м3/с

По груповій аеродинамічній характеристиці вибираємо основний реверсивний вентилятор серії І12№12. Таких 2 вентилятори встановлені в камері.

з=0,65

Потужність споживаюча вентилятором визначається за формулою

, кВт

кВт;

Вибір електродвигуна

Визначаємо встановлену потужність електродвигуна для приводу вентилятора

, кВт

де Кз коефіцієнт запасу потужності на пусковий період вибирають залежно від типу вентилятора і орієнтовної потужності за табл. 24

Кt - коефіцієнт, який враховує вплив температури середовища, в який встановлено електродвигун табл. 25

зпр - ККД передачі , беруть залежно від виду передачі руху від вала електродвигуна до вала вентилятора табл. 26

Nдв=4,07 кВт

Кз=1,05

Кt=1,05

зпр=0,9

кВт;

По характеристиці трьохфазних асинхронних електродвигунів серії .…. вибирають двигун ближчої більшої потужності.

Nдв=5,5 кВт

n=1500 хв-1

…………..

2.4. Опис технологічного процесу сушіння.

2.4.1. Транспортування сирих п/м в сушильній цех.

Сирі п/м складені в суцільні пакети, автолісовозами перевозяться з и/п цеху і подаються в сушильній цех на ділянку формування штабелів.

2.4.2. Формування штабелів для сушіння.

В сушильному цеху буде формуватися суцільний штабель. Розмір штабелю: довжина х ширина х висота 6,5 х 1,8 х 2,6м.

Правила формування штабелів.

Штабель повинен бути із п/м однієї породи і товщини.

Під штабельна основа повинна бути міцна, тверда, а верх його – горизонтальним. Довжина основи повинна дорівнювати довжині штабеля. В якості підштабельної основи рекомендується використовувати підштабельні візки. (вагонетки), або треки.

В залежності від характеру циркуляції агента сушіння через штабель п/м укладають:

А). суцільними рядами без проміжок (сипацій) між дошками для камер з горизонтальною циркуляцією поперек штабелів;

Б). з проміжками (шпаціями) між дошками для камер з горизонтальною циркуляцією вздовж штабелів і вертикальною в тому числі природною циркуляцією.

Необрізні дошки укладають комлями в різні сторони.

Якщо дошки мають різну ширину, то вузькі укладають всередину, а широкі – по краям штабеля. Якщо по ширині штабеля ціла кількість дощок не розміщується, тоді зазор залишають всередині.

В штабелях зі шпаціями зазорна ширина шпацій повинна бути при укладці обрізних дощок – 35%, необрізних – 57% від ширини штабеля. Шпації повинні бути розподілені рівномірно по ширині штабеля.

Дозволяється укладка в один штабель п/м різних по довжині. При цьому довгі допуски укладають по краям штабеля, короткі – в середину. П/м, які стикуються, розташовуються не менше ніж на 2-х прокладках, при цьому зовнішні торці вирівнюють по торцях штабеля.

Горизонтальні ряди п/м в штабелях повинні розділюватись міжрядовими прокладками, а пакети по висоті штабеля – між пакетними.

Для закладки контрольних взірців в штабель залишають вільні місця. Контрольний взірець повинен розташовуватись не менше, ніж на двох прокладках.

Розміри прокладок товщина …..мм, ширина ……..мм, довжина ……м.

Вимоги до прокладок.

Відхилення від установлених розмірів дозволяється не більше:

товщина мм, ширина мм, довжина 10мм.

При укладанні в штабель заготівок в якості прокладок дозволяється використовувати самі заготівки, якщо товщина їх не більше 32 мм, а ширина не більше 70мм. Прокладки виготовляються із деревини хвойних, листяних порід, не маючи гнилі і плісняви.

Вологість деревини для виготовлення прокладок при сушінні пиломатеріалів до транспортної вологості не повинно перевищувати 22%, при сушінні до експлуатаційної вологості – 10%. Значення параметра – жорсткість поверхні робочих пластин Rmmax повинна бути …….. мкм по ГОСТ 7016-82.

Прокладки повинні зберігатися в контейнерах, де їх укладають паралельно. Контейнери з прокладками установлюють в місцях, захищених від дощу і снігу.

Перед укладкою штабелів прокладки оглядають і при необхідності виміряють їх розміри. Товщина і ширина прокладок вимірюється штангенциркулем з ціною ділення 0,1мм.

Прокладки, які мають відхилення від встановлених розмірів, а також деформації і поламані використовувати не дозволяється.

2.4.3. Транспортування сушильних штабелів в середині цеху.

Для внутрішньо цехових перевезень сформованих сушильних штабелів переважно використовують рейкову колію шириною 1000мм і перевізні візки. Стан рейкових колій систематично контролюють, не допускається непрямолінійність рейок, нестабільна ширина колій, незбіжність рівня рейок на траверсному візку і рейок, які впираються в траверсний коридор.

Таблиця

Технічна характеристика траверсного візка

Показник | Значення

1. Вантажопідйомність, т

2. Габаритні розміри, мм

довжина

ширина

3. Висота загальна від головки рейки

4. Висота між головками верхньої і нижньої рейки візка.

5. Швидкість перем., м/с

6. Швидкість перем. троса лебідки, м/с

7. Максимальне тягове зусилля на тросі лебідки, кн.

8. Ширина колії траверсного шляху, м:

довжина

ширина

висота

9. Загальна встановлена потужність, кВт

В тому числі : перем. візка лебідки

10. Маса, кг

Механізація перем. штабелів здійснюється за допомогою трособлокової системи і тягової лебідки, яка встановлена на траверзних візках.

2.4.7. Пуск і завантаження камери.

Перед завантаженням штабелів камеру необхідно прогріти, щоб не допускати конденсації вологи на огороджених камери і обл-ки. Якщо камера не вистигла після вивантаження, пару в калорифер необхідно впускати за 10…30 хв до завантаження матеріалу. В момент впуску пари відкривають на 10…15хв вентиль на обдув ній трубі конденсатовідника. Пару впускають в калорифер поступово відкриваючи вентиль. Після продувки калорифера вентиль на обдув ній трубі конденсатовивідника закривають, і система починає працювати нормально – через конденсатовивідник.

У пусковій період припливно-витяжні крани мають бути закриті. Сформовані штабелі завантажують у камеру. Недопустимі завантаження в камеру неповно габаритних штабелів і робота камери при неповній кількості штабелів.

2.4.8. Технологічні етапи сушіння пиломатеріалів в камерах періодичної дії. Початкове прогрівання деревини.

Першою технологічною операцією після завантаження камери є початкове прогрівання д-ни.

Для інтенсивного початкового прогріву д-ни перед сушінням в камері створюється висока відносна вологість агента сушіння при підвищеній (порівняно з першим ступенем режиму сушіння) температурі. Температуру середовища при прогріванні пиломатеріалу м’яких хвойних порід (сосна, ялина, кедр, ялиця) підтримують залежно від їх товщини і категорії режиму сушіння tсер=940С.

Психометричну різницю пиломатеріалів на початковому прогріванні підтримують в межах Дtпр=0,5-1,50С. деревину прогрівають до того часу, поки температура в центрі дошки або заготівки буде становити 30С.