Стан сушильного агента в камері підтримують системами автоматичного регулювання, контролюють дистанційними психрометрами.

Давачі психрометра встановлюють в потоці сушильного агента в зоні, де його покази відповідають середнім величинам.

Допустима похибка підтримання температури не повинна перевищувати 2°С від заданої режимом, при цьому похибка виміру психрометричної різниці не повинна становити 1°С.

При умові, що конструкція сушильної камери не дозволяє досягти потрібної температури, згідно з таблицею №1, то дозволяється проведення сушіння при меншій температурі, але з обов’язковим підтриманням ступеня насичення повітря. Процес сушіння слід координувати по зміні середньої вологості матеріалу.

1.3.2 Таблиці режимів сушіння деревини

Таблиця №1. М'які режими сушіння деревини

Порода деревини | Вологість | Температура середовища

( Тс,°С ) | Психрометрична різниця

( ДТ=Тс-Тм,°С )

Товщ. < 40мм | Товщ. > 40мм

Хвойні породи

(ялина, сосна, ін.) | Початковий прогрів | 55 | Продовж. -

4год | Продовж. -

6год

3 | 3

До 40 | 50 | 5 | 3

До 30 | 55 | 7 | 5

До 25 | 60 | 8 | 7

До 20 | 60 | 10 | 8

До 15 | 65 | 14 | 12

До 8 | 65 | 17 | 15

кондиціонування | 65 | 7 | 7

Бук, береза, вільха, клен | Початковий прогрів | 45 | Продовж. -

4-6год | Продовж. -

6-8год

2 | 2

До 40 | 40 | 4 | 3

До 30 | 45 | 6 | 3

До 25 | 50 | 9 | 5

До 20 | 60 | 12 | 7

До 15 | 60 | 15 | 8

До 12 | 60 | 16 | 12

До 8 | 65 | 17 | 15

кондиціонування | 65 | 7 | 7

Дуб, ясень, граб | Початковий прогрів | 40 | Продовж. -

4-6год | Продовж. -

4-6год

2 | 2

До 40 | 35 | 4 | 3

До 30 | 40 | 6 | 6

До 25 | 50 | 8 | 7

До 20 | 60 | 13 | 11

До 8 | 65 | 17 | 16

кондиціонування | 65 | 7 | 7

Таблиця №2. Орієнтовна тривалість сушіння деревини від Wпоч=60% до Wкін=8%, без урахування часу початкового прогріву матеріалу

Товщина деревини, мм | Ширина деревини, мм | Тривалість сушіння, дні

Сосна, ялина, ялиця, кедр | Береза, вільха | Дуб, граб | Бук, клен, ясень

22 | Будь-яка | 5,0 | 6,0 | 9,0 | 8,0

25 | Будь-яка | 6,0 | 7,0 | 11,0 | 9,0

32 | Будь-яка | 7,0 | 8,0 | 16 | 10,5

40 | Будь-яка | 7,5 | 8,5 | 22,0 | 13,0

50 | 110-130 | 8,0 | 11,0 | 32,0 | 16,5

140-180 і більше | 8,5 | 12,0 | 36,0 | 18,0

60 | 110-130 | 9,0 | 16,0 | 49,0 | 23,0

140-180 | 9,5 | 17,0 | 53,0 | 25,0

Більш ніж 180 | 10,0 | 18,0 | 57,0 | 27,0

70 | 110-130 | 12,0 | 28,0 | 75,0 | 42,0

140-180 | 13,0 | 31,0 | 83,0 | 47,0

Більш ніж 180 | 14,0 | 34,0 | 92,0 | 51,0

75 | 110-130 | 13,0 | - | - | -

140-180 | 15,0 | - | - | -

Більш ніж 180 | 16,0 | - | - | -

100 | 80-100 | 23,0 | - | - | -

110-150 | 24,0 | - | - | -

140-180 | 25,0 | - | - | -

Більш ніж 180 | 29,0 | - | - | -

Таблиця №3. Орієнтовна тривалість волого-обробки в залежності від породи і товщини деревини

Товщина деревини, мм | Тривалість обробки, годин*

Сосна, ялина, кедр, ялиця | Модрина | Береза, вільха | Дуб, граб | Бук, клен, ясень

До 22 | 1,5 | 2,0 | 4,0 | 3,0 | 3,5

22-32 | 2,0 | 3,0 | 6,0 | 4,0 | 5,0

32-40 | 3,0 | 6,0 | 12,0 | 8,0 | 10,0

40-50 | 6,0 | 12,0 | 20,0 | 14,0 | 16,0

50-60 | 9,0 | 18,0 | 30,0 | 21,0 | 24,0

60-75 | 14,0 | 30,0 | 50,0 | 35,0 | 40,0

Більш ніж 75 | 24,0 | 60,0 | 80,0 | 65,0 | 70,0

*- час обробки визначається з моменту встановлення психрометричної різниці в камері (Тс-Тм=1..2°С)

1.3.3. Вимірювання вологості деревини

Деякі розробники не оснащують сушильні камери вологомірами деревини, пояснюючи це тим, що сушку можна вести за часом (перше пояснення) або тим, що вологість деревини визначається непрямим способом по температурі і вологості повітря (друге пояснення). Перше пояснення невірно з наступної причини: тривалість фази сушки залежить від регіону (і навіть місця) зростання, віку дерева, вигляду розпила і багатьох інших чинників, отже - поняття час сушіння не є постійним і здійснювати перехід з фази на фазу сушки за часом не можна. Друге пояснення - по вологості і температурі повітря можна розрахувати тільки вологість поверхневого шару пиломатеріалу, а не його дійсну вологість. Отже, існує дуже висока вірогідність того, що перехід на наступну фазу сушки буде проведений передчасно, що у свою чергу призведе до ще більшого градієнта вологості по товщині матеріалу (різниця між поверхневою і внутрішньою вологістю) і так далі, поки пиломатеріал не буде зіпсований.

Висновок з вищесказаного: вимірювання вологості деревини при сушці необхідне.

В даний час найбільшого поширення набув спосіб вимірювання вологості деревини по електричному опору (кондуктометричний спосіб). У деревину встромляються електроди (голки, штирі), вологомір вимірює