z2 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення z2=1.2;

- коефіцієнт використання світлового потоку вибирається з таблиць в залежності від типу світильника, розмірів приміщення, коефіцієнтів відбивання стін і стелі приміщення.

Визначимо площу приміщення, якщо його довжина складає Lд=6м, а ширина Lш=7.5м:

=6*7.5 = 45 м2

Виберемо з таблиці коефіцієнт використання світлового потоку по наступним даним:

коефіцієнт відбивання побіленої стелі Rп=70%;

коефіцієнт відбивання від стін, пофарбованих в світлу фарбу Rст=50%.

=1.3,

де hП – висота приміщення=2.5 м, тоді =0.34.

Допускається відхилення не більше ніж -10% +20% Fопт.

Найбільш прийнятними для приміщення ВЦ є люмінесцентні лампи ЛБ (білого світла) або ЛТБ (тепло-білого світла), потужністю 20, 40, 65 або 80 Вт. Ми виберемо 9 ламп типу ЛБ з потужністю 65 Вт, світловий потік однієї лампи ЛБ65 складає F1=4550 лм.

Визначаємо світловий потік:

Лм.

Тоді освітленість робочого місця буде:

лк

Знайдемо відхилення від нормованого значення.

це на 22,77% більше від нормованого значення.

Розглянемо випадок коли взято 7 ламп типу ЛБ65.

Визначаємо світловий потік:

Лм.

освітленість робочого місця буде:

Знайдемо відхилення від нормованого значення.

Відхилення становить + 7,4%, а це є в межах норми.

Таким чином, необхідно встановити 7 ламп ЛБ65.

Електрична потужність всієї освітлювальної системи обчислюється за формулою:

, Вт,

де P1– потужність однієї лампи=65 Вт, N – число ламп=7, тоді

Вт.

Отже для того, щоб освітлення в приміщенні відповідало нормам, потрібно встановити 7 ламп ЛБ65, згідно чого електрична потужність всієї освітлюваної системи буде становити 455 Вт.

5.4 Заходи по зниженню шуму, вібрації, ультразвуку

Шум, вібрація, ультразвук виникають при роботі машинок, принтерів, розмножувальної техніки, обладнання для кондиціювання повітря, а також вентиляторів систем охолодження і трансформаторів.

Сумісні приміщення, в яких рівні шуму і вібрації не перевищують допустимих значень, не повинні межувати з виробничими приміщеннями для роботи з ВДТ.

Рівень шуму, згідно ГОСТ 12.1.003-86, на робочих місцях не повинен перевищувати 50 дБ, що досягається застосуванням малошумного обладнання, використанням спеціальних матеріалів для обшивки приміщень, а також різноманітними звукопоглинальними пристроями (перегородки, кожухи, прокладки тощо).

Рівень шуму дорівнює 75 дБ, що відповідає вимогам ГОСТу, тому захисних заходів не передбачається.

Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливості, чим більше інтенсивність шуму і його експозиція, тим більше зниження слухової чутливості.

Діючи на слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем і органів людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а також призводить до зниження мускульної дієздатності.

При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршуються увага і мовна комутація, створюються

передумови до помилкових дій працюючих, яка являється причиною частих головних болів, нестійкого емоційного стану, шум створює передумови до погіршення психологічного стану. Шкідливий вплив шуму на організм людини, як правило, посилюється за наявності інших шкідливих або несприятливих виробничих чинників.

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, до яких входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль.

Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПК, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.

В деяких випадках рекомендується заміна матричних принтерів на лазерні. Окрім цього, для зниження шуму в самих джерелах, вста-новлюються вібропоглинаючі і шумопоглинаючі прокладки або амортизатори.

5.5 Електробезпека

Умови ураження людини електричним струмом такі:

двофазне дотикання (двофазне включення людини в мережу);

однофазне дотикання, наближення на небезпечну віддаль до неізольованих дротів з напругою більше 1000 В;

дотик до корпуса обладнання, що не проводить струм, але опинилося під напругою;

перебування в зоні дії атмосферної електрики;

вхід у зону дії електромагнітного поля.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ПК, периферійних пристроїв ПК та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК виконується як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, кульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів і прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється, а також не допускається підключення цих провідників на щиті до одного контактного затискача

Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, які можуть бути під напругою.

Електромережі для підключення ВДТ і ПК оснащуються справжніми штепсельними з'єднаннями та електророзетками, які крім контактів фазового і нульового робочого провідників, мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника, що під'єднаний раніше ніж вони. Порядок роз'єднання при відключенні мережі має бути зворотним. Заборонено під'єднювати обладнання до звичайної двопровідної електричної мережі, в тому числі з використанням перехідних пристроїв.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ВДТ, ПК повинні відповідати І класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007-86 і ГОСТ 25861-83. Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщенні (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі тощо), мають бути захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Пожежна безпека

Згідно ОНТП 24-86 (категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою) приміщення лабораторії відноситься до категорії D. Ступінь вогнестійкості будівель за СНіП 2.01.02-85 категорія ІІІ. Можливим джерелом пожежі являється загорання ізоляції електрообладнання, яке відбувається внаслідок коротких замикань або перевантаження мережі. Для усунення небезпеки загорання встановлений електрощиток з запобіжниками, а також використовуються додаткові