м2

м2

м2

м/с

м/с

к=17 Вт/м2 0С

м2

Розрахунок кількості ребристих труб.

, шт.

де - площа нагріву однієї труби.

При L=l м, =4м2

шт.;

Приймаємо 3 ряди , 6 в кожному ряду по 20 труб.

Fкол.=20?3?4=240 м2;

2.2.8 Розрахунок витрат пари.

2.2.8.1. Витрата пари на 1 м куб розрахункового матеріалу.

, кг/м3

qсум- сумарна питома витрата теплоти на сушіння для середньорічних умов.

Іп - тепловміст сухої насиченої пари при заданому тиску, кДж/м2

Ік - тепловміст кип’яченої води при тому самому тиску. Орієнтовно ДІ=Іп-Ік можна взяти при р=0,3 Мпа, ДІ=2190 кДж/кг,

де р – тиск пари в калориферах, мПа

кг/м3;

2.2.8.2. Для камер в період прогрівання.

, кг/год

кг/год

Для камер в період сушіння.

,

кг/год

2.2.8.3. Максимальна годинна витрата пари сушильним цехом у зимових умовах в камерах.

Рцех=nком.пр.?Рком.пр+nком.суш.?Рком.суш.

Де nком.пр.?- кількість камер, в яких одночасно проходить прогрівання матеріалу.

Беруть 1/6 від загальної кількості камер nком.суш, але не менше ніж одну при їх невеликій кількості.

nком.суш – кількість камер, в яких проходить сушіння, шт.

nпр.=1,0;

nком.суш= nком- nком.пр, шт.

nком.суш=3-1=2,0

Рцех=1?606,9+2?241,0=1088,9 кг/год;

2.2.8.4 Середньорічна витрата пари на сушіння всього заданого об’єму пиломатеріалів

, кг/рік

С трив. – коефіцієнт, який при сушінні пиломатеріалів, які сохнуть повільніше ніж розрахунковий значення коефіцієнт Стрив. Визначають за таблицею Д.28 залежно від відношення

, діб

де - тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів, діб.

- тривалість сушіння розрахункового матеріалу, діб.

Ф – об’єм фактично висушуваного п/м, м 3

Ф1, Ф2 …Фn – річний об’єм цих самих п/м окремо за перерізами, м3

Стрив.=1,2

Рріч.=511,3?3900?1,2=2392884=2392,8 т/рік.

2.9 Вибір конденсатовивідників.

В лісосушильних камерах для відведення конденсату з калориферів до останнього часу переважно використовувались гідростатичні конденсатовивідники . Зараз їх замінюють на більш компактні і надійні, в роботі – термодинамічні конденсатовивідники 45415н.ж. технічна характеристика яких наведена в табл. Д.30.

Їх вибирають за коефіцієнтом пропускної здатності.

кг/год

де Рком.суш.- витрата пари на сушіння в зимових умовах, кг/год.

ДР- перепад тиску в конденсатовивідники

ск - густина конденсату кг/м3

Сг - коефіцієнт який враховує зменшення пропускної здатності конденсатовивідника при випуску гарячого конденсату порівняно з холодним (при ).

Перехід тиску в конденсатовивіднику

бар

де Р1 - абсолютний тиск пароводяної суміші перед конденсатовивідником

Р1 =0,95Р=0,95?3,0=2,85 Бар

Р1 - абсолютний тиск пари перед калорифером , тобто на колекторі камери переважно задається , або береться за попитом виробництва.

Р2 - абсолютний тиск конденсату після конденсатовивідника, (тиск в конденсаційній магістралі 1,5 бар)

Технічна характеристика термодинамічних конденсатовивідників типу …..45415нж КV=2000кг/год.

dy=40мм

KV=42483 кг/год

Н=370 м

m=13,5 кг

3. Аеродинамічний розрахунок.

3.1 Складання схеми циркуляції агента сушіння і визначення ділянок опору.

5

6

Ділянки циркуляції агента сушіння в камері СПЛК – 2

Номер ділянки | Назва ділянки

1 | Вентилятор

2,14 | Поворот під кутом 1350

3,8,13 | Калорифер

4,12 | Поворот під кутом 900

5,9 | Вхід в штабель (раптове звуження)

6,10 | Штабель

7,11 | Вихід зі штабелю (раптове розширення)

3.2 Розрахунок ділянок опору і швидкостей агента сушіння на цих ділянках.

Площа ділянок опору визначають в площині, перпендикулярній до напряму руху агента сушіння.

Ділянка 1. Вентилятор.

Площа перетину вентиляторів визначається за формулою

, м2

де Дв – діаметр ротора вентилятора, попередньо беруть 1м.

nв – кількість вентиляторів у камері.

м2

Ділянка 2,14. Поворот під кутом 1350.

За площу повороту приймається площа ділянки до або після повороту, яка менша.

м2

Ділянка 3,8,13. Калорифер.

За площу калорифера приймаються їх живий перетин.

м2

Ділянка 4,12. Поворот під кутом 900.

За площу повороту приймаються площа ділянки до або після повороту, яка менша.

м2

Ділянка 5,9. Вхід в штабель.

м2

Ділянка 6,10. штабель

Беруть габаритну площу штабелів.

м2

Ділянка 7,11. Вихід з штабеля.

м2

Розрахунок швидкості агента сушіння на кожній ділянці.

м/с

де Vy – об’єм циркулюючого агента сушіння, м3/с,

м3/с

Fi – площа ділянки, м2

Розрахунок швидкості руху агента сушіння на ділянках

Номер ділянки | 1 | 2,14 | 3,8,13 | 4,12 | 5,9 | 6,10 | 7,11

Fi, м2 | 1,57 | 1,57 | 1,915 | 1,915 | 8,45 | 16,9 | 8,45

W, м/с | 13,5 | 13,5 | 11,0 | 11,0 | 2,5 | 1,2 | 2,5

3.3. Розрахунок опору ділянок.

При роботі вентилятора в замкненій системі циркуляції агента сушіння його тиск витрачається на подолання опору всіх ділянок.

Місцевий опір всіх ділянок, крім калориферів і штабелів, визначають за формулою:

де с – густина циркулюючого агента сушіння, середнє значення густини на виході і вході зі штабелів

, кг/м3

W- швидкість агента сушіння на ділянці, м/с.

К0 – коефіцієнт місцевого опору, визначають за табл. 18-22 залежно від характеру ділянки або для прямолінійних ділянок

Ктр – коефіцієнт тертя до стінок каналу визначають за табл. 23.

1 – довж. ділянки (каналу) в напрямі руху агента сушіння, м

u – периметр перетину каналу в руху агента сушіння, м

F – площа поперечного перетину ділянки, м2.

m – кількість однокових ділянок.

кг/м3

Ділянка 2,14. Поворот під кутом 1350.

К0=0,8

Па

Ділянка 3,8,13. Опір одного рядка із ребристих чавунних труб визнач. по рис. 6а в залежності від приведеної швидкості W0.

W0=7,4 м/с Дh1p=20Па

Дh3,8,13=20?3=60 Па

Ділянка 4,12. Поворот під кутом 900.

К0=1,10

Па

Ділянка 5,9. Вхід у штабель.

Коефіцієнт опору визначається по таблиці 20 в залежності від відношення s/S.

s – живий перетин штабеля.

S – габаритна бокова площа штабеля.

к=0,25

Па

Ділянка 6,10. штабель.

К0=8,6

Па

Ділянка 7,11. Вихід з штабеля.

К0 = 0,25

Па

Визначаємо сумарний опір кільця циркуляції

Па

Па

Рв=1,05?, Па

Р1в=1,05?239,13=251,1 Па

Вибір вентилятора і розрахунок потужності, яку споживає вентилятор. Якщо не змінюється конструкція камери , то тип вентилятора визначається типом камери, але можливе використання вентиляторів різних номерів. Вибираючи номер вентилятора з найбільшими ККД, найменшим номером і найбільшим числом обертів.

Для вибору вентилятора використовують аеродинамічні, групові, індивідуальні або безрозмірні характеристики вентиляторів кг/м3. рис.12-13

Через те фактичний тиск вентилятора Рв необхідно перерахувати в тиск за цих стандартних умов.

Па

де Рв - тиск вентилятора

с - густина агента сушіння

Па

Вентилятор вибирають за тиском Рхар і продуктивність Vв.

, м3/с

де nB кількість вентиляторів, встановлених в камері, які