Ремонтні роботи виконують як у разі потреби, спричиненої від-мовою або несправністю, так і за планом через певний пробіг чи встановлений термін роботи рухомого складу (запобіжний ремонт).

Запобіжний ремонт рекомендується насамперед для міських або міжміських автобусів, автомобілів-таксі, автомобілів швидкої медич-ної допомоги, пожежних автомобілів, автомобілів-бензовозів, до яких ставляться підвищені вимоги щодо забезпечення безпеки руху та безвідмовної роботи. Також слід здійснювати запобіжний ремонт автомобілів, що працюють в однакових умовах. При цьому спро-щується визначення термінів заміни чи ремонту окремих деталей і вузлів для запобігання відмовам під час роботи автомобілів на лінії та пов'язаних із ними простоїв.

Планово-запобіжна система технічного обслуговування й ремон-ту дає змогу своєчасно усунути причини появи різних несправностей, зменшити витрату запасних деталей та обсяг ремонтних робіт, застосувати прогресивні методи ремонту й відновлення деталей, ско-ротити час простою автомобілів, пов'язаного з ремонтом, а отже, підвищити коефіцієнт технічної готовності.

Положенням про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту передбачено два види ремон-ту: * поточний; * капітальний.

Поточний ремонт (ПР), спрямований на усунення відмов і не-справностей, що виникають під час експлуатації автомобіля, здійс-нюється в ремонтних майстернях АТП і передбачає часткове розби-рання автомобіля, заміну окремих несправних агрегатів, вузлів та де-талей новими або відремонтованими, складання й випробування.

Під час поточного ремонту агрегатів автомобіля несправності усувають заміною або ремонтом окремих вузлів і деталей, крім базо-вих. До базових деталей належать: * блок циліндрів двигуна; * карте-ри коробки передач, заднього моста, рульового механізму; * балка переднього моста; * металевий каркас кузова чи кабіни; * поздовжні балки (лонжерони) рами.

Своєчасне проведення поточного ремонту дає змогу уникнути капітального ремонту й збільшити міжремонтний пробіг автомобіля (термін служби агрегату). Поточний ремонт має забезпечити безвід-мовну роботу автомобіля до ТО-2.

Для скорочення часу перебування автомобіля в поточному ре-монті його слід проводити агрегатним методом, за яким не-справні агрегати або такі, що потребують капітального ремонту, за-мінюються справними, взятими з оборотного фонду.

Капітальний ремонт (КР) спрямований на відновлення частково або повністю витраченого ресурсу автомобіля (агрегату), проводить-ся на спеціальних АТП і передбачає повне розбирання автомобіля та його агрегатів, ремонт чи заміну всіх несправних агрегатів, вузлів і деталей, у тому числі базових, а також складання, регулювання та ви-пробування. Ресурс автомобіля та його частин після капітального ре-монту має становити не менше ніж 80% ресурсу нового автомобіля. Як правило, автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.

Існують такі методи капітального ремонту: * індивідуальний; * агрегатний.

У разі застосування індивідуального методу з автомобі-ля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і встановлюють на той самий автомобіль, який простоює протягом усього часу ремонту. Цей метод застосовують дуже рідко.

Сутність агрегатного методу полягає в тому, що з автомо-біля знімають несправні агрегати,, а замість них ставлять відремонто-вані або нові, взяті з оборотного фонду. Зняті з автомобіля агрегати, Що потребують капітального ремонту, відправляють на авторемонтні заводи, а агрегати, які потребують поточного ремонту, ремонтують у майстернях АТП. Застосування цього методу дає змогу істотно ско-ротити час простою автомобіля в ремонті, збільшити коефіцієнт тех-нічної готовності й підвищити ефективність використання автомо-більного парку.

Ремонт виконують на універсальних або спеціалізованих постах.

На універсальних постах здійснюються всі роботи з ремонту од-ного чи кількох агрегатів, вузлів і систем автомобіля.

Доцільно спеціалізувати виробничі дільниці на виконанні робіт з ремонту двигуна, коробок передач, електрообладнання, кузовів то-що. Вузька спеціалізація ремонтних постів дає змогу застосовувати найпродуктивніші методи ремонту, типові технологічні процеси, за-соби механізації, поліпшувати якість і знижувати собівартість ремон-ту автомобіля.

У разі експлуатації рухомого складу у відриві від АТП поточний ремонт виконують з використанням пересувних ремонтних засобів, на станціях технічного обслуговування або місцевих АТП.

Обладнання, що застосовується під час ТО й ремонту автомобілів

Для підвищення продуктивності праці при ТО й ремонті автомо-білів — одночасного виконання робіт зверху (двигун, електрооблад-нання), знизу (трансмісія, підвіска) та збоку (колеса, гальмові меха-нізми) — використовують підйомно-оглядове, транспортувальне об-ладнання й споруди.

Підйомно-оглядове обладнання та споруди поділяють на: * основні; * допоміжні.

До основних підйомно-оглядового обладнання й споруд нале-жать: * оглядові канави; * естакади; * підйомники; * перекидачі; до допоміжних: * домкрати; * гаражне обладнання тощо.

Оглядові канави забезпечують доступ до автомобіля знизу. В нішах стін канав установлюють низьковольтні світильники. Кана-ви мають вентилюватися та обігріватися повітрям з температурою 16...25 °С. Для видаляння відпрацьованих газів передбачають витяж-ну вентиляцію. Канави залежно від призначення обладнуються під-йомниками, пересувними лійками для зливання відпрацьованої оли-ви та пристроями для заправляння мастильним матеріалом, охолод-ною рідиною.

Естакади — це металеві, залізобетонні або дерев'яні колійні мости, розташовані на 0,7...1,4 м вище від рівня підлоги, з рампами, що мають уклон 20...25° для під'їзду та з'їзду автомобіля.

Підйомники піднімають автомобіль над підлогою на потрібну висоту для зручності виконання робіт. За типом механізму підйомники поділяють на електромеханічні та гідравлічні.

Стаціонарні електричні й гідравлічні підйомники бувають: одно-, дво-, три- та шестистоякові.

Канавні підйомники застосовують для вивішування переднього або заднього моста автомобіля під час виконання робіт у канаві. Вони мають підвищену вантажопідйомність, забезпечують доступ до агре-гатів автомобіля знизу й вільний прохід уздовж канави.

Перекидачі призначаються для бічного нахилу (до 50°) авто-мобіля під час обслуговування його знизу. Так забезпечується зруч-ний доступ до днища. Перед перекиданням з автомобіля знімають акумулятор і герметизують отвір у пробці головного гальмового ци-ліндра. Перекидання