ЗМІСТ

Вступ

І. Теоретична частіша

Порівняльна характеристика різних типів радіоприймальних пристроїв

Розрахунок структурної схеми радіоприймача

Описання роботи приймача по структурній схемі

Попередня оцінка параметрів радіоприймача

2. Конструкторська частина

2.1 Розробка схеми електричного принципової радіоприймача

2.2 Розрахунок елементів схеми вхідного каскаду підсилювача низької частоти радіоприймача

3. Експериментальна частина

3.1 Методика перевірки селективності радіоприймача

4. Організація виробництва

4.1 Процес виготовлення вузлів радіоприймача на друкованих платах

5 Економічна частина

5.1 Економічна характеристика собівартості продукції

5.2 Розрахунок собівартості ПНЧ радіоприймача

6. Охорона праці

6.1 Основні шкідливі фактори при виробництві радіоприймачів

Висновок

Список використаної літератури

Перелік елементів

Вступ

3 того часу, як А.С Попов в 1875 році в травні продемонстрував на засіданні Російського фізико-хімічного товариства свій "гразоотметчик", пройшло уже понад 100 років.

Цей "грозоотметчик" був першим в історії людства радіоприймачем. Він відкрив нову еру в історії зв’язку. Спочатку зв’язок здійснював-ся з допомогою коду, а пізніше – голосу.

Зараз зв’язок легко і швидко здійсняється на великій відстані, при-чому достовірність приймальної інформації дуже велика. Великий вплив на достовірність прийнятої інформації має приймальна частина – прий-мач. Роль радіоприймача в системі зв’язку збільшити неможливо, так як без радіоприймача радіозв’язок сну вати не може. Перші радіоприймачі були призначені для приймання кодованих повідомлень. Звичайно, що такими радіоприймачами могли працювати тільки люди, яким була ві-дома азбука МОРЗЕ. Тому такий спосіб не міг бути прийнятий широкими масами населення.

Стрибком в розвитку зв’язку була поява системи радіозв’язку, в якій передача повідомлень проводилась голосом. Цей вид зв’язку і те-пер має широке застосування Однак, перші радіоприймачі в цій сис-темі були приймачами прямого підсилення, які не дозволяли получити високу якість приймальної інформації, тому поява супергетеродинних радіоприймачів була рішучим кроком вперед.

В супергетеродинному приймачі радіосигнал прийнятий і підсилений преселектором, перетворюється перетворювачем частоти в проміжну час-тоту, яка має значення 465 кілогерц.

Сигнал проміжної частоти підсилюється підсилювачем проміжної час-тоти, в якому застосовуються неперестроювані високовибірні фільтри, нетроєні на проміжну частоту, що дозволяє суттєво покращити якість приймання інформації в порівнянні з приймачами прямого підсилення, в яких сигнал не перетворюється, а підсилюється на своїй же частоті

Розвиток радіоприймальних засобів проходить в сторону покращення їх технічних характеристик (розширений частотного діапазону, збіль-шення вибірності, чутливості і т.д.), покращення умов роботи з ра-діоприймачами і покращення дизайну

В даний час значного покращення набуло радіомовлення на ультрако-ротких хвилях.

Крім діапазону 64 МГц – 74 МГц інтенсивно освоюється високочастот-ний, або так званий комерційний діапазон 88 мГц – 108 мГц. Наприк-лад, в нашому місті в діапазоні 64 – 74 мГц працює дві радіостанції (І програма українського радіо і "Промінь"), а в діапазоні 88-106 мГц працює чотири радіостанції. Тому проблема розробки радіоприйма-чів УКХ діапазону є досить актуальною. В даному дипломному проекті розроблено двохдіапазонний приймач УКХ діапазону.

Особливістю цього приймача в використання найбільш поширеної і досту-пної елементної бази, що дозволяє значно зменшити затрати на вироб-ництво такого радіоприймача.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ТИПІВ РАДІОПРИЙМАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ

1.1.1 Різні типи радіоприймачів, які застосовуються в теперішній час, можна класифікувати по таких основних ознаках:

- по призначенню: професіональні і мовні.

До професіональних відносяться приймачі зв’язку, радіонавігаційні, радіолокаційні, радіотелеуправління і др. Мовні радіоприймачі здій-снюють прийом програм звукового і телевізійного мовлення, 3 залеж-ності від технічних показників їх ділять на класи, які характеризують рівень якості;

- по діапазону хвиль сигналів в відповідності з регламентом радіо-зв'язку: кілометрові, гектометрові, декаметрові, метрові і оптичні. Треба відмітити, що вживані найменування радіомовних діапазонів довгохвильовий, середньохвильовий, корткохвильовий і УКХ відрізня-ються від прийнятих в регламенті радіозв’язку;

- по виду сигналів і способу їх модуляції приймачі безперервних сигналів з амплітудною частотою, або фазовою модуляцією (АМ, НМ, ФМ) і приймачі дискетних сигналів з імпульсною модуляцією /ІМ/;.

- по роду роботи: телефонні, телеграфні, фототелеграфні і др.;

по системі електроживлення: радіоприймачі з живленням від мережі, батарейним і універсальним живленням;

по місцю установки приймачі можуть бути стаціонарні, переносні, судові, самольотні і др.

Крім вказаних ознак можна класифікувати по типу структурної схеми. По схемі, радіоприймачі поділяють на приймачі прямого підсилення і су-пергетеродинні

На рис. 1.1 зображена структурна схема приймача прямого підсилення. В вхідному колі приймача виділяється сигнал високої частоти і попе-редньо послаблюється сигнали других станцій.

Підсилювач високої частоти (ПВЧ) підсилює поступаючі з вхідного ко-ла "корисні сигнали і здійснює подальше послаблення сигналів заважаю-чих станцій. Детектор /Д/ перетворює модульовані коливання високої частоти в коливання низької частоти. Підсилювач низької частоти /ПНЧ/ підсилює коливання низької часто-ти до заданої вихідної потужності (або вихідної напруги), необхід-ної для роботи кінцевого апарату (КА).

Простий приймач прямого підсилен-ня не може забезпечити високої чутливості і доброї вибірності, особливо в діапазонах коротких і ультракоротких хвиль.

Як відомо, смуга пропускання одиничного коливного контуру і його добротність Q пов’язані відношенням:

де f0 – частота сигналу, що приймається.

Добротність контурів на всіх діапазонах практично може бути майже незмінною, в результаті чого в діапазоні більш коротких хвиль поло-са пропускання збільшується, а вибірність контуру погіршується. Наприклад, при f0= 300 кГц і Q=100 полоcа пропускання

Контур з такою ж добротністю на частоті f0= 30000 має полосу.

Слід відмітити, що в приймачі прямого підсилення є не один, а декілька контурів, які настроєні на частоту сигналу. Тому його ви-бірність і тропу екання значно від-різняється від одержаних в приве-деному прикладі. Приклад має лише деяку уяву про причину поганої вибірності приймача прямого підсилення. В реальному приймачі вибірність краща, а смуга пропускання гірша. Однак на коротких хвилях і ультракоротких резонансна характеристика приймача все одно залишається широкою, а вибірність його недостатня /рис.І.2/. Тільки супергетеродинні приймачі дозволяють