За рівнем у системі державного управління: загальнодержавні АІС, територіальні АІС, галузеві АІС, міжгалузеві АІС, АІС підприємств і організацій [ІС в менеджменті; ТЕМА 2. Класифікація автоматизованих систем // ];

за рівнем інтелектуалізації: Інформаційно-довідкові АІС, інформаційно-пошукові АІС, АІС підтримки менеджменту, АІС підтримки вищого керівництва, АІС підтримки прийняття управлінських рішень, АІС з використанням баз знань [ІС в менеджменті];

за ступенем централізації обробки інформації: централізовані АІС, децентралізовані АІС, АІС колективного використання [ІС в менеджменті; ТЕМА 2. Класифікація автоматизованих систем // ];

за принципом інтеграції: багаторівневі АІС з інтеграцією за рівнями управління, багаторівневі АІС з інтеграцією за функціями управління, однорівневі АІС [ІС в менеджменті; ТЕМА 2. Класифікація автоматизованих систем // ];

за видами процесів (дослідження, проектування, управління, навчання): АІС для наукових досліджень, АІС для автоматизованого проектування, АІС організаційного управління, АІС управління організаційно-технічними процесами, АІС управління виробничими процесами, АІС управління технологічними процесами, навчальні АІС [ІС в менеджменті];

за сферою діяльності: культурологічні АІС, владні АІС, науково-технічні АІС, соціальні АІС, фінансово-економічні АІС, АІС міжнародних організацій [ІС в менеджменті];

за режимом обробки: АІС в реальному часі, АІС в автономному режимі. [ІС в менеджменті]

за рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні АС [ТЕМА 2. Класифікація автоматизованих систем // ].

Задача в комп'ютерній АС або задача обробки даних визначається як функція чи її частина, що являє собою формалізовану сукупність автоматичних дій, виконання яких приводити до результатів заданого виду. [ТЕМА 2. Класифікація автоматизованих систем // ] Задачі, що розв'язуються в комп'ютерних інформаційних системах, мають ряд характерних особливостей, що впливають на технологію автоматизованої обробки даних. Основними з них є наступні:

Інформаційний взаємозв'язок, який виявляється в тому, що результати розв'язування одних завдань є вхідними даними для розв'язування інших. Ця особливість впливає на склад та зміст інформаційної бази комп'ютерної системи, потребуючи також вибору способів і методів нагромадження і зберігання інформації в системі.

Масовість та груповий характер вирішення. Як правило, економічні розрахунки виконуються через певний термін, причому визначається не один, а група взаємопов'язаних економічних показників. Ця особливість впливає на структуру алгоритмів розв'язування завдань, а також на склад та зміст програмного забезпечення систем.

Потреба багатоваріантного розв'язування. Це стосується завдань прогнозування, планування та прийняття рішень. Саме тому в комп'ютерній системі мають бути передбачені відповідні спеціальні інструментальні та апаратні засоби, наприклад база моделей для задоволення згаданої потреби.

Чітко реґламентовані терміни подання вхідних даних і результатів розв'язування завдань, а також вимоги до точності вхідних даних і результатів розв'язування завдань. Тому при створенні комп'ютерної ІС необхідно вирішувати питання контролю інформації на всіх етапах її переробки (перетворення).

Постійні зміни складу економічних показників та методик їх розрахунку. Ця особливість впливає на склад та зміст програмного забезпечення, особливо на його прикладну частину. [ТЕМА 2. Класифікація автоматизованих систем // ]

1.3 Вимоги до інформаційної системи

Будь-яка організація на якій створюється інформаційна система прагне розробити її так, щоб вона дозволяла ефективно виконувати її функції. В ідеальному вигляді інформаційна система є базою даних різних відомостей про діяльність цієї організації і забезпечує доступ до цих відомостей всіх працівників, яким вона потрібна для виконання своїх обов’язків. Для цього необхідне наступне:

клієнтське місце, тобто місце працівника організації з якого він може заносити інформацію в базу даних і шукати її там за атрибутами;

середовище для збереження документів – файлова система чи спеціалізована система побудови архіву документів;

клієнтські додатки, які дозволяють шукати інформацію в базі даних і захищати її від стороннього доступу.

Отже, основними вимогами до інформаційної системи є:

Масштабованість (масштабність). [Асєєв Г.Г. Методологія корпоративного документообігу: схеми і вимоги до них / Г.Г. Асєєв // Вісн. Кн. Палати – 2006. – №3. – С. 32; ІС в менеджменті, 102; Шапкін А.В. Современные технологии в производстве информационных продуктов // Научно-техн. информация. Сер. 2 Информационные процессы и системы. – 2003. – №12. – С. 17] Система повинна забезпечувати діяльність як малої, так і великої за обсягами організації. Така мета досягається шляхом використання потужного апаратного забезпечення. У цьому випадку раціонально використовувати систему на базі сервісів. Тут можливі три варіанти:

мінімальнй варіант: усі сервіси розміщуються на одному комп’ютері, поділяючи процесорний час;

максимальний варіант: кожен сервіс має у своєму монопольному володінні не тільки свій ресурс, а й увесь процесор.

проміжний варіант: частина системи знаходиться на одному комп’ютері, а частина на іншому.

В результаті система може бути масштабована в залежності від кількості інформації, яку потрібно опрацювати, і необхідної швидкості опрацювання. Крім того можна використовувати ПК різної потужності в одній системі, розподіляючи навантаження відповідно до цієї характеристики.

Масштабована система повинна забезпечувати розміщення сховища електронних документів на декількох територіально-розподілених серверах. Тому необхідно передбачити підтримку зчитування інформації з різних носіїв даних – жорстких дисків, бібліотек магнітно-оптичних дисків, CD і DVD-бібліотек, флеш-карток. Існують штатні засоби хешування, мережевої оптимізації, стискування даних, автоматичного переміщення нечасто використовуваних документів на інші носії. Доступ до документів, що зберігаються у системі, можливий у будь-якому місці, де є Інтернет-з’єднання.

Розподіленість (розподілені обчислення, відкритість). [Асєєв Г.Г. Методологія корпоративного документообігу: схеми і вимоги до них / Г.Г. Асєєв // Вісн. Кн. Палати – 2006. – №3. – С.32; ІС в менеджменті, 102-103; Шапкін А.В. Современные технологии в производстве информационных продуктов // Научно-техн. информация. Сер. 2 Информационные процессы и системы. – 2003. – №12. – С. 17] Основні проблеми при роботі з документами виникають в тих організаціях, які складаються з