2.8 Побудова графіків зведеного моменту інерції і приросту кінетичної енергії

Вибираємо нову систему координат. По осі ординат будуємо приріст кінетичної енергії машини ДТ, а по осі абсцис – кут ц повороту кривошипа. Точки ,2,3, і т.д по осі абсцис знаходяться так же як і на попередніх графіках. Масштабний коефіцієнт осі абсцис залишається не змінним. Приріст кінетичної енергії в кожному положенні машини дорівнює Ао і Ар, а тому ординату графіка ДТ(ц) визначаємо в результаті алгебраїчної різниці ординат графіків Ао(ц) і Ар(ц). Масштабний коефіцієнт осі абсцис Значення зведений моменту інерції, для даної схеми визначаємо за формулою:

де - м маховий момент редуктора, зубчастих передач і кривошипа, зведений до кривошипа;

- момент інерції кривошипа;

- моменти інерції ланок,

=7,43488 рад/с - кутова швидкість ротора електродвигуна.

Вибираємо нову систему координат. По осі ординат будуємо приріст кінетичної енергії машини ДТ, а по осі абсцис – кут ц повороту кривошипа. Розбиваємо її на 12 частин як, попередні графіки. Точки 1,2,3, і т.д по осі абсцис знаходяться так же як і на попередніх графіках. Масштабний коефіцієнт осі абсцис залишається незмінним. Приріст кінетичної енергії в кожному положенні машини дорівнює сумі Ао і Ар, а тому ординату графіка ДТ(ц) визначаємо в результаті алгебраїчної різниці ординат графіків Ао(ц) і Ар(ц). Масштабний коефіцієнт осі абсцис

Розраховуємо масштабний коефіцієнт осі ординат: знаходимо ординати графіку

Результати зводимо в таблицю .4. Відкладаємо знайдені ординати на ординатних прямих і одержані точки з’єднуємо плавною кривою.

Таблиця .4- Результати розрахунку зведеного моменту інерції механізму

Положення | Jzv | Jzv-J0 | іі/ (Jzv-J0)

кгм2 | кгм2 | мм

0 | 2,607964 | 2 | 20

1 | 2,907642 | 2,299678 | 22,99678

2 | 3,338025 | 2,730062 | 27,30062

3 | 3,613613 | 3,005649 | 30,05649

4 | 3,653507 | 3,045544 | 30,45544

5 | 3,504194 | 2,896231 | 28,96231

6 | 3,22444 | 2,616477 | 26,16477

7 | 2,828176 | 2,220213 | 22,20213

8 | 2,655404 | 2,04744 | 20,4744

9 | 5,113058 | 4,505095 | 45,05095

10 | 9,66552 | 9,057556 | 90,57556

11 | 4,024173 | 3,41621 | 34,1621

12 | 2,607964 | 2 | 20

2.9 Побудова діаграми енергоінерції

Діаграма енергоінерції – це графічна функціональна залежність T(Jзв). Її побудову ведемо в системі координат . Масштабний коефіцієнт осі ординат діаграми приймаємо рівний а масштабний коефіцієнт осі абсцис .

По осі абсцис відкладаємо ординати графіку зведеного моменту інерції, а по осі ординат відкладаємо розраховані ординати. Одержані точки з’єднуємо плавною кривою, яка є діаграмоюенергоінерції.

2.10 Визначення моменту інерції маховика

Знаходимо значення кутів Шмах і Шmin за формулами:

,

.

Проводимо на діаграмі енергоінерції дві прямі, дотичні до діаграми під кутами Шmin і Шmax до горизонталі.

Момент інерції маховика знаходимо за формулою:

;

Визначаємо відрізки С1 і С2:

2.11 Побудова графіка кутової швидкості

Кутова швидкість для усіх положень визначається з допомогою діаграми енергоінерції за формулою: .

Вимірюємо з діаграми енергоінерції потрібні відрізки і заносимо значення в таблицю .5. Масштабний коефіцієнт осі абсцис Масштабний коефіцієнт осі ординат обчислюємо:

де щнайб -щмах - найбільша кутова швидкість кривошипа;

щсер – середня кутова швидкість кривошипа;

Умах- максимальна ордината графіка.

Ординати графіка розраховуємо за формулою:

Таблиця 2.5 – Числові значення кутової швидкості кривошипа і ординати графіка зміни кутової швидкості щ(ц)

Положення | ii/

С-1 | С-1 | мм

0 | 7,523057 | 0,088177 | 17,6355

1 | 7,55659 | 0,12171 | 24,34208

2 | 7,532507 | 0,097627 | 19,52531

3 | 7,476215 | 0,041335 | 8,266964

4 | 7,417944 | -0,01694 | -3,38711

5 | 7,367214 | -0,06767 | -13,5331

6 | 7,327388 | -0,10749 | -21,4985

7 | 7,319172 | -0,11571 | -23,1416

8 | 7,362785 | -0,07209 | -14,419

9 | 7,356879 | -0,078 | -15,6002

10 | 7,313018 | -0,12186 | -24,3725

11 | 7,456583 | 0,021703 | 4,340541

0 | 7,523057 | 0,088177 | 17,6355