метану, r2 відсотків етану, r3 відсотків пропану і т.д., то, очевидно, (це випливає з рівнянь (7.7)) кількість кіломолей кисню, необхідного для повного згорання палива можна визначити рівнянням :
. ( 7.8)
(скорочення п.г. – паливний газ)
Враховуючи, що масовий вміст кисню в повітрі складає 23,15% і молярна маса кисню дорівнює 32 кг/кмоль, теоретично необхідна витрата повітря з розрахунку на 1 кіломоль паливного газу
( 7.9)
Звідси теоретично необхідна для повного згорання палива кількість повітря із розрахунку на 1 кг паливного газу
L0 = Мпов / mп.г. кг повітря/ кг п.г. ( 7.10)
Кількість вуглекислого газу в продуктах згорання в кмоль СО2 на 1 кмоль паливного газу
, (7.11)
де r5 – об’ємна частка вуглекислого газу в складі паливного газу ;
Відповідна масова кількість вуглекислого газу
кг со2 / кг п.г. , (7.12)
де - молярна маса вуглекислого газу .
Кількість водяної пари в продуктах згорання в кмоль Н2О на 1 кмоль паливного газу
. (7.13)
Відповідна масова кількість водяної пари
кг н2о / кг п.г. ( 7.14)
де - молярна маса водяної пари
Розрахунок теплової схеми ГТУ.
На другому етапі розрахунку виконується власне тепловий розрахунок.
Вихідні дані для теплового розрахунку:
- температура на вході в осьовий компресор t1 oC
- температура на вході в газову турбіну t3 oC
- внутрішній відносний ККД. газової турбіни hвт
- внутрішній відносний ККД. осьового компресора hвк
- ККД камери згорання hкз
- механічний ККД. осьового компресора hмк
- механічний ККД газової турбіни hмт
- температура паливного газу tпгоС
- атмосферний тиск Рат
- втрати тиску на вході в осьовий компресор DРа
- втрати тиску в камері згорання DРкз
- втрати тиску на виході з газової турбіни DРs
- ефективна потужність газотурбінної установки Nгту
- відношення масової витрати робочого тіла на вході в газову турбіну до масової витрати повітря на вході в осьовий компресор dм .
Нижче приводиться послідовність теплового розрахунку.
Визначаємо наближену величину оптимального значення ступеня підвищення тиску, користуючись формулою , (7.15)
де hв - внутрішній ККД газотурбінної установки ;
e - ступінь підвищення тиску ;
m = ( к - 1 ) / к , ( к – показник адіабати, к = 1.41 )
Підставляємо послідовно значення e = 2,4,6,…., знаходимо максимальну величину hв , що відповідає оптимальному значенню ступеня підвищення тиску ОК - eопт . Більш точно оптимальне значення eопт можно визначити , застосовуючи менший крок нарощування e .
Визначаємо ступінь підвищення тиску осьового компресора для оптимального значення
, ( 7.16)
Визначаємо перше наближення температури на виході ідеаль- ного осьового компресора
, (7.17)
Друге наближення температури Т2 визначається залежністю
, (7.18)
де Rп – газова стала повітря.
Середня теплоємність повітря в інтервалі температур t14t2
Cрп = А1 + В1 ( t1 + t2 ) + C1 ( t12 + t1Чt2 + t22 ) , (7.19)
де А1,В1,С1 – коефіцієнти тричленної моделі середньої теплоємності повітря .
Визначаємо температуру повітря на виході з осьового компре- сора при політропному стисненні
. ( 7.20)
Питома робота осьового компресора
. ( 7.21)
Коефіцієнт надлишку повітря визначається з рівняння
. ( 7.22)
Теплоємності повітря і робочого тіла на вході в газову турбіну визначаються для інтервалів температур відповідно і 04t3 , середню теплоємність паливного газу приймаємо 2.3 кДж/кгК .
Для визначення першого наближення коефіцієнта a значення середньої теплоємності продуктів згорання приймаємо .
Використовуючи перше наближення a, визначаємо маси кисню і азоту в продуктах згорання з розрахунку на 1 кг паливного газу
; . (7.23)
Загальна маса продуктів згорання з розрахунку на 1 кг паливного газу
. (7.24)
Визначаємо масові частки кожного компонента
; ; ;
. (7.25)
Для розрахунку теплоємності продуктів згорання в інтервалі температур 0 4 t3 визначимо теплоємності кожного компонента продуктів згорання , застосовуючи тричленні залежності для середньої теплоємності кожного компонента
Срі = аі + віЧt3 + ciЧt32 , (7.26)
де аі , ві , сі - коефіцієнти моделі теплоємності і – го компонента .
Теплоємність продуктів згорання ( суміші вказаних вище чотирьох компонентів ) визначаємо залежністю
(7.27)
після чого визначаємо друге наближення коефіцієнта надлишку повітря a ( формула (7.22))
Застосовуючи друге наближення a , уточнюємо значення маси кисню , азоту і в цілому продуктів згорання (залежності 7.23-7.24 ) і відповідні значення g1,g2,g3 i g4 ( залежності 7.25)
Молярна маса продуктів згорання визначається рівнянням
mпз = 1 / ( g1/m1 + g2/m2 + g3/m3 + g4/m4 ) кг/кмоль . ( 7.28)
Газова стала продуктів згорання
, Дж/кгК , ( 7.29)
де молярна газова стала Rm = 8314.5 Дж/кмольК .
Визначаємо ступінь пониження тиску в газовій турбіні
. ( 7.30)
Температура на виході ідеальної турбіни
, ( 7.31)
де .
Користуючись аналітичною залежністю для визначення теплоємності в заданому інтервалі температур
СPmi = ai + bi ( t3 + t4 ) + ci ( t32 + t3t4 + t42 ) , Дж/кгК , (7.32)
визначаємо середню теплоємність кожного з чотирьох компонентів продуктів згорання в інтервалі температур t34t4 і середню теплоємність суміші СРпз ( залежність (7.27)).
Уточнюємо температуру Т4 на виході з газової турбіни (формула (7.31)).
Температура продуктів згорання на виході з газової турбіни при політропному розширенні
. (7.33)
Питома робота газової турбіни
, кдж/кг . (7.34)
Питома ефективна робота газової турбіни
, кдж/кг . (7.35)
Питома ефективна робота осьового компресора
, кдж/кг . (7.36)
Визначаємо техніко-економічні показники