ЗМІСТ

1. Вступ

2. Технологічна частина.

2.1. Призначення і види опорядження.

2.2. Властивості деревини, що враховуються при опорядженні.

2.3.Адгезія лакофарбових плівок з деревиною.

2.4. Циклювання паркетних підлог.

2.5. Шліфування паркетних підлог.

2.6. Нанесення паркету мастиками.

2.7. Нанесення лаків.

2.8.Особливості опорядження художньо-декоративних підлог.

3. Заходи по охороні праці.

Використана література.

Опорядження паркетних підлог

ВСТУП

З кожним роком в нашій країні збільшується кількість житлових будинків та будівель культурно-побутового призначення. Для їх будівництва потрібні кваліфіковані працівники, яких готують професійно-технічні училища. В завершальному етапі будівництва важливу роль відіграє якісне опорядження паркетної підлоги. Паркетне покриття створює в приміщенні комфорт, така підлога довговічна та зручна в експлуатації.

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА.

2.1. Призначення і види опорядження.

Під опорядженням розуміють всі види оброки поверхні, направлені на поліпшення зовнішнього виду і захист підлоги з паркету від дії оточуючого середовища і експлуатаційних навантажень. Кінцева система – надати поверхні підлоги блиск і вберегти коритця від передчасного зносу. Для підлоги з паркету використовують прозорий лак, який відповідає естетичним та експлуатаційним нормам. В процесі експлуатації підлогу покривають спеціальною настилкою. На якість декоративно-закисного шару вкриває цілий ряд факторів, властивість деревини, її взаємодія з лакофарбовими матеріалами, адгезія лакофарбових плівок з деревиною, підготовка поверхні підлоги.

2.2. Властивості деревини що враховуються при опорядженні.

Деревина завжди має вологу, кількість якої вимірюється під впливом зміни вологості і температури оточуючого середовища. В результаті деревина набухає або усихається. До складу лакофарбового матеріалу вводять пластифікатори котрі надають еластичність шару і припиняють руйнівну дію вологи. Деревина має капілярно-пористу будову. Пори сприяють проникненню лакофарбових матеріалів в глибину деревини, це сприяє більшу витрату опоряджувальних матеріалів. Деревина різноманітна по хімічному складу і утримує целюлозу, гемічещопозу, олії, природні смоли, дубильні речовини. Це може призвести до різноманітності паркетного коритця після нанесення на нього лаку, сповільнює процес сушки і появі дефектів плівки у поліефірних лаків. Твердість деревини також впливає на взаємодію з лаком.

2.3. Адгезія лакофарбових плівок з деревиною.

Міцність щеплення лакофарбової плівки з поверхнею деревини паркетного покриття – адгезія, або присипання лаку до деревини, - залежить від капілярно-пористої будови, товщини лакофарбової плівки складу опоряджувальних матеріалів, а також від сил когезії – внутрішнього щеплення опоряджувального шару.

Капілярно-пориста будова деревини збільшує дійсну поверхню контакту деревини і плівкоутворююча, збільшу міцність щеплення плівки з деревиною при проникненні лакофарбового матеріалу в капіляри. Планки паркету виготовляють з деревини твердих порід, розпилювання деревини планок радіальна, а кут нахилу річних арів до лицевої сторони планки – це менше 45о. Тому проникнення лакофарбового матеріалу буде проходити тільки в щільному поверхневому шарі.

2.4. Циклювання паркетних підлог.

Поверхня паркетної підлоги повинна бути рівною, гладкою, чистою. Для виконання цих робіт паркет циклюють і шліфують. Циклювання ліквідовує окремі нерівності, перепади між планками. Цю роботу виконують вручну. Для циклювання використовують стальні цикли з короткою і довгою ручках. Паркетник, стоячи на колінах, міцно тримає циклю двома руками знімає стружку рухами циклі на себе. Паркет циклюють поздовж волокон, злегка зволоживши підлогу перед роботою. Роботу виконують два паркетника; один зволожує підлогу, збирає стружку, заточує циклі, а другий – більш кваліфікований – циклює підлогу.

2.5. Шліфування паркетних підлог.

Підлогу шліфують паркетно-шліфульвальними машинами СО-155 або СО-60.

Паркетне покриття шліфують за декілька проходів міняючи шліфувальну шкурку на барабані. Спочатку іде грубе шліфування шкуркою зернистістю 60…80. Другий раз шліфують шкуркою зернистість 36…50.

Щоб одержати більш гладку поверхню використовують шкурку зернистістю 16…24. Шліфувальну машину потрібно пересувати плавно в любому напрямку. З шліфувальними машинами повинен працювати паркетник який пройшов відповідний інструктаж і має допуск по техніці безпеки.

Паркетник перед роботою повинен переконатися в справності електрокабеля та штепсельних з’єднань. Роботу з шліфувальними машинами потрібно виконувати в гумових рукавицях.

2.6. Натирання паркету мастиками

Для натирання підлоги використовують різноманітні мастики, вони бувають водними або скипідарними. При нанесенні мастики на паркет створюється водовідштовхуюча плівка, яка оберігає підлогу від вологи, забруднення і зносу. Враховуючи специфіку деревини буковий паркет краще натирати безводними мастиками, а дубовий водними. Водні мастики розчиняють у теплій воді згідно вказівок інструкції. Одержану масу наносять на чисту підлогу з допомогою волосяної щітки. Наносять рівномірним шаром двічі. Безводні мастики поступають до споживача в готовому вигляді, їх наносять м’яким тампоном також двічі. Мастики бувають кольорові та безбарвні. Після повного висихання мастики підлогу натирають до блиску спеціальною машиною марки СО-37.

2.7. Нанесення лаків.

Для покриття паркетної підлоги використовують різноманітні лаки, до яких є відповідні вимоги, плівка лаку повинна бути твердою, з невеликим коефіцієнтом стирання, волого – і світлостійкою, не викривлювати колів і структуру деревини. Цим вимогам більш всього відповідають лаки ГФ-257 і ПФ-231. Двокомплектний лак ГФ-257 постачають у двох тарах; в одній – лік, в другій – кислотний затверджував. Розчиняють його в емальованій посуді, використати лак потрібно на протязі 24 годин.

Однокомпонентний лік ПФ-231 наносять на покриття малярними пензлями або м’якими волосяними щітками.

Повне висихання лаку ПФ-231 проходить через 72 години а лаку ГФ-257 через 48 годин. Лік наносять на чисту і суху підлогу, його втирають в пари паркету, не допускаючи напливів і крапель. Ступінь висихання ліку характеризується твердістю плівки. Коли вона повністю затверділа можна наносити другий шар лаку. Після нанесення першого шару спостерігається підняття волокон деревини. Рекомендується обробити паркетну підлогу дрібною