Відкритість (робота в неоднорідному обчислювальному середовищі). [Асєєв Г.Г. Методологія корпоративного документообігу: схеми і вимоги до них / Г.Г. Асєєв // Вісн. Кн. Палати – 2006. – №3. – С.29-32; ІС в менеджменті, 102; Шапкін А.В. Современные технологии в производстве информационных продуктов // Научно-техн. информация. Сер. 2 Информационные процессы и системы. – 2003. – №12. – С. 17] Відкритість припускає можливість тісної інтеграції системи, що експлуатується на підприємстві (до таких систем можна віднести: корпоративний Web-сайт, систему корпоративної електронної пошти, офісні додатки, системи управління підприємствами, системи управління проектами тощо). Інтеграція системи необхідна для створення єдиного інформаційного простору на підприємстві з можливістю наскрізного управління діяльністю підприємства і забезпечення ефективного контролю виконання управлінських рішень. Система повинна мати відкриті інтерфейси, в тому числі й відкриту структуру баз даних, вихідних текстів, опис структури і логіки роботи системи для її можливого розвитку та інтеграції з іншими корпоративними додатками.

Сумісність. [Асєєв Г.Г. Методологія корпоративного документообігу: схеми і вимоги до них / Г.Г. Асєєв // Вісн. Кн. Палати – 2006. – №3. – С.29-32;] При створення системи використовуються інформаційно-технологічні інтерфейси, завдяки яким вона може взаємодіяти з іншими системами.

Гнучкість та інтегрованість. [Асєєв Г.Г. Методологія корпоративного документообігу: схеми і вимоги до них / Г.Г. Асєєв // Вісн. Кн. Палати – 2006. – №3. – С.29-32; ІС в менеджменті, 102; Шапкін А.В. Современные технологии в производстве информационных продуктов // Научно-техн. информация. Сер. 2 Информационные процессы и системы. – 2003. – №12. – С. 17] Гнучкість системи передбачає можливість її реорганізації за умов появи нових користувачів чи функцій, які повинно виконувати підприємство. А інтегрованість полягає в тому, що система здатна працювати на всіх основних платформах, підтримувати різні СУБД і здатна функціонувати в гетерогенному розподіленому середовищі. Система повинна бути інтегрована з офісними додатками, поштовими системами, з системами проектування, з корпоративними інформаційними порталами.

Ефективність. [Асєєв Г.Г. Методологія корпоративного документообігу: схеми і вимоги до них / Г.Г. Асєєв // Вісн. Кн. Палати – 2006. – №3. – С.29-32; ІС в менеджменті, 103] У результаті розроблення системи забезпечується раціональне співвідношення між витратами на створення системи і цільовими ефектами. Необхідним є доступ до широкого спектру додаткових технологій для підвищення рівня повернення від інвестицій.

Локальність. [Шапкін А.В. Современные технологии в производстве информационных продуктов // Научно-техн. информация. Сер. 2 Информационные процессы и системы. – 2003. – №12. – С. 17] Система повинна відповідати стандартам в сфері документообігу.

Розширеність. [Шапкін А.В. Современные технологии в производстве информационных продуктов // Научно-техн. информация. Сер. 2 Информационные процессы и системы. – 2003. – №12. – С. 17] – можливість нарощування функціональних властивостей системи, не виходячи за рамки прийнятої раніше концепції розвитку і технологічної бази, у відповідності до специфічних потреб користувачів.

1.4 Роль ІС в діяльності підприємств

Нині інформацію можна вважати рівноцінним компонентом успіху функціонування організації або компанії на ринку. Від того, наскільки швидко і якісно будуть прийматися рішення на різних рівнях управління в організації залежить успіх процвітання всього підприємства. [Асєєв Г.Г. Управління сучасним документообігом: теорія, структура, методи / Г.Г. Асєєв // Вісн. Кн. Палати. – 2004. – №4. – С. 27 ]

Широка інформатизація всіх сфер діяльності нашого суспільства принципово зміцнює роль інформації та інформаційних технологій. Особливо актуальні ці питання для економічних об'єктів: виробничих підприємств, фірм, компаній, фінансових, банківських, податкових, інвестиційних організацій, торгівлі, маркетингу, державних та інформаційних органів управління.

Управління названими об'єктами – постійний процес переробки значних обсягів різнобічної інформації, для якого характерно:

зростаюча потреба в інформації, яка є основою для прийняття рішень в управлінні;

значний обсяг інформації та складні інформаційні зв'язки між показниками, динамізм даних, які використовуються в управлінні;

велика кількість обчислювальних та логічних операцій, які виконує управлінський персонал;

можливість формалізації переважної більшості задач як в типових ситуаціях, так і при рішенні проблем в слабо структурованих або неструктурованих проблемах;

якість управління та прийняття рішень в економіці тісно пов'язана з використанням сучасних засобів комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. Основним підходом до їх використання являється створення та застосування інформаційних систем (ІС) у менеджменті. []

Зіштовхуючись із зростаючою конкуренцією, компанії намагаються знизити свої витрати, часто скорочуючи штати. Але із скороченням працівників, якщо на підприємстві немає системи, акумулюючої знання, організації залишаються без значної їх частини, можливо, критично важливої для своєї подальшої діяльності. По мірі виходу компанії на міжнародний ринок географічні бар’єри можуть стати додатковою перешкодою на шляху обміну знаннями і завадити вільному доступу до інформації. Ці та інші фактори штовхають керівництво компаній і підприємств звернути увагу на покращення методів управління знаннями (knowledge management, KM).

Для реалізації систем управління знаннями використовуються найрізноманітніші засоби: e-mail; технології баз даних і інформаційних сховищ, системні підтримки колективної роботи, броузери і пошукові системи, локальні мережі підприємств та Інтернет, експертні системи, бази знань, а також інтелектуальні програмні агенти.

1.5 Існуючі програми й інформаційні системи автоматизації страхової діяльності

У страховому бізнесі, як і в будь-якій іншій галузі економіки, йде безперервний пошук ефективних технологій і методів підвищення рентабельності. На даний