У процесі кладки додержують також загальних правил:

Стіни і простінки виконують за однорядною системою перев’язки швів – багато- або однорядною (ланцюговою).

Для викладання стовпів, а також вузьких простінків (шириною до 1 м) у середині будівлі або прихованим опорядженням застосовують трирядну систему перев’язування швів.

Поперечикові ряди у кладці укладають цілими цеглинами.

Незалежно від прийнятої системи перев’язування швів поперечикові ряди укладають обов’язково в нижньому (першому) і верхньому (останньому) рядах споруджуваних конструкцій, на рівні обрізу стін і стовпів, у вертикальних рядах кладки.

1-й ряд

2-й ряд

При однорядному прив’язуванні прямих стін, у яких по товщині непарна кількість пів цеглин, першу зовнішню версту першого ряду укладають поперечиковими цеглинами, а другу ложковими.

При кладці стін, в яких по товщині парна кількість пів цеглин, перший ряд починають з укладання поперечників по всій ширині стіни. У другому ряді верстові цеглини кладуть ложками забутку – поперечиками.

При кладці стін більшої товщини у вертикальних рядах у другому над поперечиками кладуть ложки, а над ложками поперечики. Забутку в цих рядах виконують поперечиками.

Вертикальне обмеження при кладці за однорядною системою перев’язування дістають, укладаючи на початку стіни тричвертками.

При спорудженні стіни у Ѕ цеглини на її початку ставлять через один ряд, половинки.

Для закладання вертикального обмеження стіни в одну цеглину в ложковому ряді на її початку розміщують у повздовжньому напрямі дві дев’ятки, а в поперечному, як звичайно, цілі цеглини.

Кладка стін, сполучених під кутом, - найвідповідальніша робота, її виконують кваліфікаційні каменярі. Перший поперечиковий ряд кожної із цеглин, що сполучається під прямим кутом, починають під зовнішню поверхню двома три чвертками. Другий ряд зовнішньої верстки укладають ложками. Для додержання перев’язування швів у внутрішній версті в забутку укладають чвертинки цеглин.

Примикання стін при однорядній системі перев’язування. У другому ряді кладки примикаючої стіни пропускають через основу стіни до її лицьової поверхні і закінчують поперечиками і тричвертками, якщо для додержання перев’язування застосовують дев’ятки і четвертинки, або пропущену кладку закінчують самими тільки дев’ятками.

У другому ряду до ложків основної стіни примикає ряд примикаючої стіни.

Перехрещення стін при ланцюговій системі перев’язування використовують, поперемінно пропускаючи ряди кладки однієї стіни через іншу.

Застосовують порядовий і ступінчастий та мішаний способи кладки. Ступінчастий та мішаний способи ведення кладки використовують при багаторядовому перев’язуванні. Лише подовий спосіб переважно використовують при однорядному перев’язуванні швів.

Порядовий спосіб – простий, але трудомісткий, до укладання кожного наступного ряду приступають після укладання верств і забутки попереднього. Цей спосіб застосовують переважно при однорядній системі перев’язування.

Однак, щоб полегшити працю каменяра, рекомендується такий порядок: після поперечикових цеглин зовнішньої версти , потім – внутрішні версти і забутку стіни. Додержуючись такої послідовності, каменяр рідше переключається із зовнішніх верств на внутрішні, ніж при укладанні спочатку повністю одного ряду, а потім другого.

Монтажні роботи

При укладанні фундаменту старанного типу використовують такі

6 операцій:

Підготовка основи під фундаменти. Виконують монтажники 3-4-го розряду з допомогою молотків, зубил, рулетки, кілків, грифеля, лопати. Монтажник 4-го розряду натягує шнур - причалку, а монтажник 3-го розряду наносить центр фундаментного блоку на основу укладання його. Потім забивають колики на осях перпендикулярно одна від одної. Забивши колики, монтажники з допомогою висків переносять на них осі і фіксують грифелем. Зафіксувавши осі на кілках, забивають у границі фундаментного блока, монтажники забирають колик, на якому був винесений центр блока. Після цього лопатою вирівнюють основу або підсипають щебенем.

Підготовка фундаменту до установлення. Виконує монтажник-стропальщик 2-го розряду з допомогою метру, молотка, зубила, лому, стропів, грифеля. Монтажник обдивляється блок, перевіряє його маркування і розміри стакану, якщо петлі загнуті, то він вирівнює їх з допомогою молотка або лому. Потім за допомогою метру наносить грифелем на грані фундаменту мітки осей. Потім він зачіплює чотиривіковим стропом за дві петлі фундаменту і дає команду підняти блок.

Підйом і перестановка блоку на місце установлення. Виконує монтажник - стропальщик 2-го розряду. Піднімають спочатку блок на висоту 30-40 см. Монтажник - стропальщик перевіряє надійність петель і при необхідності відчищає грунт від нижньої частини фундаменту. Потім відходить на безпечну відстань і дає команду, щоб дальше кран переносив до місця установлення.

Приймання і укладання фундаментного блоку. Виконують монтажники 3-4-го розряду. Монтажники стоять там, де мають укладати блок і спиняють його руками за грані, зупиняють над місцем укладки і орієнтують його на коликах. Після цього монтажник 4-го розряду подає команду плавно опускати блок, притримувати його, щоб співпадала риска на фундаменті і на розбивочних осях.

Вивірка фундаментного блоку. Виконують монтажники 3-4-го розряду за допомогою теодолітів, нівелірів, виска шаблону і лому. Правильність укладки фундаментів провіряють теодолітами з двох перпендикулярних сторін по співпаданні рисок на фундаменті із розбивочними осями.

Розстроповка фундаментного блоку. Виконують монтажники 3-4-го розряду. Монтажник 4-го розряду подає команду розслабити стропи і разом з другим монтажником витягують гачки з монтажних петель. Кран подає стропи до другого блоку, а монтажники переносять свій інструмент дальше.

Монтажники залізобетонних конструкцій використовують усі ручні інструменти каменяра: кельму, розчинові лопату, шнур-причалку, розшивку, молоток-кірку, правило.

При встановленні і закріпленні залізобетонних конструкцій застосовують такі монтажні інструменти:

Будівельний монтажний лом – монтажник зміщує збірні елементи під час монтажу і такелажних робіт. Такі ломи роблять діаметром 20 і 24 мм, довжиною 560 і 1180 мм.

Металева підштопка з дерев’яною ручкою –