Схема системи мащення двигуна ЗМЗ –66:

1 – оливний адіатор; 2 – кран оливного радіатора; 3 – запобітний клапан; 4 – порожнина осі коромисел; 5 – канал у головці блока; 6 – канал у блоці; 7 – отвір у корпусі; 10 – порожнина; 11 – оливна лінія фільтра відцентрової очистки; 12, 13 – відповідно основна й додаткова секція насоса; 14 – редукційний клапан; 15 – оливо приймач; 16, 17 – відповідно четверта й друга шийки розподільного вала.

З радіаторної секції насоса олива надходить у фільтр відцентрового в піддон. Якщо кран оливного радіатора закритий, то олива з централи фуги зливається в піддон картера через зливальний клапан.

Для створення найкращих умов мащення в системі має підтримуватися певний тиск: 0,2...0,4 МПа в лекових автомобілях, 0,4...0,6 МПа – у вантажних.

Оливний насос створює тиск ливи й забезпечує циркуляцію її в системі мащення.

Схема системи мащення дизеля КамАЗ-740:

1 – компресор; 2-поливний насос високого тиску; 3 –кран умикання гідромуфти; 4 – термосиловий датчик; 5 – гідромуфта привода вентилятора; 6 – піддон; 7 – запобіжний клапан радіаторної секції; 8 0 оливний радіатор; 0,12 – відповідно запобіжний та диференціальний клапани; 10,11 – відповідно радіаторна й нагнітальна секції оливного насоса; 13 – повно потоковий фільтр; 14 – головна оливна лінія; 15 – перепускний кран фільтра; 16 – зливальний кран центрифуги; 17 – обмежувач; 18 – кран; 19 – центрифуга; 20 – монометр; 21 – шуп; 22 – сапун.

Шестеренчастий оливний насос двигуна автомобіля ВАЗ-2105 складається з корпусу 7 (рис. 2.29, а), в якому встановлено дві шестерні: ведучу 8 і ведучу 6. Остання вільно обертається на осі 8, а першу жорстко закріплено на валу 10. На іншому кінці цього вала розміщено шестірню 12 вала привода, яка входить у зачеплення з гвинтовою шестірнею 11 додаткового вала, що дістає обертання від колінчастого вала двигуна. В автомобілях “Москвич” привод оливого насоса здійснюється безпосередньо від колінчастого вала двигуна.

Щоб запобігти підвищенню тиску оливи понад допустиме значення, в корпусі оливного насоса встановлюють редукційний клапан 3.

Під час роботи двигуна насос засмоктує оливу крізь сітчастий фільтр й оливо приймача а й подає її під тиском у вихідний отвір і далі каналом – в оливний фільтр (рис.2.29, б). У разі підвищення тиску в системі понад допустиме значення пропускається назад в оливоприймач. Редукційнтй клапан у двигуні автомобіля ВАЗ відрегульовано на заводі на тиск приблизно 0,45 МПА за допомогою пружини певної жорсткості, тому регулювати клапан під час експлуатації автомобіля не треба. У двигуні автомобіля “Москвич” редукційний клапан легко доступний, і в разі потреби його можна відрегулювати.

Шестеренчастий двосекційний оливний насос дизеля КамАЗ-740 (рис. 2.30) кріпиться на нижній площині блока циліндрів. Секція з високими шестернями 2 та 6 подає оливку в головну лінію двигуна й називається нагнітальною; секція з шестернями 8 спрямовує оливу у відцнтровантий фільтр та оливний радіатор і називається радіаторною. В корпусах секцій встановлено запобіжні клапани, відрегульовані на тиск відкривання 0,8...0,85МПа. Диференціальний клапан, який розміщено в корпусі, обмежує тиск у головній лінії, його відрегульовано на тиск початку відкривання 0,40...0,45МАПа.

У непрогрітому двигуні тиск у системі мащенні може настільки зрости, що спричинить руйнування оливних ліній. Для запобігання цьому й забезпечення нормальної подачі оливи в системі передбачено редукційний клапан 9.

Оливний фільтр слугує для очищення оливи від частинок литану (продуктів спрацювання), нагару, смол, пилу. В автомобілях, що вивчаються, встановлюється один оливний фільтр. Крізь нього проходить уся олива, що подається насосом. Такі фільтри називають повнопотоковими.

У двигунах автомобілів ВАЗ застосовуються нерозбірний оливний фільтр (рис. 2.31), що складається з корпусу 1, в якому встановлено фільтрувальний елемент 6 (основна частина й ого – паперова, а додаткова – зі штучного віскозного волокна), перепускний 4 та проти дренажний 3 клапани. Останній становить манжету з оливостійкої гуми, що вільно пропускає оливу в корпус фільтра, але не дає змоги їй витікати з корпусу в піддон картера, коли двигун не працює. Таким у корпусі фільтра й каналах постійно зберігається запас оливи, що, своєю чергою, забезпечує подачу оливи до тертьових поверхонь відразу після пуску двигуна. Якщо фільтрувальний елемент дуже забруднився, то відкривається перепускний клапан 4, неочищена олива, минаючи фільтр, надходить до тертьових поверхонь.

В автомобілях “Москвич” оливний фільтр складається з корпусу 33 (див. Рис. 2.26), змінного фільтрувального елемента 32, кришки 29, гумових ущільнювальних кінців, підтискної пружини, перепускного клапана 31, центрального стяжного болта 35, пробки 34 звивального отвору ат датчика 30 покажчика тиску оливи. Перепускний клапан пропускає оливу в головну оливну лінію в разі засмічення фільтрувального елемента (перепад тисків на вході й виході – 0,09...0,10 МПа).

У двигунах ЗИЛ-130, КамАЗ, ЗМЗ-53 встановлено фільтри відцентрової очистки з реактивним приводом (рис. 2.32). Фільтр складається з корпусу, на осі якого на підшипнику встановлено ротор із ковпаком. Знизу ротора розміщено два жиклери з отворами, спрямованими в різні боки, а також фільтрувальну сітку. Ковпак закріплено на осі робота за допомогою гайки й закрито зверху нерухомим кожухом із баранчиком. Ротор обертається під дією струменя оливи, що тиском викидається крізь два