Зміст
Зміст
1. Вступна частина.
1.1. Обґрунтування теми
1.2. Охорона праці.
2. Розрахунково-технічна частина.
2.1. Призначення та технічна характеристика.
2.2. Принципи роботи схеми
3. Інструкція по експлуатації.
4. Висновок.
5. Перелік використаних Джерел.
Вступна частина.
1.1. Обґрунтування теми.
Стробоскоп – демонстраційний чи контрольно-вимірювальний прилад, побудований на стробоскопічному ефекті. Стробоскопічний ефект – нібито злиття швидко змінюючих положень об’єкта, що рухається, в результаті чого отримуємо враження безперервного руху цього об’єкту.
Стробоскопи застосовуються для вимірювання частоти змінного струму, резонансу, числа обертів механізмів, при спостереженні вібрації клапанів, пружин, колінчастих валів, а також при перевірці систем передач, зчеплення окремих шестерень.
Розрізняють стробоскопи механічні, електро-оптикомеханічні, електроіскрові і електронні.
Найкращі вимірювальні стробоскопи – електронні, наприклад стробоскоп, який складається з заданого генератора і генератора світлових імпульсів. Шкала стробоскопів градуюється в Гц – герцах. Стробоскопи мають високу точність вимірювання, у електронних до 0,001 %.
Стробоскоп широко застосовується ще в театрах і також на естраді на дискотеках, як освітлювальний пристрій, створюючий ефект “робот”.
Охорона праці.
Для забезпечення нормальної експлуатації стробоскопа і безпечної роботи необхідно спостерігати заходи безпеки:
при перерві в роботі прилад відключити від мережі живлення;
забороняється проводити заміну запобіжника або стробоскопічної лампи при виключеному приладі;
спостерігающі в світлі стробоскопа рухомі деталі можуть показатись нерухомими в процесі стробоскопічного ефекту;
Остерігайтесь доторкання рукою
до рухомих деталей!
до роботи з приладом рекомендовано допускати осіб, ознайомлених з технікою безпеки і з даним приладом;
працювати з стробоскопом тільки в сонцезахисних окулярах;
Загальні питання електробезпеки.
Аналіз випадків від електротравм в напівпровідниковому виробництві вказує, що причинами є :
Монтаж і ремонт електрообладнання при не включеному живленні;
Пошкодження ізоляції;
Доступ до відкритих струмоведучих частин;
Випадкові дотики до обірваних кінців і оголених провідників, які знаходяться під напругою.
Всі електроустановки поділяються на установки з номінальною напругою до 1000 В і вище 1000 в.
Небезпека пошкодження електричним струмом дуже залежить від стану навколишнього середовища ( вологість, температура, електропровідність підлоги, стінки, стелі ).
Приміщення діляться на три категорії :
приміщення з підвищеною небезпекою, які мають відносну вологість більше 70 %.
Приміщення особливо небезпечні, відносна вологість яких 100%.
Приміщення без підвищеної небезпеки.
Як діє електричний струм на організм людини, травми можуть при цьому виникнути. В першу чергу, необхідно пам’ятати, що дія струму на організм людини залежить від сили струму, протікаю чого через організм людини :
Частоти ;
Часу дії ;
Стану шкіряного покрову і віку людини ;
Площу контакту з джерелом струму і умов підключення тіла людини в електричне коло.
Крім того, необхідно також пам’ятати, що постійний струм діє менш сильно, ніж змінний такої ж сили.
Безпечний для людини рахується змінний струм до 10 МА, постійний – до 50 МА.
Опір людини електричному струменю змінюється в широких діапазонах для різних ділянок тіла. Так, найбільший опір має шкіряний покрій ( до 1 Мом на 1 кв.см. ), а найменший – нервові волокна і м’язи.
Мінімальний опір людини прийнято рівним 1000 см. Від часу дії електричного струму на організм людини багато залежить характер травми. Тяжка травма може виникнути при дії струму силою в 100 МА на протязі 0,1с.
Звільнення потерпілого від електричного струму.
Якщо потрапивши під напругу сам не може відокремити від струмоведучих частин, необхідно для звільнення негайно застосувати наступні міри :
а) виключити струм, якщо поблизу є рубильник і прийняти міри проти падіння потерпілого, якщо він знаходиться на висоті ( наприклад, обхватити його мотузкою, розтягнути внизу брезент і т.п. ) ;
б) якщо потерпілий не втратив свідомість, крикнути йому голосно і наказово “ПІДСКОЧ”.
в) перерубати провід. Користуючись сокирою з сухою дерев’яною ручкою ( застосовується при напругах не вище 500 В ). В цьому випадку надаючий допомогу повинен стати на дерев’яний настів, або суху дошку ;
г) відірвати потерпілого від струмоведучих частин, ухопившись за сухі частини одягу потерпілого, не щільно прилягаючого до його тіла ( за полу ). При цьому, надаючи допомогу повинен надіти резинові рукавиці, калоші або стати на ізольовану від землі підставку – резиновий килимок, суху дерев’яну дошку або лист фанери. В цьому випадку рекомендується діяти тільки однією рукою – правою.
У випадку, коли звільнення потерпілого від струму одним із вищевказаних способів не можна, необхідно виконати замикання на коротко всіх проводів лінії до відповідного заземлення.
Виконуючи заземлення або закорочення, необхідно застосовуючи для цього провід спочатку з’єднати з землею, а потім його накинути на лінійні проводи, які потрібно заземлити, попередньо випустивши провід з рук. Після цього “надання першої допомоги”.
У випадку з’явлення диму або запаху горілої ізоляції, а також з’явлення ненормального гудіння, терміново виключити мотор і викликати чергового електрика.
Техніка безпеки.
Загальні положення.
До самостійної роботи в якості електромеханіка по ремонту обчислювальної техніки допускається люди не молодші 18 років, які пройшли медичну комісію і одержали позитивний результат ; мають кваліфікаційну групу по електробезпеці не нижче ІІІ-го розряду, присвоєному у відповідності з правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів; пройшли вступний інструктаж на робочому місці, засвоїли безпечні методи виконання робіт по спеціальності.
При роботі на електро - обчислювальних машинах (ЕОМ), а також на пристроях з процесорами. З оперативною пам’яттю, зовнішніх запам’ятовуючих та інших пристроях складових ЕОМ можуть виникати небезпечні і шкідливі фактори;
Підвищення значення напруги, коло замкнення якої може виникнути через тіло людини у випадку дотику до відкритих струмопровідних частин, або обладнання і електропроводки з порушенням.
Поворотні частини охолоджуючих машин, вентиляційних та інших пристроїв.
загорання легко займаних рідин (ЛЗР) при порушенні правил при поводженні з ними під час зберігання і робіт по технічному обслуговуванню пристроїв