Використання комп’ютерної техніки характерне шкідливим впливом електромагнітного випромінювання (ЕМВ) від моніторів комп'ютера. Ступінь дії цього виду випромінювання на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності, тривалості опромінення та його характеру (безперервне чи модульоване ), розмір опроміненої поверхні та особливостей організму. Біологічна дія ЕМВ низької частоти, що створюється монітором викликає функціональні порушення центральної нервової та серцево-судинної системи людини , а певні зміни в складі крові, особливо виражені при високій напруженості електромагнітного поля.

Можливі порушення з боку ендокринної системи та зміни складу крові. Також оператор EОМ багато займається сидячою роботою в вимушеній позі з великою рухливістю кистей рук.. Також потребується напруження зору, що призводить до болю в очах, головного болю. Наслідком сидячої роботи є біль в спині.

В період роботи на ЕОМ на організм людини впливає цілий ряд факторів фізичної природи, та більшість з них знаходиться в межах норми, відповідно до діючих зараз нормативних документів.

При розумовій роботі підвищується кров'яний тиск, частішає дихання , збільшується кровопостачання мозку та зменшується кровопостачання кінцівок та черевної порожнини. У напруженій розумовій праці відхиляється тонус м’язів, судин мозку та серця. Слід звернути увагу , що розумова праця дуже тісно пов'язана з роботою органів чуття, в першу чергу зору та слуху. Відомо, що розумова праця добре проходить в умовах тиші і що шум негативно впливає на продуктивність розумової праці.

Негативна дія монітору на зір проявляється у вигляді різі в очах, печії, болю в очах , ломоти в надбрівній області , розпливчастості меж зображення об’єкту , викликаним тимчасовим порушенням світлочутливого апарату ока.

Ці явища часто супроводжуються головним болем , важкістю в голові, загальною втомою, сонливістю, млявістю. Для того щоб цьому запобігти необхідно дотримуватись правил при виборі приміщення, розташування робочих місць, виконувати гігієнічні та світлотехнічні рекомендації.

3.4 Забезпечення нормальних умов праці

3.4.1 Вимоги до мікроклімату

Забезпечення здорових та безпечних умов праці у виробничій сфері досягається за рахунок дотримання діючих нормативних документів, для існуючих об'єктів шляхом встановлення таких фактичних значень факторів, які не суперечать нормативним.

Мікроклімат виробничих приміщень або метрологічні умови визначаються такими параметрами:

а) температурою повітря t, єС;

б) відносною вологістю ц, %;

с) швидкість руху повітря на робочому місці V, м/с.

Всі види робіт в виробничих приміщеннях поділяють на 3 категорії по важкості робіт. Робота оператора ЕОМ відноситься до категорії робіт з затратами енергії до 150 ккал/год, це згідно з ГОСТ 12.1-005-88 відповідає категорії – легка – 1 б.

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин на робочих місцях , що комплектуються, повинні відповідати вимогам пункту 2.4. СН 4088-86 „Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”; ГОСТ 12.1.005-88, ССБГ „Общие санитарно гигиенические требования к воздуху робочей зони” , СН 2152-80 „ Санітарно- гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень” і наведені в таблиці 1.2 та таблиця 1.3.

Таблиця 1.2- Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ЕОМ для категорії робіт 1-б

Пора року | Оптимальна температура повітря, єС | Оптимальна

відповідна вологість

повітря, % | Оптимальна швіидкість руху повітря,

м/с

Холодний | 21-23 | 40-00 | 0,1

Теплий | 22-24 | 40-00 | 0,1

Для нормалізації мікроклімату в нашому випадку використовують раціональне вентилювання та опалення. Характеристики наведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.3 – Рівні іонізації повітря приміщення при роботі в приміщенні з ЕОМ

Рівні | Кількість іонів в 1 смі повітря , n

n+ | n-

Мінімально необхідні | 400 | 600

Оптимальні | 1500-300 | 3000-5000

Максимально допустимі | 50000 | 50000

Таблиця 1.4 - Характеристика системи вентиляції

Виробниче приміщення | Вид вентиляції | Вентиляційне обладнання | Кратність повітряного обміну , 1/год

Цех | Правий витік | Вентилятор

В-Ц 14-46-2,5 |

1-10

3.4.2 Вимоги до освітлення

Відчуття світла при дії на око людини викликають електромагнітні хвилі так званого оптичного діапазону. Область оптичних електромагнітних випромінювань розташована між областю рентгенівського випромінювання та областю радіовипромінювання.

Освітлення в робочих приміщеннях може здійснюватися природнім та штучним освітленням. При недостатньому природному освітленні використовують загальне освітлення . Останнє представляє собою освітлення, при якому водночас використовують природне і штучне освітлення. Загальним називають освітлення, світильники якого освітлюють всю площу приміщення. Місцем називають освітлення , призначене для освітлення певного робочого місця.

Природне освітлення повинно проникати через бічні світло прорізи, зорієнтовані як правило на північ, чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%.

При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і уповноваженими санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна приміщення повинні мати регулювальні пристрої для відкривання та жалюзі, штори, зовнішні шторки.

Для запобігання появи відблисків на екранах моніторів забороняється використовувати люмінесцентну лампу типу ЛБ.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення припускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Також необхідно передбачити обмеження прямої близькості від джерела природного та штучного освітлення при цьому яскравість поверхонь що