При виготовленні частин корпусів радіоприймачів литтям, можливі опіки, пошкодження очей, а також в повітряне середовище виділяють-ся шкідливі пари » продукти розпаду матеріалів.

В процесі обробки друкованих плат користуються різними хімічними сполуками.

Промивка плаї проводиться в ізопропіловому спирті і ацетоні, а ці речовини пожежонебезпечні і шкідливі дня здоров’я людини, так як вони легко випаровуються і забруднюють повітря. Дихання таким пові-трям призводить до появи у працівників різних хвороб.

Хімічна очистка плат проводиться розчинами фосфатів, натрієвої соди, натрієвого лугу і іншими сполуками. При постійній роботі з розчинами часті різноманітні хронічні ураження шкіри, очей орга-нів дихання.

Для травлення друкованих плат використовують ряд травників: хло-рне залізо, хлорну мідь та інші спонуки. Випари дах сполук шкідли-ві для здоров’я. Попадання цих речовин на відкриті ділянки шкіри призводить до опіків або висипок.

Способи захисту людини від впливів шкідливих факторів.

Для того, щоб запобігти отруєння свинцем при проведенні паяльних робіт, в приміщеннях, де провадиться пайка припоями, які містять свинець не дозволяється зберігати особисті речі, приймати їжу і курити, а також прати вдома робочий одяг. Робоче місце повинно обладнуватися місцевою витяжною вентиляцією, яка забезпечує концентрацію свинцю в робочій зоні не вище допустимої - 0,01 мг/м.

Для запобігання опіків і забруднення свинцем шкіри рук, повинні бути видані серветки для видалення лишнього припою з жала паяльника, а також пінцети для підтримки припаюваного проводу.

При монтажних роботах, зв’язаних з небезпекою забруднення або опіку очей передбачена видача працівникам захисних окулярів.

Найбільш ефективними засобами, які запобігають виникненню профе-сійних захворювань є механізація і автоматизація паяльних робіт.

Роботу з хімічно-активними речовинами слід проводити тільки в спе-цодязі, в захисних окулярах. Робочі місця обладнують місцевою ви-тяжною вентиляцією.

В загальному, щоб зменшити вплив негативних факторів на організм людини, всі частини технологічного процесу максимально, по можливості, автоматизують.

Висновок

В розробленому радіоприймачі заданий діапазон частот сигналу (59,13...62,77) забезпечує антенний контур, контури вхідною кола і контури тракту радіочастоти. Так як модуляція приймального сигнал частотна, то виділення сигналу звукової частоти проводиться детекто-ром відношення К2 ДС 241.

Необхідна чутливість радіоприймача (29 мкВ) реалізується підбором коефіцієнтів підсилення каскадів ПРЧ і ППЧ. Задану вибірність пі дзеркальному каналу (33 дб) забезпечують контури преселектора, а вибірність по сусідньому каналу (40 дб) при абсолютній розстройці 213 кГц забезпечується застосуванням ФЗС в тракті ПЧ. Так як в смузі пропускання радіо тракту важко добитися малої нерівномірності підсилення, то заданого його значення добиваються введенням в ПЗЧ глибоких негативних зворотних зв’язків. Так як основна частина нелінійних спотворень також поступає на ПЗЧ, то потрібної величини нелінійних спотворень (2,8%) добиваються також введенням НЗЗ.

Задана ефективність АРП реалізується подачею управляючої напруга АРП на два каскади: один ПРЧ і один ППЧ. Ця напруга виробляється підсилювачем постійного струму, після чого подається на керуючі каскади. Потрібна чутливість ПЗЧ реалізується каскадом попередньою підсилення на транзисторах КТ З15Д. Задану вихідну потужність ПЗЧ забезпечує мікросхема КІ74 УН5. Задана глибина регулювання реалізується застосуванням пасивною паралельною регулювання. Живлення радіоприймача здійсніться від мережі, а також від автономною джерела.

Список використаної літератури

Головин О.В. «Радиоприёмные устройства» Москва «Высшая школа» 1987 г.

Петренко Т.А. Методические указания к курсовому проекту по курсу «Радиоприёмные устройства» 1988 г.

Петренко Т.А. Методические указания к курсовому проекту по теме «Расчёт структурной схемы усилителя звуковых частот радиоприёмника на микросхемах» 1989 г.

Справочник по интегральным микросхемам под общей редакцией Тобрина Б.В. Энергия 1977 г.

Справочник по интегральным микросхемам под общей редакцией Тобрина Б.В. Энергия 1983 г.

Терещук Р.М. и другие «Полупроводниковые приёмоусилительные устройства» Киев «Наукова думка» 1989 г.

Поз. познач. | Найменування | кількість | Примітка

ВА1 | 6АС-2 | 2

Конденсатори

С1, С2 | КТ-4-21 2...15 пФ ± 10% | 2

С3, С4 | КТ-5 – 0,01 мм Н70 ± 10% | 1

С5 | КТ-1 – 100 пФ М75 ± 5% | 1

С6 | 1

С7 | КТ-1 – 10 пФ П100 ± 5% | 1

С8 | КМ-5-1 мкФ М1500 ± 10% | 1

С9 | КМ-5-0,01 мкФ Н700 ± 10% | 1

С10 | КТ-1 – 10 пФ П100 ± 5% | 1

С11 | КТ-4-21 2...15 пФ ± 5% | 1

С12 | КТ-4-21 2...15 пФ ± 5% | 1

С13 | КМ-5-1 мкФ М1500 ± 5% | 1

С14 | КТ-1 – 10 пФ П100 ± 5% | 1

С15 | КМ-5-0,1 мкФ Н30 ± 5% | 1

С16 | К50-6-5 мкФ х 10В ± 70/20%

С17,С18 | КТ-1 – 5 пФ П100 ± 5% | 2

С19 | К50-35-30 мкФ х 16В ± 50/20% | 1

С20 | К50-6-5 мкФ х 10В ± 70/20% | 1

С21 | К50-6-10 мкФ х 10В ± 70/20% | 1

С22 | КТ-4-21 2...15 пФ ± 10% | 1

С23 | КТ-4-21 2...15 пФ ± 10% | 1

С24, С25 | КМ-5-1 мкФ Н70 ± 10% | 2

С26 | КТ-1 – 100 пФ М75 ± 10% | 1

С27 | КМ-5-1 мкФ М1500 ± 10% | 1

С28 | КМ6-2,2мкФ Н90 ± 10% | 1

С29 | КМ-5-0,1 мкФ Н30 ± 10% | 1

С30 | КМ-5-0,01 мкФ Н700 ± 10% | 1

С31–С34 | КД-1-10 пФ П33 ± 10% | 2

С35–С38 | КД-1-100 пФ М1500 ± 10% | 2

С39–С42 | КД-1-10 пФ П33 ± 10% | 2

С43–С46 | КД-1-100 пФ М1500 ± 10% | 2

С47 | К-50-6-1000 мкФ – 25 В ± 50% | 1

С48 | КД1-100 пФ М1500 ± 10% | 1

С49 | К50-35-47 мкФ 63В ±