- коефіцієнт корисної дії.

Виберемо переріз проводів лінії живлення ковальського молота “М4132”

Розраховуємо робочий струм лінії

Вибираємо кабель перерізом 16 мм2 марки АПВ – 4х16+1х10, для якого допустимий струм Ідоп =90 А Ір = 57,1 А.

Результати вибору перерізу проводів ліній для інших електроприймачів наведені в таблиці 5.2.

Виберемо переріз шин розподільчого пристрою напругою 0,38 кВ. Оскільки потужність на ІІІ рівні , то

А.

Вибираємо алюмінієві коробчаті шини розміром 10045мм, перерізом однієї шини 1010мм2, Ід=3500 А.

6 Розрахунок освітлювальної мережі виробничої майстерні

Залежно від роду джерел світла розрізняють природне і штучне (електричне освітлення). В даному розділі ми будемо проводити розрахунок і вибір освітлювальної мережі виробничої майстерні (складальної дільниці).

Вихідні дані для розрахунку освітлення зведемо в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1 – Розрахунок освітлення майстерні (складальної дільниці).

Довжина

А, м | Ширина

В, м | Висота

НР, м | Коефіцієнт

відбиття

стелі

сС, % | Коефіцієнт

відбиття

стін

сСН, % | Коефіцієнт

відбиття

підлоги

сП, % | Норма

освітленості

ЕН, Лк

15 | 22,6 | 3,5 | 50 | 30 | 10 | 200

Так як висота стелі даного приміщення більше 3,5 метрів, тобто установки приймаємо [6] люмінесцентні лампи ЛСП-12 "Кососвет". Їхні переваги – великий термін служби і значна одинична потужність. При використанні цих ламп різко знижується кількість встановлених освітлювальних приладів, а це спрощує розподільні мережі, зменшує обсяг монтажних робіт і знижує витрати на експлуатацію.

Приймаємо hc=0,5м; hp=0,8м [6].

Відстань від світильника до робочої поверхні

h=Hp-hc-hp=3,5-0,5-0,8=2,2 м. (6.1)

Значення відносної відстані L/h для світильників з люмінесцентними лампами приймаємо 1,5 [6].

Відстань між світильниками в ряді

LA=1,5•h=1,5•2,2=3,3 м.

Будемо розміщувати світильники по сторонах квадрата тобто LA=LB.

Приймаємо в ряді 8 світильників, кількість рядів дорівнює 3. Тоді кількість світильників

n= 8•3=24 шт.

Індекс приміщення

. (6.2)

З таблиці 5.10 [7] знаходимо з=0,6.

Світловий потік ламп в кожному світильнику

, (6.3)

де Кзап=1,3 – коефіцієнт запасу;

F – площа приміщення;

z = 1,15 – коефіцієнт лінійного освітлення.

За таблицею 2.15[7] вибираємо люмінесцентні лампи потужністю 200Вт зі світловим потоком Фном=8000лм.

Встановлена потужність всіх ламп

Рвст=Рл•n = 200•24=4800 Вт. (6.4)

Потужність освітлювальної установки

Росв= 1,12КпопРвст=1,12•0,95•4800=5107 Вт. (6.5)

Приймаємо коефіцієнт попиту Кпоп=0,95[6].

Питома потужність освітлювальної установки

. (6.6)

Живлення мережі здійснюється від ТП 10/0,4 кВ через ГОЩ (головний освітлювальний щит).

Магістральні і групові мережі виконуємо кабелем, який прокладається по кабельних конструкціях і підвішується на тросах .

Потужність головного освітлювального щита 14,8 кВт. Задаємось втратою напруги не більше 2,5% до світильника. Визначимо переріз жил живильного кабеля від ТП до ГОЩ

, (6.7)

де С1, С2 – коефіцієнти (для мережі 380В з нульовим проводом С1=44, а для мережі 220В – С2=7,4).

Схеми мережі робочого освітлення показано на рисунку 6.1.

Рисунок 6.1 – Схема освітлювальної мережі майстерні (складальної дільниці).

Довжини ділянок: а-б=15м; в-г=7,5м; г-д, г-е, г-ж, г-з=22,6м.

Отже, за формулою (6.7)

.

За довідником [7] приймаємо кабель з алюмінієвими жилами 3Ч25 мм2.

Фактична втрата напруги на ділянці а-б

. (6.8)

Визначимо переріз жил кабеля від ГОЩ до ОЩ

. (6.9)

За довідником [7] приймаємо кабель з алюмінієвими жилами 3Ч20 мм2.

Фактична втрата напруги на ділянці в-г

. (6.10)

Визначимо переріз жил кабеля від ОЩ до світильника в самій темній точці

. (6.11)

За довідником [7] приймаємо кабель з алюмінієвими жилами 3Ч6 мм2.

Фактична втрата напруги на ділянці г-д

. (6.12)

Сумарна втрата напруги на ділянці від КТП до світильника в самій темній точці

.

Ця величина рівна заданому рівню втрати напруги. Отже переріз кабелів вибрано правильно. Аналогічно розраховуємо всю мережу освітлення цехів. Освітлювальний щиток вибираємо типу ЩО 31-21 з автоматичними вимикачами типу В – 32А (3р) на вводі і типу В – 10А(1р) на відхідних лініях з Іном=10А.

Перевіримо вибраний автоматичний вимикач за умовою

Ірозч?1,15•Ірозр. (6.13)

де Ірозр – струм розчіплювача.

Розрахунковий струм

А. (6.14)

Отже, за формулою (6.14)

10 А?7,604•1,15=8,745 А.

Умова виконується, вимикач вибраний правильно.

7 Розрахунок струмів короткого замикання

Основною причиною порушення нормального режиму роботи системи електропостачання є виникнення короткого замикання (КЗ) в мережі або в елементах електрообладнання внаслідок пошкодження ізоляції або неправильних дій обслуговуючого персоналу. Для зниження збитків, зумовлених виходом з ладу електрообладнання при протіканні струмів КЗ, а також для швидкого відновлення нормального режиму роботи системи електропостачання необхідно правильно визначити струми КЗ і по них вибирати електрообладнання, захисну апаратуру і засоби обмеження струмів КЗ.

При виникненні КЗ має місце збільшення струмів у фазах системи електропостачання або електрообладнання у порівнянні з їх значеннями у нормальному режимі роботи. У свою чергу це викликає зниження напруги у системі, яке є значним поблизу місця КЗ.

Розрахунковим видом КЗ для вибору або перевірки параметрів електрообладнання звичайно вважають трифазне КЗ.

В залежності від призначення розрахунку струмів КЗ вибирають розрахункову схему мережі, визначають вид КЗ, місце знаходження точок КЗ на схемі і опори елементів схеми заміщення.

7.1 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі вище 1000 В

Для розрахунку струмів КЗ складаємо розрахункову схему системи електропостачання (рисунок 7.1) і на її основі схему заміщення високовольтної мережі (рисунок 7.2).

Оскільки в нормальному режимі секційний вимикач вимкнутий, то схема заміщення складається з одної вітки з трансформатором.

Рисунок 7.1 – Принципова схема мережі електропостачання 10 кВ

Рисунок 7.2 – Схема заміщення високовольтної мережі електропостачання

Розрахунок проводимо у відносних базових одиницях.

Приймаємо базові одиниці Sб= 1000 МВА, Uб= 10,5 кВ.

Визначимо базовий струм

кА.

Визначимо опори елементів схеми заміщення в базових одиницях:–

опір системи

,

де – струм КЗ на шинах системи (одночасно і в точці К1), кА;–

опір кабельної лінії

,–

опір трансформатора:

.

Визначаємо значення струмів КЗ.

Для точки К1 струм КЗ рівний струму КЗ на шинах системи

кА.

Ударне значення струму КЗ:

кА;

кА,

де КУ – ударний коефіцієнт, приймаємо КУ = 1,8.

Для точки К2 струм КЗ визначаємо за виразом

кА,

кА,

кА.

Для точки К3 коротке