І=Ф·К

де Ф – об’єм фактичного п/м, який підлягає сушінню, м3

К – коефіцієнт перерахунку

К=Кф · Ке

Кф – коеф. тривалості обороту камери

фоб.ф. – тривалість камерооброту при сушінні фактичного матеріалу, в добах.

фоб.у. – тривалість камерообороту при сушінні умовного матеріалу, в добах.

Ке – коефіцієнт місткості камери.

Еум – місткість камери в умовному матеріалі.

Еф – місткість ком. в фактичному мат.

вум – коеф. об’ємного заповнення штабелю умовним матеріалом.

вф – фактичним матеріалом.

Перерахунок фактичного об’єму в умовний зводимо в табл. 2.3

Табл. 2.3.

Характеристика п/м | Тривалість камерооб., діб | Коеф. | Об’єм п/м

Порода | Т, мм | Ш, мм | фоб.у. | фоб.р. | Кф | вум | вср | Ке | Заданий Ф, м3 | В умовному м-лі

Дуб | 19 | 100 | 3,2 | 5,2 | 1,625 | 0,438 | 0,307 | 1,427 | 800 | 1855,1

Бук | 32 | 120 | 3,2 | 6,0 | 1,375 | 0,439 | 0,399 | 1,098 | 1000 | 2058,8

Бук | 40 | Різка | 3,2 | 9,3 | 2,906 | 0,439 | 0,292 | 1,5 | 700 | 3051,3

сосна | 25 | 120 | 3,2 | 2,3 | 0,718 | 0,438 | 0,356 | 1,230 | 1400 | 1236,4

1.2.4. Розрахунок продуктивності камери в умовному матеріалі.

Річну продуктивність камери в умовному матеріалі визначають за формулою, м3 ум/рік

де 335 – тривалість роботи камери в рік, діб.

фоб.ум. – тривалість камерообороту при сушінні умовного матеріалу.

Г – габаритний об’єм в усіх штабелів в камері, м3

Г=

L, B, H – відповідно габаритна довжина, ширина, висота штабеля, м

m – кількість штабелів в камері

вум. – коефіцієнт об’ємного заповнення штабелю умовним матеріалом.

Г=6,5?1,8?2,6?2=60,84 м3

м3дм/рік

2.1.5 Розрахунок необхідної кількості сушильних камер.

Необхідна кількість сушильних камер визначають за формулою

де - загальний об’єм умовного матеріалу визначено з табл.2.3.

Пу - річна (планова) продуктивність однієї камери к ум-му мат-лі.

Взята кількість камер визначається округленням до ближнього цілого числа.

2.2.Тепловий розрахунок.

2.2.1. Вибір розрахункового матеріалу.

Прості функції за розрахунковий матеріал беруть як правило соснові обрізні дошки товщиною 25 мм, шириною не менше 180 мм, початковою вологістю 80%, а кінцевого залежно від призначення.

В студентському дипломному проекті за розрахунковий матеріал, який найшвидше висихає із заданою специфікацією.

Згідно заданої специфікації найшвидше висихає сосна

Т=25мм

Ш=120мм

Д=6,5м

Wп=70%

Wk=8%

фсуш=51,0 год=2,2 доби

фоб.ф.=2,3 доби

2.2.2. Визначення параметрів агента сушіння на воді в табель.

Параметри агента сушіння на вході в штабель визначаються за допомогою Id – діаграми. Тонку 1, яка характеризує параметри агента сушіння на вході в штабель знаходять по параметрах другої ступені режиму сушіння розрахункового матеріалу (t1,t2) збагачення параметрів агента сушіння на вході в штабель заносимо в таблицю 2.5

Таблиця 2.5

Параметри агента сушіння на вході в штабель.

№ | назва | познач | одиниця | Значення

1 | Температура | t1 | 0C | 84

2 | Відносна вологість | ц1 | - | 0,59

3 | Волого вміст | d1 | г/кг | 315

4 | Тепловміст (ентальпія) | I1 | кДж/кг | 920

5 | Парціальний тиск | Pn1 | Па | 34000

6 | Густина | с1 | кг/м3 | 0,845

7 | Питомий об’єм | V1 | м3/кг | 1,56

8 | Температура мокрого терм. | tm | 0C | 71

2.2.3 Розрахунок кількості випаруваної вологи.

2.2.3.1 Маса вологи, що випаровується з 1 м куб деревини.

Де сум – умовна густина розрахункового матеріалу.

сум=400кг/м3

Wn, Wk – початкове і кінцева вологість розрахункового матеріалу.

М1м3=278 кг/м3

2.2.3.2 Маса вологості, що випаровується за час одного камерообороту.

Моб.кош.=М1м3*Е

Де Е – місткість камери в щільних м3.

Е=Г*вф, м3

Де Г – габаритний об’єм всіх штабелів у камері, м3

Г=6,5?1,8?2,6?2=60,84 м3

вф – коефіц. об’ємного замовлен. штабелю фактичним матеріалом.

вф=0,356

Е=60,84?0,356=21,6 м3

Моб.ком.=248?21,6=5356,8 кг/об.

2.2.3.3. Маса вологи, що випаровується з камери за секунду.

кг/с

Де фвисуш. = загальна тривалість сушіння розрахункового матеріалу без обрах-ня тривалості початкового нагріву і термовологообробок, де

фвисуш. =, год.

год.

кг/сек.

2.2.3.4 Розрахункова кількість випаруваної вологості.

Мр=Мс?х, кг/с

Де х – коефіц. нерівномірності швидкості сушіння.

х=1,2

Мр=0,033?1,2=0,04 кг/с

2.2.4 Розрахунок об’єму циркулюючого агента сушіння і його параметрів на виході зі штабелю.

Об’єм циркулюючого по матеріалу агента сушіння визначається по формулі:

, м3/с

Де Wпит. –розрахункова швидкість циркуляції агента сушіння через штабель, м/с

Wпит.=2,5 м/с

Fж.п.шт. – живий перетин штабеля, тобто площа вільна для проходу агента сушіння, м2.

м2

Де n – кількість штабелів в площині, перпендикулярній до напряму циркуляції агента сушіння.

n=1

l i h – довжина і висота штабелю, м

вв вД – відповідно коефіцієнти заповнення штабеля по висоті і по довжині.

Fж.п.шт.=1?6,5?2,6(1-1,5-1)=8,45 м2

Vц=2,5?8,45=21,12 м3/с

2.2.4.1 Маса циркулюючого по матеріалу агента суміші за секунду

, кг/с

кг/с

2.2.4.2 Питома витрата циркулюючого агента сушіння на 1 кг випаруваної вологи.

кг/кг вал.

кг/кг вал.

2.2.4.3 Вологовміст агента сушіння на виході зі штабелю

г/кг

г/кг

Інші параметри агента сушіння на виході зі штабелю визначають за допомогою побудови ліній процесу сушіння на Id – діаграмі . Точку 1 , яка характеризує стан агента сушіння на вході в штабель, знаходимо за t1, ц1. Точку 2, яка характеризує параметри агента сушіння на виході зі штабелю, знаходимо, що на перетині ліній І=const (I1=I2) , яка виходить з точки 1, з лінією d2=const.

№ | назва | Позначення | Одиниця | Значення

1 | Температура | t2 | 0C | 880

2 | Відносна вологість | ц2 | - | 0,7

3 | Волого вміст | d2 | г/кг | 318

4 | Тепловміст (ентальпія) | I2 | кДж/кг | 920

5 | Парціальний тиск | Pn2 | Па | 34200

6 | Густина | с2 | кг/м3 | 0,85

7