При вимірюванні вибірності по сусідньому каналу Sск спочатку ви-мірюють чутливість по заданій частоті Uп, потім, не змінюючи час-тоти настройки приймача, змінюють частоту сигналу на 10 кГц і регу-люванням його рівня добиваються значень вихідної напруги приймача, які відповідають заданій вихідній потужності. Значення вихідної на-пруги генератора чисельно рівне чутливості по сусідньому каналу Uск. Вибірність по сусідньому каналу рівна:

, дб

При вимірюванні вибірності по дзеркальному каналу Sдзк спочатку вимірюють чутливість по заданій частоті ї^, потім, не змінюючи частоти настройки приймача, вимірюють частоту генератора на величи-ну 2f і вимірюють чутливість по дзеркальному каналу Uдзк. Вибір-ність по дзеркальному каналу рівна:

, дб

Вибірність по дзеркальному каналу переважно перевіряють на тих самих частотах, що і вибірність по сусідньому каналу. Але при цьому необхідно мати на увазі, що найгірша вибірність по дзеркаль-ному каналу припадає на більш високочастотну ділянку діапазону, що обумовлюється погіршенням добротності контурів з збільшенням часто-ти.

Після вимірювання вибірності по дзеркальному каналу переходять

до її вимірювання по проміжній частоті Sпр. Методика і принципи залишаються попередніми. Різниця полягає тільки в частотах настройки

приймача і генератора.

Приймач настроюють на частоту, найбільш близьку до проміжної /крайня верхня частота діапазону ДВ або крайня нижня діапазону СВ/, а генератор - на частоту - fрп. Вибірність на проміжній частоті рівна:

, дб

де Uпр - чутливість по проміжній частоті

4 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

4.1 ПРОЦЕС ВИГОТОВЛЕННЯ ВУЗЛІВ РАДІОПРИЙМАЧА НА ДРУКОВАНИХ ПЛАТАХ

4.1.І Організація виробництва - це створення нових і вдосконалення існуючих виробничих систем. Організація виробництва повинна забезпечувати:

а) формування оптимальної кількості працюючих і засобів праці, для випуску продукції відповідної якості і необхідної кількості;

б) встановлення найбільш раціональних взаємозв'язків між всіма елементами виробничої системи;

в) неперервний розвиток виробничої сфери до напряму підвищення ефективності в умовах ринкової економіки і ринкових відносин.

Для виготовлення того чи іншого виробу необхідно провести підготовку виробництва. Вона потребує наявності розробленого технологічного процесу, на основі якого заказуються необхідні матеріали, визначається навантаження обладнання, виконується конструювання і ви-готовлення пристроїв і установок, спеціальних ріжучих і мірильних інструментів, складається календарний план роботи цехів по випуску. деталей і передачі їх на складання.

При проектуванні технологічних процесів складаються документи, які служать для організації і ведення технологічного процесу. На ос нові їх планується і доставляється цеху необхідна, оснастка робочих місць, матеріали і напівфабрикати, визначається штат робочої сили т.д. При цьому розробляється два види документів:

- технологічні, в яких зафіксований порядок виконання робіт, його режим і необхідна оснастка;

- конструкторські, тобто креслення оснастки.

До технологічних документів відносяться графічні і текстові документи, що визначають технологічний процес виготовлення виробу і містять необхідні дані для організації виробництва. Технологічні доку менти поділяються на наступні:

- маршрутні карти складають опис технологічного процесу, виготовлення виробу по всім операціям в технічній послідовності / від початку до кінця/ з вказанням відповідних даних по обладнанню, оснастці малюнку і травлення. Малюнок наноситься фонографічним методом, тобто копіювання малюнку схеми з прозорого фотознімку на основу покриту світлочутливою емульсією. Для виготовлення фотознімку виготовляй фотооригінали схеми, яку креслять на ватмані картоні або іншому матеріалі. Малюнок електричної схеми заливають чорною тушшю. Фотооригінал може бути в позитивному і негативному вигляді.

Позитив одержують з негатива звичайним контактним методом. Перед початком нанесення малюнку плату обезжирюють в 10 % розчині венського вапна, потім її промивають холодною і гарячою водою. Потім плати помішають у спеціальний пристрій для рівномірного нанесення світло-чутливої емульсії. В якості емульсії використовують наступний склад:

- спирт полівініловий 70-100 г

- алюміній двохромокислий 12-15 г

- спирт етиловий 25 мл

- змочувач 25 мл

- вода 1 л

Після цього плати поміщають у спеціальні шафи і сушать. Потім плати встановлюють разом з позитивом в копіювальний пристрій і виконують експонування. Проявляють плати у ванні з теплою водою / 50 С /, протираючи їх ватним тампоном. Місця, що не піддаються освітленню, вимиваються, інші частини плати задублюються під дією теплої води. Якщо стриманий позитив не чіткий його ретушують. Після цього заготовки з захисним малюнком поступають на хімічне травлення незахищених ділянок фольги. Травлення проводиться в розчині з орного заліза /FeCl/ Процес травлення описується формулою:2FeCl+Cu-2FeCl=CuCl. Хлорне залізо являється травлячим агентом, що забезпечує м’яке і рівномірне травлення. Швидке травлення досягається нагріванням розчину хлорного заліза, вибором оптимальної концентрації розчину. Після травлення заготовку промивають в проточній воді, щоб очистити від хлорного заліза. Захисну плівку знімають в лужному розчині волосяними щітками. Потім обробляють пплату у бензині. Обробка поверхні закінчується пайкою і сушінням пла у сушильних шафах. Готові плати перевіряють візуально і на міцність щеплення. Для захисту від дії вологи на привідники наносять плівку лаку ку-пульверизацією.

Готові друковані плати транспортують в цех для набивки і пайки плати, де знову їх перевіряють. В напівавтомати для набивки плат загружають радіоелементи і плати. Після набивки плати перевіряють чи правильно встановлені радіоелементи,

матеріальних, трудових і інших нормативах.

В картах встановлюється порядок проведення обробок в відповідних це-хах і на дільницях, дається опис обробки на кожному робочому місці без розбивки на періоди. Звичайно, вони широко використовуються в одиничному і дрібносерійному виробництві, коли не потребується то-чного деталювання технологічного пронесу. В доповненні до маршрут-ної карти має бути прикладене робоче креслення:

- операційні карти складають детальний опис операцій технологічного пронесу виготовлення виробів з розділених операцій по переходах і з вказанням режимів роботи, розрахованих норм, необхідного обла-днання, робочого і вимірювального інструменту. Звичайно, вони використовуються в масовому виробництві, складають дані про порядок роботи на одному