеанням плитки;

хляпавка для посадження викладної плитки;

ручний візок для транспортування розчинної маси;

металева посудина для води;

шаблон для сортування плитки за розміром;

пристосування для різки плитки.

Інструменти повинні бути в чистоті й порядку; після закінчення роботи їх відчищають деколи промивають водою й витирають насухо.

ПІДГОТОВКА ПОВЕРХОНЬ

Стяжки із цементно-піщаного розчину товщиною не менше 40 мм викладають під плиточні, підлоги, щоб вирівняти непотрібний елемент конструкції підлоги, надати потрібний нахил покриттю, захистити гідроізоляцію.

До початку роботи поверхню очищають від бруду й пилу.

Інженерно-технічні працівники спеціальними вимірами визначають рівень верхнього покриття підлоги на всіх поверхах приміщення, яке будується. Рівень підлоги фіксують на стінах в кожному приміщенні.

Технологія роботи цементно-піщаних стяжок включають укладання і вирівнювання маяків, підготовку основи, кладку самих стяжок.

Товщину стяжки оприділяють по верху встановлених трубчастих або рейкових маяків. На основу кладуть дерев’яні рейки або труби діаметром 25-41 мм.

Перед улаштуванням стяжки поверхню бетонної основи змочують водою ы обмащують цементним молоком. Основи із керамзиту, піску попередньо розрівнюють скребком.

Укладку стяжки починають від стін протилежних вхідних дверей. Розчином заповнюють окремі смуги через одну між встановленими маяками.

Завершивши укладку стяжки в непарних смугах, через 18-24 год. знімають рейки, викладені смуги промивають водою і обґрунтовують цементним молоком. Потім в такому ж порядку викладають розчин в парні смуги.

Свіжевикладені ділянки стяжки накривають і періодично змочують водою, це забезпечує краще затвердіння розчину. Стяжки, на які будуть укладати гідроізоляцію або підлоги з штучних матеріалів, ґрунтують праймером – суміш бітуму з бензином, взяті в співвідношенні 1:3. При цьому появляється плівка, яка захищає стяжку від скорого висихання й забезпечує краще затвердження.

Затирання поверхні виконують на другий – третій день. При цьому використовують затиральну машину.

Горизонтальність викладеної стяжки перевіряють контрольною рейкою з рівнем.

Рівність поверхні контролюють двометровою рейкою, яка пересувається в різних напрямках.

Для цементних стяжок використовують розчини марки 150, рухомістю 5-6 см. На поверхи приміщення розчин подають механізованим способом. Розчин із автосамоскиду подають в приймальний бункер, потім в змішувальну камеру.

Щільний водонепроникний прошарок із рулонних та інших матеріалів називають гідроізоляцією.

Вона захищає конструктивні