У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


класу точності на початку проектування залежить від можливостей підприємства на якому буде виготовлятися плата та від економічної доцільності, оскільки чим вище клас точності тим дорожче обійдеться її виготовлення. Нами вибраний другий клас точності, що передбачає ширину доріжки t=0,45 мм, відстань між елементами s=0,45 мм. З урахуванням поправки на підтравлення діалектика, що становить 20% від номінального значення ширина доріжки , крок трасування вибираємо 0,5 мм. Виходячи з того, що пристрій проектується не для стандартних блоків та шаф, то розміри плати вибираємо згідно кількості елементів та оптимального трасування. Ширина доріжок та відстань між ними витримують перегрів на 20 С при навантаженні до 2А при товщині фольги 0,035 мм. Ці параметри цілком задовольняють характеристики навантаження проектованого пристрою.

Враховуючи наявність перехресних зв’язків між елементами та кількість елементів прийнято рішення по проектування двохсторонньої плати. Разом з тим невелика ймовірна кількість перехідних отворів дозволяє виконати отвори для встановлення елементів у не металізованому варіанті – це рішення є більш економічно вигідне. Недоліком плат з не металізованими отворами є низька механічна надійність кріплення елементів, оскільки міцність кріплення залежить від міцності з’єднання металічної фольги та діелектрика. Для збільшення міцності намагаються виготовляти контактні площадки якомога більшими (для 1-го та 2-го класів точності площа контактної площадки повинна бути не меншою за 2,5 мм2 не враховуючи діаметр отвору). Виходячи з вищенаведеного аналізу величину контактної площадки вибираємо із найбільшою площею з діаметром кратним кроку трасування. Найбільша можлива контактна площадка визначається із розрахунку мінімальної віддалі між площадками та відстані між рисунками плати. Мінімальна віддаль між контактними площадками це віддаль між виводами мікросхеми, що становить 2,5 мм, звідси максимально можливий діаметр контактної площадки . Вибирає діаметр кратний кроку трасування мм. Для позначення перших виводів мікросхем контактна площадка у вигляді прямокутника 2х1,5 мм. Контактні площадки перехідних отворів 1,5х1 мм. Діаметри отворів посадочних місць компонентів визначаються в залежності від діаметру виводів допуску на свердло (для 1-го та 2-го класів 0,1 мм), та допуску на співпадіння отворів та положення виводів 0,1 мм. Діаметр виводів вибраних компонентів не перевищує 0,6 мм, тому діаметр отвору рівний мм. Діаметри перехідних отворів намагаються робити якомога меншими – залежить від технічних можливостей підприємства; в даному випадку мм. Діаметр отворів не залежить від кроку трасування, оскільки не прив’язаний до інших елементів. Діаметри отвору повинні відповідати ряду від 0,4 мм до 3 мм з кроком 0,1 мм крім діаметрів 1,9 мм та 2,9 мм. Для виготовлення друкованої плати рекомендується взяти склотекстоліт марки СФ-2Н-35Г товщиною 2мм. В додатку C, D зображено друковану плату вигляд зверху та вигляд знизу відповідно, а в додатку E зображено монтажну плату.

Висновки

В результаті виконання курсового проекту було спроектовано друковану плату пристрою для визначення максимального значення з паралельних двійкових кодів.

Параметри друкованої плати:

двохстороння, без металізації отворів

клас точності – 2

ширина доріжки 0,45 мм

відстань між рисунками 0,45 мм

діаметр отвору посадочного місця 0,8мм

площа контактної площадки 2мм2

діаметр перехідного отвору 0,5мм

площа контактної площадки 1,5х1мм2

Цифрову частину пристрою описано та реалізовано засобами САПР, підготовлено файл для реалізації пристрою на ПЛИС сімейства MAX7000S серії EPM7032SLC44-10. Проведено функціональне моделювання схеми, що підтверджує правильність опису та проектування пристрою.

Література

Стешенко В.Б. ПЛИС фирмы «Altera»: элементная база, системы проектирования и языки описания аппаратуры. – М.: Издательський дом «Додэка-XXI»,2002.- 576с.

Уваров А. PCAD 2000, ACCEL EDA. Конструирование печатных плат. Учебный курс. – СПб.: Питер, 2001. – 320с.

Додатки


Сторінки: 1 2