- послідовності імпульсів, амплітуди, тривалості і частоти повторень, які залежать від значення вхідної величини і характеру імпульсного елементу;

- стрибкоподібного сигналу, який з'являється лише при певних значеннях вхідної величини.

5) За числом регульованих змінних САУ підрозділяються на одновимірні (з однією регульованою величиною) і багатовимірні (з декількома регульованими величинами).

Багатовимірні САУ підрозділяються на системи незв'язаного і зв'язаного регулювання. В багатовимірних системах незв'язаного регулювання різні регульовані величини не мають взаємного зв'язку. В багатовимірних системах зв'язаного регулювання регулятори різних змінних взаємозв'язані між собою і через загальний об'єкт регулювання. Прикладом багатовимірної САУ може служити САУ роботи парового котла, в якій здійснюється регулювання подачі води, палива і повітря, у форсунки.

6) За числом зворотних зв'язків САУ підрозділяються на одноконтурні і багатоконтурні.

Одноконтурні САУ мають один зворотний зв'язок – жорсткий, головний від’ємний зворотний зв'язок, що охоплює всю систему від входу до виходу.

Багатоконтурні системи крім головного жорсткого від’ємного зворотного зв'язку мають ще один або більше місцевих зворотних зв'язків, жорстких або гнучких, від’ємних або додатних, що охоплюють частину системи.

7) За величиною помилки в сталому стані САУ підрозділяються на статичні і астатичні.

У статичних САУ в сталих режимах має місце відхилення регульованої величини від заданого значення.

Астатичними називають САУ, що забезпечують регулювання без статичної помилки.

8) За призначенням системи:

- системи з пошуком екстремуму показника якості;

- системи оптимального управління;

- адаптивні системи.

9) За зміною величини параметра в часі:

- стаціонарні;

- нестаціонарні.

10) По джерелу енергії:

- електричні;

- пневматичні;

- гідравлічні і т.д.

11) За способом дії вимірювального елементу на регулюючий елемент:

- САУ прямої дії;

- САУ непрямої дії.

12) За видом регульованого параметра:

- САР температур;

- САР тиск;

- САР рівня вологості і т.д.

Крім того, можливі і інші ознаки класифікації, крім перерахованих.

1.2 Огляд існуючих систем регулювання технологічних параметрів

Розглянемо системи регулювання процесів горіння та пароутворення.

Регулювання процесу горіння і паротворення здійснюється наступним чином. Процеси горіння і паротворення тісно зв'язані. Кількість спалюваного палива в сталому режимі повинна відповідати кількості пари Дб, що виробляється. (Непрямим показником тепловиділення Q'т служить теплове навантаження Дq). Кількість пари у свою чергу винна відповідати витраті пари на турбіну Дпп. Непрямими показником цієї відповідності служить тиск пари перед турбіною. Регулювання процесів горіння і паротворення в цілому зводиться до підтримки в певних межах заданих значень наступних величин:

1) тиску перегрітої пари pпп і теплового навантаження Дq;

2) надлишку повітря в топці (вміст О2, %) за пароперегрівачем, що впливає на економічність процесу горіння;

3) розрідження у верхній частині топки Sт.

Регулювання тиску перегрітої пари і теплового навантаження. Котел як об'єкт регулювання тиску і теплового навантаження може бути представлений у вигляді простих ділянок, топочної камери; пароутворюючої частини, що складається з поверхонь нагріву, розташованих в топочной камері; барабана і пароперегрівача (рисунок 2.1).

Зміна тепловиділень Q'т приводить до зміни продуктивності Дб і тиску пари в барабані Pб. Теплове навантаження характеризується кількістю теплоти, сприйнятого поверхнями нагріву за одиницю часу і затраченого на нагрів котельної води в екранних трубах і пароутворювача.

У динамічному відношенні інтерес представляє не значення теплового навантаження в певний момент часу, а її зміна або приріст ДDq після нанесення внутрішньої або зовнішньої збурюючої дії. Приростом ДDq називається також сигнал по теплоті. Є декілька способів вимірювання ДDq – неперервний, по випромінюванню факела, по перепаду тиску на циркуляційному контурі барабанного котла та ін. Принципова схема формування ДDq приведена на рисунку 1.2.

Існуючі способи і схеми автоматичного регулювання теплового навантаження і тиску пари в магістралі засновані на принципах регулювання по відхиленню (базовий режим) і збуренню (регулюючий режим).

Рисунок 1.2 – Формування сигналу по теплоті:

1 - датчик тиску пари; 2 - диференціатор; 3 - датчик витрати пари;

4 - вимірювальний блок регулюючого приладу

Базовим називають режим підтримки парового навантаження котла на заданому рівні незалежно від зміни загального електричного або теплового навантаження ТЕС.

У регулюючому режимі котел сприймає коливання теплової і електричної навантажень турбін. Регулювання тиску пари в регулюючому режимі є дія на витрату палива, що подається в топку, залежно від відхилення тиску пари в магістралі.

Принципова схема замкнутої САР тиску перед турбіною приведена на рисунку 1.3. В регулюючому режимі тиску пара підтримує регулятор тиску 4, що впливає на регулятор подачі палива в топку 1, а частота обертання ротора турбіни – регулятор частоти обертання 2 (варіант а). В базовому режимі дія регулятора тиску 4 повинна бути переключена на механізм управління регулюючими клапанами турбіни 3 через електропривод синхронізатора турбіни 5 (варіант б).

Підтримка постійного тиску пари в загальній магістралі групи котлів забезпечується при відхилення тиску в загальній магістралі подачею заданої кількості палива в топку кожного котла.

Рисунок 1.3 – Принципова схема регулювання тиску пари перед турбіною

1.2.1 Автоматична система управліния котлом АСУК-Б

Автоматична система управління котлом АСУК-Б призначена для управління однопальниковим паровим або водяним котлом, що працює на газоподібному паливі і використовує блоковий пальник типа АБГ-Г-0,63Д або аналогічну [5].

Система здійснює неперервний контроль параметрів котла датчиками полум’я, рівня води, тиску пари, повітря і газу і складу повітря робочої зони сигналізаторами загазованості із зупинкою котла при виникненні аварійної ситуації. Забезпечується автоматична підтримка нормального уровня води в котлі насосами живлення і тиску пари двоступенчатим управлінням тепловою потужністю пальника.

Рисунок 1.4 – Блок управління параметрами котла

Основні переваги системи: