Розглянемо пропозиції ще одного всесвітньо відомого виробника СКРОН, вони мають такі технічні характеристики:

Принцип сушки деревини | Конвективний теплообмін

Енерговитрати до вологості 8 %, кВт/м3 | 90 - 110

Обдув штабеля в сушильній камері | Горизонтально - поперечний

Номінальна напруга, В | 380

Довжина штабеля в сушильній камері, м | 6,5

Температура в сушильній камері, °C | До 75

Шум при роботі сушильної камери, Дб | Не більше 85

Орієнтовний час сушки дошки сосни (40 мм), год. | 190

Загрузка, м3 | 9 | 11 | 14 | 18 | 21 | 23 | 28

Габарити (LxBxH), м | 7,7х2,45х1,9 | 7,7х2,45х2,2 | 7,7х2,45х2,6 | 14,5х2,45х1,9 | 14,5х2,45х2,1 | 14,5х2,45х2,3 | 14,5х2,45х2,6

Теплова потужність, кВт | 36 | 44 | 56 | 72 | 84 | 92 | 112

Потужність э/двигуна, кВт | 5,5 | 7,5 | 11 | 15 | 18

1.3 Характеристика режимів сушіння і вибір параметрів управління процесом сушіння

1.3.1 Методика сушіння, стадії обробки та режими сушіння

- Початковий нагрів деревини

Першою технологічною операцією після формування штабелю являється початкова обробка (нагрів) матеріалу. Прогрів матеріалу здійснюється без подачі водяної пари в зволожувальні труби, згідно з режимами, наведеними в таблиці №1.

Заданий стан пароповітряної суміші підтримують в камері до тих пір, поки різниця між Ії температурою ( Тсер.) і температурою деревини в центрі дошки ( Тдер.) не досягне 3°С. Різницю Тсер.- Тдер. вимірюють в зоні камери, де інтенсивність прогріву мінімальна.

- Режими сушки

Режими сушки характеризуються параметрами: температурою сушильного агента Тсер , мірою його насичення ц і психрометричною різницею Д Т= Тсер-Тм , де Тм – температура вологого термометра психрометру. Значення параметрів конкретних режимів встановлюються згідно породи, розмірів, вологості і призначення висушених матеріалів.

Рекомендовані режими сушки наведені в таблиці №1.

Параметри сушильного агента в камері змінюють періодично по стадіях, в залежності від породи і розмірів деревини.

Режими передбачають багатоступінчату зміну параметрів сушильного агента. Перехід з першої стадії на другу, з другої на третю, і так далі. Здійснюється при досягненні матеріалами певної вологості, яка називається перехідною.

При початковій вологості деревини нижче 40%, першу стадію режиму не використовують.

Час переходу від ступеня до ступені вираховується по фактичній вологості деревини. Процес сушіння закінчують при досягненні матеріалу в камері заданої кінцевої середньої вологості.

Орієнтовна тривалість сушіння деревини наведена в таблиці №2.

- Волога-обробка деревини

Для зняття чи зменшення залишкових внутрішніх напружень деревини, які виникають в процесі сушіння використовують кінцеву переробку в дві стадії.

На першій стадії забезпечують зволоження поверхні деревини при збільшеній температурі методом впуску в камеру водяної пари, з ввімкненими тепло генераторами (піч, котел, ТЕН, і ін.), працюючими вентиляторами і закритих приточно-витяжних системах.

На другій стадії проводять підсушку деревини при одночасному його охолодженні. Зниження температури досягається шляхом відкриття приточно-витяжної системи.

На першій стадії кінцевої обробки підтримують температуру середовища на 8°С вище температури попередньої стадії режиму сушки, але не більше 75°С, психрометричну різницю встановлюють 1.0-2.0°С.

На другій стадії поступово знижують температуру в камері на 40°С, для деревини м’якої, хвойних порід зі швидкістю 5-13°С за годину, а для деревини інших порід – 3-10°С за годину. При цьому чим товще матеріал, тим менше швидкість його охолодження.

В тому разі, коли в деревині могуть виникнути внутрішні чи торцеві тріщини, необхідно провести проміжну волого-обробку.

Проміжній волого-обробці піддають лісоматеріали, товщина яких переважає, для:

Сосни, ялині, піхти, кедру – 60мм

Берези, осини, ольхи, липи, тополю – 50мм

Модрини – 40мм

Кльону, буку, ільми, грабу, ясеня, горіху – 22мм

Проміжну волого-обробку проводять при переході порогу гігроскопічності деревини:

Сосни, ялині, піхти, кедру – 25%

Берези, осини, ольхи, липи, тополю – 20%

Модрини – 25%

Кльону, буку, ільми, грабу, ясеня, горіху – 20%

Під час обробки температуру середовища підтримують на 8°С вище, ніж температуру попередньої стадії, але не більше 75°С, психрометричну різницю підтримують в межах 1.0-2.0°С. Орієнтовна тривалість волого-обробки в залежності від типу деревини і товщини дощок приведена у таблиці №3.

При відсутності проміжної волого-обробки данні таблиці №3, характеризують тривалість кінцевої обробки. В випадку, коли проводиться проміжна і кінцева обробки, на першу використовується 1/3, а на другу - 2/3 вказаного часу.

Для вирівнювання вологості деревини по об’єму штабелю і його товщині, проводять кондиціонуючу обробку деревини. Для цієї задачі в камері, з допомогою теплогенератора і парогенератора, підтримують такий стан середовища, при якому недосушені частини штабелю досихають, а пересушені, навпроти – зволожуються.

Температура середовища під час кондиціонуючої обробки підтримується на рівні, який відповідає температурі останнього режиму сушки, але не більше 75°С, а значення ступеня насиченості при кінцевій вологості Wk=8% наведені нижче:

Тсер | 60 | 65 | 70 | 75

Ц | 0,57 | 0,6 | 0,62 | 0,64

Тривалість кондиціонування для деревини 1 категорії якості орієнтовно дорівнює половині тривалості кінцевої волого-переробки, а для деревини 2 і 3 категорії якості, кондиціонування призначують по мірі необхідності, в залежності від результатів контролю рівномірності кінцевої вологості.

Оскільки необхідна тривалість волого-переробки визначається рядом змінних факторів (параметри зовнішнього середовища, теплопровідність, герметичність, і ін.), то приведені в таблиці 3 і 4 рекомендації являються орієнтованими, а більш точні дані отримуються експериментальним шляхом, аналізуючи ефективність роботи конкретної сушильної камери.

Режими, наведені в таблиці №1 призначені для сушильних камер, які забезпечують швидкість циркуляції сушильного агента штабелю від 1 до 2,5м/с. При фактичній швидкості повітря в штабелі нижче 1м/с, психрометрична різність на першій і другій стадіях процесу, збільшують в порівнянні з табличною на 1°С, а при фактичній швидкості вище за 2,5м/с – зменшують на