8 | Температура мокрого терм. | tm | 0C | 71

2.2.5 Розрахунок припливно – витяжних каналів

2.2.5.1 Питома маса свіжого і відпрацьованого повітря.

, кг пов/кг вип.вол.

Де d0 – вологовміст свіжого повітря, г/кг при

t=200C

ц=60%

d0=10-12 г/кг

кг пов/кг вип.вол.

2.2.5.2. Об’єм свіжого і відпрацьованого повітря.

, м3/с

, м3/с

де V0 – питомий об’єм свіжого повітря

V0 = 0,87 м3/кг

V0=3,24?0,04?0,87=0,11 м3/с

V2=3,24?0,04?1,55=0,20 м3/с

2.2.5.3. Площа перетину при пневмовитяжних каналах.

м2

де Wкон – швидкість руху агента сушіння в каналах.

Wкон=5м/с

м2

м2

Розмір сторони квадрата припливновитяжних каналів визначаємо за формулою:

, м

Припливний канал

Витяжний канал

2.2.6. Розрахунок витрати теплоти на сушіння

2.2.6.1. Витрата теплоти на початковий нагрів 1м3 деревини.

Для зимових умов.

кДж/м3

де с – фактична густина розрахункового матеріалу. Визначається по діаграмі густини.

С=690 кг/м3 при сум.=400 кг/м3 , Wпоч.=70%

с(+); с(-) – відповідно питома теплоємність д-ни при додатній і від’ємній температурі. При визначенні питомої теплоємності д-ни середню температуру д-ни беруть. Для с при від’ємній температурі:

Для с при додатній температурі

Де t0 – зимова температура для міста-будівництва сушильного цеху.

tпр –температура почат. нагріву.

t0=-200С

tнаг.=940С табл.

с(-)tсер.=

с(-)=2,2 кДж/кг 0С

с(+)tсер.=

с(+)=3,0 кДж/ кг 0С

j – скрита теплота плавлення льоду.

г=335 кДж/ кг

Wгр=18%

Дим. Середньорічних умов.

кДж/ кг

Де, t0 – середньомісячна температура д-ни t0=700C.

Питому теплоємність д-ни визначають за формулою:

с(+)=3,0 кДж/ кг 0С

2.2.6.2. Питома витрата теплоти при початковому прогріванні на 1 кг випаровуваної вологи розраховуваної вологи розраховується окремо для зимових і середньорічних умов.

, кДж/кг

кДж/кг

кДж/кг

2.2.6.3. Загальна витрата теплоти на камеру при початковому прогріванні.

, кВт

де фпр – тривалість прогрівом, год.

Беруть орієнтовано для п/м м’яких хвойних порід (літом 1…1,5, зимою 1,5…2 год на кожний см. товщини матеріалу для п/м м’яких листяних порід (береза, вільха, осина, та ін.)) час прогрівання збільшується на 25%, а для твердолистяних – на 50%.

год.

год.

кВт;

кВт

2.2.6.4. Розрахунок витрат теплоти на випаровування вологи.

Питома витрата теплоти на випаровування вологи в лісосушильних камерах з багатократною циркуляцією при сушінні повітря.

, Дж/кг2

де І2 – тепловміст повітря на виході зі штабелю, кДж/кг

І0 – тепловміст свіжого повітря

І0=46 кДж/кг при проходженні повітря з коридору керування.

d0 – волого вміст свіжого повітря

d0 =10…12 г/кг

Св – питома теплоємність води

Св=4119 кДж

tпр – температура нагрітої вологи в д-ні, 0С

Беруть такою, що дорівнює температурі прогрівання.

кДж/кг

2.2.6.5. Загальна витрата теплоти на випаровування вологи

, кВт

кВт

2.2.6.6. Розрахунок витрат тепла через огородження камери.

Втрати тепла через огороджені камери за одну секунду визначають за формулою:

, кВт

де Fог – площа поверхні огородження

К – коефіцієнт теплопередачі даного огородження (табл..Д.24)

Tком – температура агента сушин. в камері 0С

визначають, як середнє значення температур на вході і виході зі штабелю

;

tрозр. – розрахункова температура зовн.повітря для зимових і середньорічних умов.

Розрахунок витрат тепла через огородження камери зводимо в табл.2.6.

Розрахунок витрат теплоти через огородження камери

Назва огороджень | F | К, Вт/м2 | tком, 0С | tрозр 0С | tk- tрозр 0С | Калор.С | Qог, кВт

Ф-ла | Знач | Зим. | Ср.річ | Зим. | Ср.річ | Зим. | Ср.річ

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12

1. Зовн. бокова стійка | L?H=9,8?3,0 | 26,4 | 1,29 | 82 | -20 | 7,0 | 102 | 75 | 2 | 6,6 | 4,8

2. Торцева стійка з боку коридору керування. | В?Н=5,6?3,0 | 16,8 | 1,53 | 82 | +15 | +15 | 67 | 67 | 2 | 3,4 | 3,4

3. Торцева стійка з боку тревесного шляху без врах.площі дверей. | (В?Н)-Fдв= 5,6?3,0-

-(2?3/2) | 4,8 | 123 | 82 | -20 | 7,0 | 102 | 75 | 2 | 1,2 | 5,1

4. Перекриття | B?L = 8,8?5,6 | 49,28 | 0,7 | 82 | -20 | 7,0 | 102 | 75 | 2 | 7,0 | 5,1

5. Підлога | B?L = 8,8?5,6 | 49,28 | 0,6 | 82 | -20 | 7,0 | 102 | 75 | 2 | 6,0 | 4,4

6. Двері | b?h=

(2?3)?2 | 12 | 0,6 | 82 | -20 | 7,0 | 102 | 75 | 2 | 1,4 | 1,0

Разом=25,6

Оот…=19,58

ср.річ.

2.2.6.7. Питома витрата теплоти на витрати через огородження.

кДж/кг

2.2.6.8. Питома витрата теплоти на сушіння.

, кДж/кг

де с1 – коеф., який враховує додаткові втрати теплоти на початкове прогрівання камери транспортних засобів, обл.. і ін.

с1=1,1 … 1,3

кДж/кг

кДж/кг

2.2.7 Вибір типу і розрахунок поверхні нагріву калориферу.

2.2.7.1. Вибір типу калорифера.

В повітряно – парових камерах використовуються калорифери 2-х типів: збірні із чавунних ребристих труб і контактні пластичності. Тип використовуваних калориферів обумовлено конструкцією камери. Для камери СПЛК- 2 підходять калорифери із ребристих чавунних труб.

2.2.7.2. Розрахунок поверхні нагріву калориферу.

Необхідна площа нагріву калориферу.

, м2

де Qк – теплова потужність калорифера, тобто кількість теплоти на сушіння в зимових умовах, кВт.

де С3 – коефіцієнт неврахованих витрат теплоти на сушіння

С3=1,2

tт.н. – температура теплоносія на вході в калорифер. Залежить від тиску пари при р=0,3 Мпа, tт.н.=1430С

tком – температура агента сушіння в камері

tком =820С

к – коефіцієнт теплопередачі калорифера, Вт/м3 0С.

Для ребристих чавунних труб коефіцієнт теплопередачі визначають по графіку Власова в залежності від приведеної швидкості W0

, м/с

де Wф – фактична швидкість циркуляції агента сушіння через калорифер, м/с

с0 – густина повітря при t=00C.

При цій температурі с0 =1,25 кг/м3

, м/с

Vy=21,12 м3/с

Fж.п.к. – площа живого перетину калорифера, тобто площа вільна для проходу агента сушіння.

, м2

де Fкан. – площа каналу, в якому розміщені труби калорифера, м2.

Fпр.тр. – площа проекцій труб в даному