управління частотою гетеродина, який змінює відповідним чином частоту гетеродина. Таким чином підтримує-ться стабільність частоти настройки радіоприймача.
1.4 Попередня оцінка параметрів радіоприймача.
За попередніми розрахунками, проектований радіоприймач буде ма-ти такі параметри:
- діапазон частот вхідного сигналу 59...63 мГц;
- чутливість радіоприймача ЗО мкВ;
- вибірність по сусідньому каналу не менше 40 дб.;
- при абсолютній розстрокці 213 кГц; *
-вибірність по дзеркальному каналу неменше 33 дб;
- нерівномірність-підсилення в смузі пропускання не більше 12,4 дб;
- не лінійні спотворення не більше 2,8 %;
- ефективність АРП: зміни напруги сигналу на вході радіоприймача на 26 дб при зміні сигналу на виході на 3 дб;
- чутливість ПЗЧ - ЗО мВ;
- вхідний опір ПЗЧ - 10 кОм;
- регулювання ПЗЧ;
а) регулювання гучності:
- вихідна потужність - 1,6 Вт;
- живлення радіоприймача - універсальне.
2 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
2.1 РОЗРОБКА СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРИНЦИПОВОЇ РАДІОПРИЙМАЧА
2.1.1 Виходячи із структурної схеми, схема електрична принципо-ва приймача буде складатися з аналогічних вузлів, які будуть виконані на таких елементах:
- вхідне коло буде виконано на коливальному контурі, елементом настройки якого буде служити варікап;
- підсилювач радіочастоти виконаний на мікросхемі К2УС243;
- перетворювач частоти можна зібрати на мікросхему К2ЖА241;
- фільтр зосередженої селекції, який служить навантаженням пере-творювача частоти, буде виконаний на дискретних LC елементах і буде складатися із трьох ланок;
- підсилювач проміжної частоти для уніфікації - елементів бажано виконати на такій самій мікросхемі, як і підсилювач радіочастоти / мікросхема К2УС243 /.
Оскільки приймач приймає сигнали з частотною модуляцією, то на виході підсилювача проміжної частоти треба включити частотний детек-тор. Найпростіше частотний детектор реалізувати на спеціалізованій мікросхемі / Такою мікросхемою може бути К2ДС241.
В якості підсилювача низької частоти також бажано використати мікросхему, наприклад мікросхема КІ74УН5. Для узгодження виходу дете-ктора з входом мікросхеми необхідно включити емітерний повторював, виконаний на транзисторі типу КТ 315.
Оскільки радіоприймач повинен живитися як від батарей, так і від мережі, в ньому повинен бути вмонтований блок живлення. Дія змен-шення габаритів блока живлення використано імпульсний блок із стабі-лізацією вихідної напруги.
2.2 РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ СХЕМИ ВХІДНОГО КАСКАДІ ПІДСИЛЮВАЧА НИЗЬКОЇ ЧАСТОТИ РАДІОПРИЙМАЧА
2.2.1 Для підвищення вхідного опору підсилювача низької частоти і для покрашення узгодження його із детектором, включають емітерний повторювач. Типова схема емітерного повторювача приведена на рис. 2.1
Розрахунок такого каскаду проводиться в наступному порядку:
1) вибирається тип транзистора. Для забезпечення однотипності
використовуваних елементів, бажано брати транзистор такий, як і в
інших каскадах. Тому вибираємо транзистор КТ ЗІ5Д із такими параметрами:
- В min -50;
- крутизна So – 60 мА/В;
- Ік – 100 мкА;
- частота fc – 500 кГц
2) визначається опір навантаження каскаду:
, де
R21=Re
Ек - напруга живлення каскаду;
Uкер - напруга між колектором і емітером транзистора в режимі cпокою;
Іер - струм емітера транзистора в режимі спокою.
При використанні емітерного повторювала в якості вхідного кас-каду для підвищення вхідного опору і зниження рівня шумів, напругу колектор – емітер Ukep беруть не більше / 2...З./ В, а стум спокою емітера - приблизно 1мА.
Ек=3,2 В;
Uke=3 B;
Iep=1 мА
R21= Ом
Вибираємо R21 стандартного ряду МЛТ 0,25 200 Ом.
3) для визначення опору резисторів Rб1, Rб2 задаємся струмом через дільник:
мА
Приймаємо R18 = 47 кОм, R19= 510 Ом. '
Обидва резистори вибираємо такі ж самі, як і R21, тобто МЛТ 0,25
4) визначається ємність розділювача конденсатора на вході під-
синювала:
С1=С20
Rдж - опір джерела вхідного сигналу;
Rвх - вхідний опір розраховуваного каскаду;
Мн - коефіцієнт частотних спотворень, вносимих вхідним каскадом на низьких частотах;
fн - нижча частота діапазону.
При цьому С1 виражається в мікрофарадах, fн - в герцах, Rдж і Rвх - в омах
Вибираємо конденсатор К 56І 5мкФ х 10 В
ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1. МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ СЕЛЕКТИВНОСТІ РАДІОПРИЙМАЧА
3.1.1. Селективність або вибірність радіоприймача - це здатність відділити корисний сигнал від завад і бід побічних сигналів. Кількісною мірою селективності служить відносна селективність сигна-лів завад, при яких їх вплив на чутливість і якість повідомлення стає; більш допустимої норми. Селективність приймачів основана на вико-ристанні різноманітних ознак корисного сигналу і сигналу завад. Во-на може бути:
- просторова селективність: коли корисний сигнал і завада приходя-ть з різних напрямків;
- часова селективність: полягає в тому, що вхід приймача відкрива-ється - тільки в момент приходу сигналу від передавача. Коли використовується різниця в амплітуді, частоті або фазі кори-сного сигналу і сигналу завад, то розрізняють амплітудну, частотну І фазову селективність.
Основне значення має частотна селективність, тому що в системах радіозв'язку, радіомовні сигнали розділені по частоті. І дуже легко здійснити частотну селекцію з допомогою резонаннних кіл і фільтрів
Розрізняють:
- односигнальну селективність /лінійну/;
- багатосигнальну селективність /реальну/,
Односигналяна визначається при неодночасній дії корисного сигна-лу і завади, і рівні їх при цьому недостатні, що викликати неліній-ні явища в радіоприймачі.
В свою чергу односигнальна вибірність може бути по сусідньому ка-налу, по дзеркальному каналу, по проміжному каналу, по інших побі-чних каналах прийому.
Багатосигнальна селективність показує вплив нелінійних явиш /пе-рехресна модуляція, інтермодуляція, блокування/ в трактаті прий-мача, до детектора і визначається при одночасній дії завад і корис-ного сигналу.
Для перевірки селективності радіоприймача необхідні такі прилади
генератор високої частоти /ГЧ-158/;
еквівалент антени;
радіоприймач;
індикатор виходу;
Ці прилади з’єднують по схемі:
1 2 3 4
По такій схемі перевіряють вибірність /флективність/ радіоприй-мача. Для нього на вхід приймача подається випробувальний сигнал з генератора високої частоти через еквівалент антени.
При перевірці вибірності по сусідньому каналу Sck, частота випробувального сигналу повинна відрізнятися на ± 10 кГц від частоти настройки, при перевірці вибірності по дзеркальному каналу Sдзк на 2fпр і для перевірки по проміжній частоті Sп –