Стругання і протягування

Струганням називають операцію механічної обробки, яка виконується різцями при зворотно-поступальному головному русі і переривчастому русі подачі, що здійснюється в кінці зворотного (холостого) ходу. Функції головного руху і руху подачі розподіля-ються між заготовкою і різцем-залежно від типу верстата (поздов-жньо-стругальний, поперечно-стругальний, довбальний, спеціаль-ний).

На рис. 270 показані елементи різання при струганні: і — гли-бина різання, 5 — подача, а — товщина стружки, Ь — ширина стру-жки. Стрілками вказано напрям швидкостей робочого ур.Х: і холос-того Ух.х ХОДІВ.

На рис. 271 наведено схему довбання різ'цем, оснащеним плас-тинкою з твердого сплаву, зазначені передній у і задній а кути різця. Напрям головного руху під час довбання — вертикальний. Найменування, характеристики елементів і кутів у стругальних та довбальних різців ті самі, що й у токарних.

Стругальні різці виготовляють прямими або (частіше) зігнути-ми. Перевагу слід віддавати зігнутим різцям, особливо при вели-ких зусиллях різання. Під впливом тиску різання різець тією або іншою мірою згинається, причому його вершина повертається біля точки середньої лінії, яка лежить на висоті його кріплення (рис.

272). Вершина прямого різця при згинанні вдавлюється в обробле-ну поверхню (рис. 272, а), що призводить до заклинювання, дри-жання і викришування різця. Вершина ж зігнутого різця під впли-вом тиску різання відходить від обробленої поверхні (рис. 272, б), і заклинювання не буває.

Обдирні різці застосовують для попередньої обробки заготовок. На рис. 273, а зображено обдирний різець. Чистові різці для стру-гальних робіт мають різну геометрію. На рис. 273, б показано чис-товий широкий різець. Є також чистові різці з великим радіусом при вершині, подібні до токарних (див. рис. 237, д). Підрізні різці (рис. 273, в) призначені для обробки бічних поверхонь заготовок; вони працюють при вертикальній подачі. Прорізні різці (рис. 273, г) використовують в основному для стругання пазів.

Стругання широко застосовують при виготовленні рам і плит, для обробки напрямних станин верстатів, напрямних штанг, кромок листів та ін.

Протягуванням називають операцію механічної обробки на протяжних верстатах багатолезовими і різальними інструмен-тами — протяжками. Методом протягування обробляють дрібні і середні деталі у великосерійному і масовому виробництві. В оди-ничному і дрібносерійному виробництві протягування невигідне че-рез високу вартість протяжок.

Протягування буває внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє протягу-вання застосовують для отворів розміром від 3 до 300 мм. Отвори під протягування попередньо висвердлюють або розточують. Форма отворів після протягування може бути найрізноманітнішою: ци-ліндричною, тригранною, квадратною, багатогранною, овальною, фасонною, з канавками різних профілів та ін.

Висока продуктивність протягування в поєднан-ні з великою стійкістю протяжок, високою чисто-тою обробленої поверхні (#а = 0,3—3 міш) і висо-кою точністю (7—8-й ква-літети) роблять цей метод одним з передових мето-дів обробки деталей. В умовах масового і вели-косерійного виробництва при виготовленні деталей середніх розмірів протягу-вання в багатьох випадках витісняє фрезерування. На рис. 274, а показано протягування отвору у втулці 2 (внут-рішнє протягування), закріпленій у патроні 3. Протяжка 1 кріпить-ся в повзуні і переміщується ним.

На рис. 274, б зображено протяжку для великих отворів. Вона має замкову частину 1\ для кріплення протяжки в патроні верстата, шийку /2, довжина якої визначається довжиною (товщиною) заго-товки, передню напрямну /з для забезпечення співвіспості протягу-ваного отвору і протяжки, різальну частину /4, зубами якої зрізуєть-ся припуск, калібрувальну частину Іь і задню напрямну /6. Зрізуван-ня припуску А різальною частиною забезпечується перевищенням (рис. 274, в) кожного наступного зуба, тому тут руху подачі, як такого, немає, він закладений у конструкції самої протяжки; для подрібнення стружки на зубах різальної частини прорізані ка-навки. Зуби калібрувальної частини канавок не мають, так само як і перевищення (всі зуби однакового діаметра).

Зовнішні поверхні, як правило, протягують без попередньої об-робки різанням, тобто в чорному вигляді (відливки, поковки). При зовнішньому протягуванні можна зробити прямі та спіральні зуби на зубчастих колесах і секторах, прямі й гвинтові канавки, плоскі і криві зовнішні поверхні, виконати рифлення та ін.

На рис. 275 показано схему зовнішнього протягування. Заготов-ка зубчастого сектора 2 закріплюється на верстаті в пристрої 1 і протягується під час руху протяжки 3 в напрямі стрілки, після чо-го зубчастий сектор 4 знімають з верстата.

Швидкість різання при протягуванні різних матеріалів змінює-ться від 2 до 14 м/хв, подача або підняття на зуб протяжки — від 0,05 до 0,15 мм. Кількість деталей, що обробляються однією про-тяжкою до виходу її з ладу, становить від 3000 до 10 000.