пластини; 4 — кнопка
контакти довше перебуватимуть у розімкненому стані й, незважаючи на коротке замикання, середнє значення сили струму в колі буде невеликим. Замикання й розмикання контактів супроводжуються поклацуванням, що сигналізує водієві про коротке замикання.
Плавкі запобіжники об'єднують в один блок і розташовують під капотом двигуна, під панеллю приладів або в багажнику. На кришці блока запобіжників із внутрішнього боку наклеюють таблицю, в якій для кожного запобіжника зазначають те електричне коло, яке він захищає. Плавкі вставки запобіжників виготовляють із мідного лудженого дроту. Якщо сила струму перевищує гранично допустиме значення, вказане на запобіжнику, то вставка розплавляється й перериває електричне коло.
На автомобілі ВАЗ-2105 плавкі запобіжники встановлюють у монтажному блоці, розміщеному в моторному відсіку на задній стінці з правого боку. В тому самому блоці розташовують реле дальнього світла фар, опалювача, ближнього світла фар, склоочисників та обмивників фар, обігрівання заднього скла. Блок закрито прозорою кришкою, що дає змогу візуально перевірити стан запобіжників. На кришці нанесено номери й символи, які позначають кола, що захищаються кожним запобіжником, та призначення реле.
Запобіжники № 5 і 7 розраховано на силу струму до 16 А, решту — до 8 А.
На автомобілі "Москвич-2140" є такі запобіжники: термобіметалевий неперервної дії на 3,5 А, встановлений на кронштейні склоочисника; блок із трьох плавких запобіжників (один — на 19 А й два — на 10 А), встановлений на лівому бризковику переднього крила в моторному відсіку; блок із трьох плавких запобіжників (один — на 10 А й два — на 20 А), встановлений на правому бризковику переднього крила в моторному відсіку. Кола, що захищаються запобіжниками, вказано на кришках зазначених блоків.
Електрообладнання автомобілів ЗАЗ має один термобіметалевий запобіжник неперервної дії в колі живлення електродвигуна склоочисника та блок плавких запобіжників з десятьма вставками (один — на 16 А й дев'ять — на 8 А).
На автомобілі ГАЗ-24 встановлено п'ять термобіметалевих запобіжників, з яких один — вібраційний неперервної дії, що сигналізує клацанням про підвищення сили струму в колі електродвигуна склоочисника, решта — кнопкові; в колі радіоприймача є плавкий запобіжник.
До додаткового обладнання належать: склоочисник; обмивники тощо.
Склоочисник складається з електродвигуна, редуктора, механізму само зупинення, що повертає щітки в початкове положення після вимикання склоочисника, та механізму привода щіток. З валом електродвигуна з'єднано черв'як, який зачеплено з черв'ячною шестірнею, що передає рух через кривошип тяги й важелі на щітки. На автомобілях "Москвич", ЗАЗ і ГАЗ-24 повертанням рукоятки перемикача за годинниковою стрілкою в перше положення
Схема обмивників вітрового скла та фар:
1 — жиклери-розпюповачі обмивників фар; 2,9 — зворотні клапани; 3 — трійник із дроселем, що перепускає повітря з трубок; 4— живильний бачок; 5 — трубка для подавання рідини до фар; 6 — нагнітальний насос (подавання рідини до фар); 7— жиклери-розпилювачі обмивників вітрового скла; 8, 12 — трійники; 10 — нагнітальний насос обмивників вітрового скла: 11 — зливальна трубка
вмикається мала частота обертання, а в друге — велика. На автомобілях ВАЗ при першому положенні клавіші вмикання склоочисник працює з перервами 3...5 с, а при другому — неперервна.
Система обмивників на автомобілі ВАЗ-2105 (рис. 7) складається з живильного бачка 4 місткістю 5 л, двох насосів б і 10 з електродвигунами, трійників, зворотних клапанів, жиклерів-розпилювачів та трубок. Після вмикання електродвигунів насоси подають рідину під тиском до жиклерів-розпилювачів, а від них — на вітрове скло й стекла фар. Водночас умикаються електродвигуни привода щіток і здійснюється очищення стекол, що обмиваються. Зворотний кла-пан 9 не допускає витікання рідини назад у бачок, аби трубки були заповнені й готові до подавання рідини при наступному вмиканні насоса. Зворотний клапан 2 запобігає витіканню рідини крізь жиклери-розпилювачі фар, коли вимкнено електродвигун насоса.
2. Вибір режиму ручного дугового зварювання
Під режимом зварювання розуміють групу показників, що визначають характер протікання процесу зварювання. Ці показники впливають на кількість теплоти, що вводиться у виріб при зварюванні. До основних показників режиму зварювання відносяться: діаметр чи електрода зварювального дроту, зварювальний струм, напруга на дузі і швидкість зварювання. Додаткові показники режиму зварювання: рід і полярність струму, тип і марка покритого електрода, кут нахилу електрода, температура попереднього нагрівання металу.
Вибір режиму ручного дугового зварювання, часто зводиться до визначення діаметра електрода і зварювального струму. Швидкість зварювання і напруга на дузі встановлюються самим зварником у залежності від виду (типу) звареного з'єднання, марки сталі й електрода, положення шва в просторі і т.д.
Діаметр електрода вибирається в залежності від товщини металу, що зварюється, типу звареного з'єднання, типу шва й ін. При зварюванні в стик аркушів товщиною до 4 мм у нижнім положенні діаметр електрода береться рівним товщині сталі, що зварюється. При зварюванні стали більшої товщини застосовують електроди діаметром 4 — 6 мм за умови забезпечення повної можливості провару металу деталей, що з'єднуються, і правильного формування шва. Застосування електродів діаметром більш 6 мм обмежується унаслідок великої маси електрода й електроду тримача. Крім того, міцність зварених з'єднань, виконаних електродами великих діаметрів, знижується внаслідок можливого непровару в корені шва і великої стовпчастої макроструктури металу шва.
У багатошарових стикових і кутових швах перший чи шар прохід виконується електродом діаметром 2 — 4 мм;