нихнього карбону нижньовізейського та турнейського ярусів та верхнього девона.
1.3. Нафтогазоносність
Детальна характеристика продуктивних горизонтів приведена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. – Газоносність
індекс стратиграфічного підрозділу | інтервал, м | тип колектора | газ з конденсатом | Вміст сірководню,
% по об’єму | відносна густина газу по повітрю | вільний дебіт, м3/добу | Густина газоконденсату, кг/м3
від
(верх) | до
(низ) | в пластових умовах | На усті свердловини
C1V+Д3
C1V1
C1t
Д3 tm | 3220
в тому
3910
4070
4450 | 4360
числі
3960
4090
4500 |
поровий
поровий
поровий |
газ з конденсатом
газ з конденсатом
газ з конденсатом |
немає
немає
немає |
0,675
0,675
0,675 |
200-300т
340т
200-300т |
675
675
675 |
750
750
750
Фізичні властивості гірських порід по розділу свердловини приведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2.
Індекс стартиграфічного підрозділу | інтервал, м | коротка назва гірської породи | густина, кг/м3 | пористість% | Проникність мД | Глинистість % | Карбонатність%
від (верх) | до (низ)
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
Kz
К2
К1
І
Т
Р2
Р1
С2m
С2в
C1S
C1V2
C1V1
C1t
Д3tm
Д3t2 | 0
300
820
920
1300
1760
1900
1980
2340
2700
3040
3220
3890
4070
4180
4560 | 300
820
920
1300
1760
1900
1980
2340
2700
3040
3220
3890
4070
4180
4560
4600 | суглинки
піски
глини
мергелі
крейда
мергель
піски
пісковики
глини
піски
глини
глини
пісковики
глини
пісковики
вапняки
глини
пісковики
аргеліти
пісковики
пісковики
аргеліти
аргеліти
пісковики
вапняки
аргеліти
пісковики
вапняки
аргеліти
пісковики
вапняки
пісковикии
аргеліти
вапняки
пісковики
аргеліти
аргеліти
пісковики
вапняки
аргеліти
пісковики
вапняки
сіль | 1550
1650
1800
2300
2300
2300
1650
2550
1800
1650
1800
2000
2550
2000
2600
2650
2050
2600
2100
2600
2600
2300
2620
2630
2660
2350
2620
2680
2350
2640
2680
2640
2400
2680
2640
2420
2430
2640
2680
2420
2640
2680
2300 | 30
40
35
10
45
15
35
25
35
40
20
25
24
14
23
3
30
10
12
25
23
30
23
20
4
8
21
3
8
15
8
13
6
3
13
6
7
15
2
6
12
13
0 | 10
900
1
5
1
10
850
650
1
800
9
1
580
9
550
10
1
550
9
500
500
1
500
300
10
9
450
8
1
250
9
90
9
1
80
1
5
25
9
9
20
9
0 | 70
6
85
60
5
50
12
15
40
10
85
90
22
75
25
12
80
55
50
25
30
75
30
11
14
80
30
10
75
25
12
30
75
8
30
80
85
24
8
73
30
9
6 | 5
6
5
40
95
45
8
6
5
3
4
8
4
8
6
85
9
9
10
8
8
5
8
8
83
6
4
90
9
5
85
6
7
90
5
8
5
4
85
9
7
86
0
Пластові тиски
в інтервалах: 0-1980м – Рпл = Prcm
1980-2340 - Рпл ??Prcm до 3%
2340-40-70 - Рпл ?? Prcm від 3% до 12%
40-70-4600 - Рпл ?? Prcm на 50%
1.4. Гідрогеологічна характеристика району із зазначеннчм кількості і характеристики водоносних горизонтів
Характеристика водоносних горизонтів приведена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Індекс стратигра-фічного підрозділу | інтервал, м | Густина кг/м3 | Вільний дебіт, м3/добу | Ступінь мінералізації мг-екв./л | Тип води по суліну | Чи відноситься до джерела
від (верх) | до (низ)
Kz+K+I | 0 | 1300 | 1000-1060 | 200-700 | 0,4-5,8 | ГКК, ГКН | частково так
T | 1300 | 1760 | 1070-1080 | 200-600 | ХЛК | ні
P+C3 | 1760 | 2340 | 1080-1090 | 40-100 | ХЛК | ні
C2m+C2b | 2340 | 3040 | 1100-1110 | 200-400 | 164-199,3 | ХЛК | ні
C1S | 3040 | 4070 | 1110-1140 | 50-100 | 20-240 | ХЛК | ні
Д3+C1t | 4070 | 4600 | 1150-1160 | 50-100 | ХЛК | ні
Примітка: ГКК – гідрокарбонатнокальцієвий
ГКН – гідрокарбонатнонатрієвий
ХЛК – хлоркальцієвий
1.5. Геологічний розріз типової свердловини
Стратиграфічний розріз типової свердловини, елементи залягання і коефіцієнт каверзності пластів приведено в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4.
Глибина залягання, м | Стратиграфічний підрозділ | Кут залягання (падіння) пластів по підошві, град | Коефіцієнт каверзності в інтервалі
від (верх) | до (низ) | назва | індекс
0
300
820
920
1300
1760
1900
1980
2340
2700
3040
3220
3890
4070
4180
4560 | 300
820
920
1300
1760
1900
1980
2340
2700
3040
3220
3890
4070
4180
4560
4600 | Кайнозойська група
Крейдова система:
верхній відділ
нижній відділ
Юрська система
Тріасова система
Пермська система
верхній відділ
нижній відділ
Кам’яновугільна система:
верхній відділ
середній відділ
московський ярус
башкірський ярус
нижній відділ:
серпухівський ярус
візейський ярус
верхньовізейський підярус
нижньовізейський підярус
турнейський ярус
Девонська система
Фаменський ярус
Франський ярус | Kz
K2
K1
I
T
P
P2
P1
C3
C2m
C2b
C1S
C1V2
C1V1
C1t
Д3tm
Д3fr | 0-1
0-1
0-1
0-1
0-1
0-1
0-1
1-2
2-3
3-4
4-5
5-6
6-7
7-8
8-9
10
10 | в інтервалі: 0-300м К=1,15; 300-2100м К=1,07;
2100-3850м К=1,23; 3850-4600м К=1,30
Літологічна характеристика розрізу типової свердловини
приведена в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5.
індекс стратиграфічного підрозділу | інтервал, м | Гірська порода | Стандартний опис гірської породи: повна назва, характерні признаки (структура, текстура, мінеральний склад іт.д.)
від (верх) | до (низ) | коротка назва | % в інтервалі
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Kz
K2
K1
I
T
P2
P1
C3
C2m
C2b
C1S
C1V2
C1V1
C1t1
Д3tm
Д3fr | 0
300
820
920
1300
1760
1900
1980
2340
2700
3040
3220
3890
4070
4180
4560 | 300
820
920
1300
1760
1900
1980
2340
2700
3040
3220
3890
4070
4180
4560
4600 | Пісок
Глина
Мергель
Суглинки
Крейда
Мергель
Пісок
Пісковик
Глина
Пісок
Глина
Глина
Пісковик
Глина
Пісковик
Вапняк
Глина
Пісковик
Аргіліт
Пісковик
Пісковик
Аргіліт
Аргіліт
Пісковик
Вапняк
Аргіліт
Пісковик
Вапняк
Аргіліт
Пісковик
Вапняк
Пісковик
Вапняк
Аргіліт
Пісковик
Аргіліт
Аргіліт
Пісковик
Вапняк
Аргіліт
Пісковик
Вапняк
Сіль | 45
40
10
5
70
17
5
5
3
65
35
80
20
55
40
5
70
30
20
80
50
50
55
40
5
40
50
10
55
40
5
60
5
35
60
40
30
40
25
45
40
15
100 |
Мергельно-крейдова товща, в нижній частині пісково-глинисті відклади
Чергування пісків і глин
Чергування глин з прошарками пісків
Верх-глиниста товща з прошарками пісковика, низ-пісково-крбонатна товща
Нижня товща більш глиниста, верхня пісково-глиниста
Пісковик з прошарками аргелітів
Перешарування глини (аргелітів) з пісковиками
Чергуючі прошарки сірих аргелітів, глин, пісковиків і вапняків
Нижня частина розрізу складена вапняками, верхня-пісковики з прошарками аргеліту
Темно-сірі аргеліти з прошарками до 20м потужності сірих пісковиків і малопотужних вапняків
Чергуючі прошарки різнозернистих пісковиків з тонкошаровими сланцевими пісковиками і дрібнокристалічними вапняками
Чергування пісковиків і аргелітів
Аргіліти темно-сірі. Пісковики сірі кварцеві, середньо і дрібнозернисті, частково носять лінзовидний характер. Вапняки темно-сірі, глинисті
Теригенно-карбонатна товща, яка складається з аргелітів і вапняків
Сіль кам’яна кристалічна
1.6. Гірничо-геологічні умови буріння свердловин
Механічні властивості гірських порід по розрізу свердловини приведено в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6.
індекс стратиграфічного підрозділу | інтервал, м | Коротка назва гірської породи | Твердість МПа | Абразивність | Категорія породи по промисловій класифікації
від (верх) | до (низ)
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
Kz
K2
K1
I
T
P2
P1
C3
C2m
C2b
C1S
C1V2
C1V1
C1t1
Д3tm
Д3fr | 0
300
820
920
1300
1760
1900
1980
2340
2700
3040
3220
3890
4070
4180
4560 | 300
820
920
1300
1760
1900
1980
2340
2700
3040
3220
3890
4070
4180
4560
4600 | Суглинки
Піски
Глини
Мергелі
Крейда
Мергель
Піки
Пісковик
Глини
Піски
Глини
Глини
Пісковик
Глини
Пісковик
Вапняк
Глини
Пісковик
Аргеліт
Пісковик
Пісковик
Аргеліт
Аргеліт
Пісковик
Вапняк
Аргеліт
Пісовик
Вапняк
Аргеліт
Пісковик
Вапняк
Пісковик
Аргеліт
Вапняк
Пісковик
Аргеліт
Аргеліт
Пісковик
Вапняк
Аргеліт
Пісковик
Вапняк
Сіль |
420
420
24000
120
170
180
480
1240
240
330
240
330
1320
460
360
1220
1580
560
1440
2500
360
1370
1050
1290
580
1140
1200
580
580
1700
1800
1500
1500
1570
- | 1
3
1
3
1
1
1
3
1
3
1
1
0
1
5
1
1
7
1
5
8
1
1
8
1
1
7
2
1
8
2
9
1
2
8
1
1
8
1
1
9
1
1 | м‘які
--//--
--//--
--//--
--//--
--//--
--//--
Тверді+міцні м’які
--//--
--//--
--//--
--//--
--//--
--//--
м’які+тверді середні+тверді м’які
--//--
--//--
--//--
Середні+тверді середні
м’які+ середні
середні+тверді
тверді
середні
середні+тверді
міцні
м’які+середні
середні+тверді
--//--
--//--
середні
середні+тверді
--//--
--//--
середні
тверді
тверді
середні
--//--
тверді
середні
Поглинання бурового розчину в процесі буріння приведено в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7.
індекс стратиграфічного підрозділу | інтервал, м | відстань від устя свердловини до статистичного рівня при максимальному зниженні, м | Чи є втрати циркуляції (так, ні) | Градієнт тиску поглинання МПа/м | Умови виникнення
від (верх) | до (низ) | При розкриттю | Після ізоляційних робіт
Kz
К
Т+Р2
С2b | 0
700
1300
2950 | 300
920
1900
3040 | без зниження рівня
--//--
--//--
--//-- | ні
ні
ні
ні | 0,0105
0,0114
0,0114
0,0114 | 0,0108
0,0170
0,0175
0,0175 | При першопочатковому розкриттю
--//--
--//--
--//--
Осипи і обвали стінок свердловини приведено в таблиці 1.8.
Таблиця 1.8.
індекс стратиграфічного підрозділу | інтервал, м | Бурові розчини, які заст. раніше | Час до початку ускладнення доби | Міроприємтсва по ліквідації наслідків
від (верх) | до (низ) | тип розчину | гстина кг/м3
Kz | 0 | 300 | глинистий необроблений | в процесі розбурювання
C2b | 2700 | 2950 | глинистий ЗПВЛР, графіт | 1150-1200 | 6-10 | пробка
С1+Д3 | 3040 | 4600 | хлоркальцієвий з КССБ, CaCl, нафта, кон, графіт | 1180-1560 | 2-6 | пробка
Прихватонебезпечні зони приведені в таблиці 1.9.
Таблиця 1.9.
індекс стратиграфічного підрозділу | інтервал, м | Вид прихоплення | Умови виникнення
від (верх) | до (низ)
C2b | 2700 | 2950 | заклинка | поява диференційного тиску при