Насос сірчаної кислоти | Відцентровий нержавіючий стальний з подвійним торцевим ущільненням 4КХ-7Е-2Г, Н=80м,

Q=65 м3/год

Насос їдкого натра | Відцентровий стальний з сальниковим ущільненням Х80-50-160, Н=50м, Q=3,6 м3/год

Насос монохлористої сірки | Відцентровий, нержавіючий стальний з сальниковим

ущільненням АХ/0/-65-40-200, Н=50м,

Q=3,6 м3/год

Насос бісульфату натрію | Відцентровий, нержавіючий стальний з сальниковим ущільненням АХ/0/-65-40-200, Н=50м, Q=3,6 м3/год

Насос олеому | Відцентровий, нержавіючий стальний з сальниковим ущільненням Х20/314, Н=36м,

Q= 2,7 м3/год

Насос ронгаліту | Відцентровий, стальний з сальниковим ущільненням МЕГА, Н=31 м, Q=2,2 м3/год

Продовження таблиці 1.1

Назва обладнання | Характеристика

Резервуар пероксиду водню | Горизонтальна, циліндричний, алюмінієвий,V=63 м3

Насос пероксиду водню | Самовсмоктуючий, алюмінієвий АСВМ-80, Н=6,5 м, Q=2,2 м3/год

Насос обігріву | Відцентровий, стальний з сальниковим ущільненням 2Х-4А, Н=36 м, Q=13 л/с

Теплообмінник | Тип 600ТНВ-1-10 м/о, виготовлений із вуглецевої сталі. Поверхня теплообміну F=49м2 .Трубний простір D=0,6м, Н=2,85м

1.5. Вплив параметрів на зберігання сировини

З метою уникнення аварійної ситуації, попередження матеріальних збитків і виведення обладнання з ладу , а також отримання неякісної продукції автоматична система контролю і регулювання має забезпечити :

контроль рівня в резервуарах із замерзаючими рідинами ( ронгалій, бісульфіт натрію, їдкий натр, олеум) і з незамерзаючими рідинами ( соляна і сірчана кислота, монохлориста сірка, пероксид водню). Відсутність якісного контролю за рівнем приводить до переливу продуктів через резервуар, що у свою чергу може викликати хімічні опіки персоналу ( соляна , сірчана кислоти, їдкий натрій). Випаровування цих речовин у свою чергу можуть призвести до пошкоджень дихальних органів і до отруєння робочого персоналу при вдиханні парів шкідливих речовин;

контроль температури в резервуарі пероксиду водню. Відомо, що при зміні температури відбувається зміна об’єму рідини, що визначається формулою:

V1=V0(1+t), (1.1)

де V0 – об’єм рідини при температурі 20С;

V1 – об’єм рідини при температурі вимірювання ;

-- коефіціент об’ємного розширення;

t – різниця температур.

Відсутність контролю за температурою може призвести до збільшення об’єму рідини і переливу рідини через резервуар.

контроль температури продуктів в резервуарах із замерзаючими рідинами.При температурі продукта нижча 15С збільшується густина рідин і погіршується їх перекачуваня .При низьких температурах продукти можуть кристалізуватися і транспортування їх стане неможливим ;

контроль тиску на нагнітанні відцентрових насосів. Зниження тиску на нагнітанні призведе до того, що насос перестане перекачувати продукт. Відсутність тиску на нагнітанні викликана тим, що забита лінія всмоктування. Засмічення лінії всмоктування може призвести до руйнування трубопровод;

контроль вакууму на вакуум насосах під час запуску. Виникнення недостатнього вакуума призводить до засмічення трубопровідів всмоктування;

контроль вакууму на контрольних бачках. Заповнення трубопроводів рідиною має бути поступовим. Різне підвищення вакууму може привести до пориву трубопроводів;

регулювання температури в теплообміннику. Збільшення температури в теплообміннику призведе до перегрівання рідких продуктів в резервуарі;

контроль тиску азоту до і після РДУка. Азот використовується для повного звільнення трубопроводу від продуктів. Відповідно збільшення тиску може призвести до руйнуванню трубопроводу, а зменшення – до неповного звільнення трубопроводу від продукта.

Перелік контрольованих параметрів і їх технологічне значення наведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 – Значення контрольованих параметрів

Назва | Поз.за ФСА | Одиниці вимірювання | Межі коливання

Температура пари | 1 | С | 70-80

Тиск пари | 6 | МПА | 0,3

Температура в резервуарах | 2,3,4,5 | С | 15-20

Тиск на нагнітанні | 7-14 | МПА | 0,5-0,6

Рівень в резервуарах | 16-24 | % об’єму | 85

Тиск на вакуум насосах | 15 | МПА | 0,06-0,09

Тиск азоту | 17 | МПА | 0,3

Тиск вакууму на контрольних бачках | 25-33 | МПА | 0,06-0,09

1.6 Розрахунок об’єму резервуарів для зберігання соляної кислоти і їдкого натрію.

Резервуари для зберігання соляної кислоти – горизонтальні апарати, і їдкого натрію – вертикальні.

Вихідні дані для розрахунку:

Кількість горизонтальних резервуарів – 4 шт

Кількість вертикальних резервуарів – 2 шт

Вантажообіг соляної кислоти, т/рік

Вантажообіг їдкого натрію, т/рік

Річний коефіцієнт оборотності, n=12

Густина соляної кислоти кг/м3

Густина їдкого натрію кг/м3

Коефіцієнт використання об’єму резервуарів, kv=0.83

Коефіцієнт, що враховує час знаходження резервуарів у ремонт, kv=1.05

Загальна формула розрахунку об’єму резервуарних ємностей для зберігання сировини:

; (1.2)

Об’єм 4 резервуарних ємностей для соляної кислоти:

м3; (1.3)

Об’єм резервуарної ємності для соляної кислоти:

V1=99.87 м3100 м3;

Об’єм 2 резервуарних ємностей для їдкого натрію:

м3; (1.4)

Об’єм резервуарної ємності для їдкого натрію

V2=99.72 м3100 м3.

Основні оптимальні розміри резервуарів знаходимо за таблицями /…/

Для вертикального резервуара

Vном=100 м3, D= 4.7 м, H=6 м

Для горизонтального резервуара

Vном=100 м3, D= 3.248 м, H=12.03 м

Лісафін В.П., Люта Н.В. Типові розрахунки процесів приймання, зберігання та розподілу нафти і нафтопродуктів – Івано – Франківськ:Факел, 2003.

Висновки до розділу

В даному розділі були розглянуті питання призначення корпусу №208 ЗАТ “Заводу точного органічного синтезу” “Барва”. Подана характеристика сировини, що зберігається. Розглянуті два варіанти технологічних схем прийому, зберігання і видачі рідкої сировини корпуса №208. Наведена характеристика технологічного обладнання. Проаналізований вплив технологічних параметрів на якість зберігання продуктів і безпеку виробництва. Розраховані розміри вертикального і горизонтального резервуарів для зберігання соляної кислоти і їдкого натрію.