=132 % , =78% .

Виходячи з формули (6.4) виробнича собівартість проектованого приладу складатиме:

Спр2 = 35173,88 грн + 8793,47 грн (1 + (132 % + 78 %)/100 %) = 62433,64 грн

Повна собівартість проектованого приладу, необхідна для визначення економії на затримках виробництва і визначається з виразу:

Сп2=Спр2(1+Q/100), (6.7)

де Q – величина позавиробничих витрат підприємства, %.

Q = 8,5% .

Cп2 = 62433,64 (1 + 8,5/100) = 67740,50 (грн)

6.2.2 Визначення економічного ефекту

Економічний ефект в умовах виробництва визначається з виразу:

Еп=Ц1 - Ц2, (6.8)

де Ц1, Ц2 – оптова ціна відповідно аналога 2 і спроектованої системи, грн.

Ц2 = Сп2(1+П2/100), (6.9)

де П2 – величина прибутку нової системи, % (може бути прийнята в розмірі від 12 % до 15 %).

Ц2 = 67740,50 (1+15/100) = 77901,57 (грн)

Для визначення економічного ефекту в умовах виробництва по відношенню, необхідно знайти ціну спроектованої системи з відношення. Оскільки відома тільки повна собівартість аналога 2, то його оптову ціну можна визначити за формулою:

Ц1 = Сп1(1+П1/100), (6.10)

де П1 – величина прибутку системи-аналога 2, %;

Сп1 – повна собівартість аналога 2, грн.; Сп1=85700 грн.

Тому:

Ц1=85700 (1 + 5/100) = 89985 (грн)

Звідси, економічний ефект згідно формули (6.8) складатиме:

Еп = 89985 – 77901,57 = 12083,43 (грн)

6.2.3 Розрахунок лімітної ціни

Лімітна ціна – це максимальна оптова ціна проектованої системи, яка з одного боку, відповідає певним техніко-економічним параметрам спроектованої системи і відображає покращення його споживчих властивостей у порівнянні із зразком, який замінюється, а з іншого боку – зацікавлює споживача спроектованої системи в його використанні. Виходячи із приведених раніше визначень, однією з умов економічної ефективності спроектованої системи буде співвідношення:

Ц2 Цл, (6.11)

де Цл – лімітна ціна спроектованої системи, грн.

Лімітна ціна спроектованої системи визначається за формулою:

Цл = Спмакс+Пн, (6.12)

де Спмакс – максимальний розмір повної собівартості спроектованої системи, грн;

Пн – нормативний прибуток (приймається від 12% до 15% повної собівартості), грн.

Максимальний розмір повної собівартості спроектованої системи визначається з виразу:

Спмакс=0.85Сп1Пк, (6.13)

де 0,85 – прийнятий на рівні нормативного коефіцієнт відносного здешевлення нової продукції, який гарантує зниження оптових цін на одиницю кінцевого корисного ефекту;

Пк – комплексний показник якості спроектованої системи;

Пк = 1.6.

Згідно формули (6.13):

Спмакс = 0.85 85700 1.6 = 116552 (грн)

Тоді Цл = 116552 + 116552 0,15=134034,8 (грн)

Відповідно нерівності (6.11) проектований прилад є економічно ефективний.

6.3 Визначення експлуатаційних параметрів системи регулювання

Розраховуємо експлуатаційні параметри, котрі помінялись у спроектованої системи у порівнянні з аналогом 2.

Термін служби – це сумарне випрацювання системи від початку експлуатації до її припинення, обумовлене зносом або старінням.

Розрахунок термінів служби спроектованої системи і системи-аналога 2 (якщо знайти дані про термін служби аналога 2 не є можливим) можна вести двома способами:

а) по амортизаційному зносу;

б) по фізичному і моральному зносу.

Отже, експлуатаційні параметри спроектованого приладу розраховуємо по амортизаційному терміну.

Заново спроектована система не має значного збільшення строку експлуатації, тобто строк експлуатації необхідний лише для визначення економії на затримках експлуатації, тому величина його може бути визначена на основі норм амортизації [17].

Сума річних амортизаційних відрахувань знаходиться за формулою:

, (6.14)

де Ф – початкова вартість приладу, грн.;

К = 77901,57 грн.;

Сд – вартість демонтажу, грн.; Сд = 450 грн.;

О – залишкова (ліквідаційна ) вартість, грн.; О = 1100 грн.;

Тс – строк експлуатації приладу, роки.

Практично сума амортизаційних відрахувань, яка повинна дорівнювати приведеній величині А, визначається по нормі аморизаційних відрахувань:

, (6.15)

звідси:

А = ( Ф Н ) / 100, (6.16)

де Н – норма амортизації на повне відновлення, %.

Прирівнявши праві частини виразів (6.14 і 6.16), одержимо:

= ( Ф Н ) / 100. (6.17)

Значення терміну служби:

, (6.18)

З формули (6.18), одержимо:

. (6.19)

Позначимо:

, (6.20)

де Тв – термін служби приладу, виходячи з терміну відновлення його початкової вартості (за рахунок амортизаційного фонду) без врахування капітальних ремонтів, років.

Тоді:

. (6.21)

Термін служби, наприклад, радіовимірювалної апаратури, розраховується за формулою (6.21).

Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення становить Н=10%.

Отже з формули (6.20) випливає, що:

. (6.22)

Підставивши в (6.22) відповідні значення знаходимо:

Тс = 10 + 10 · 450/77901,57 – 10 · 1100/77901,57 = 9,9 (років).

6.4 Визначення економічного ефекту в умовах експлуатації системи регулювання

Знання організаційно-економічних умов експлуатації є необхідним для визначення складу економічних витрат, за рахунок яких можливе досягнення економічного ефекту. Для цього необхідно:

а) мати чітку уяву про процес, в який використовує система (перервний чи неперервний, якими операціями і стадіями він характеризується, особливості протікання процесу і т.ін.);

б) знати виконувані функції і місце системи у цьому процесі (в яких операціях – технологічних, контролюючих, транспортних, тощо, і на якій стадії беруть участь);

в) проаналізувати вплив модернізованої системи на економічну ефективність процесу.

Останню обставину можна проілюструвати на наступному прикладі. Якщо виробничий процес неперервний, використання в ньому приладів пов’язане не тільки з витратами на ремонт цих приладів, але й з утриманням підмінного фонду приладів для забезпечення неперервності процесу. Час ремонту приладу в цьому випадку впливатиме на величину підмінного фонду (чим більше триває ремонт, тим більше необхідно приладів, що замінюються).

Для перервного процесу простоювання приладу у ремонті можуть знижувати ефективний фонд робочого часу процесу, а значить, знижувати його продуктивність. Тоді для підтримання продуктивності на попередньому рівні необхідними є певні заходи, здійснення яких, як правило, тягне за собою додаткові витрати. Очевидно, що склад витрат в обох випадках буде різним.

Оскільки системи проектувалася для підвищення продуктивності