Після закінчення огляду літератури слід пропрацювати принципи проектованого пристрою. Для цього необхідно врахувати досвід розробки пристроїв і скласти 2 – 3 варіанти первинного підходу до здійснення принципу дії пристрою; зробити чорнове опрацьовування запропонованих варіантів і на основі порівняльної характеристики вибрати остаточний варіант проектованого пристрою; обгрунтувати основні функціональні схеми, для чого виконати ескізний розрахунок функціональної схеми. Сенс його полягає в перерозподілі параметрів між окремими блоками. В результаті такого розрахунку визначаються ТЗ на окремі блоки і каскади.

Наступний етап – створення більш докладної структурної схеми і розробка принципової схеми всіх каскадів. Для цього слід визначити тип елементної бази, на якій будуються схеми. Доцільно використати інтегральні схеми однієї серії і компонентні транзистори нових типів.

При розрахунку вузлів слід виконати електричний розрахунок всіх режимів за постійним струмом, вибрати компоненти, виходячи із шкали номінальних значень і потужності розсіювання.

Розрахунок виконується в статичному і динамічному режимах. Доцільно включати елементи оптимізації з урахуванням обмежень конструкторського і експлуатаційного характеру. Всі розрахунки в чорновій формі потрібно представити керівнику для перевірки. Одночасно розробляються ескізи принципових схем і конструкції .

Останній етап – оформлення пояснювальної записки і графічної частини. Розглянута послідовність виконання курсового проекту може бути змінена в тій або іншій частині за узгодженням з керівником проекту. Спільною рекомендацією для виконання курсового проекту роботи є поглиблення теоретичних знань у вузькому напрямі з тематики проекту і розвиток навиків самостійного творчого рішення інженерних задач.

14 Захист курсового проекту

Захист курсового проекту – завершальний етап проектування. При захисті проекту студент повинен грамотно обгрунтувати всі прийняті рішення, виявити знання теоретичного курсу, причому, як правило, з тематики свого проекту, а також додаткові відомості з навчальної або з наукової літератури. Користуючись графічним матеріалом, необхідно стисло висловити технічні умови, шляхи реалізації завдання, аргументовано відповісти на питання. Слід звертати увагу на похибки основних параметрів, шляхи їхнього зменшення. Розрахункову частину можна доповнити роздруківками розрахунків на ЕОМ.

Курсовий проект захищають перед комісією у складі керівника проекту і одного – двох членів комісії, призначених завідувачем кафедри. Час і місце захисту оголошується заздалегідь. На доповідь студенту відводиться 7…10 хвилин, весь захист проекту триває близько 15 хвилин.

15 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

15.2 Перелік скорочень і позначень

В цьому розділі приводиться список умовних скорочень і позначень, прийнятих в проекті. В список можна включати тільки нестандартні скорочення. Стандартними скороченнями можна вважати:

і – миттєве значення струму;

u – миттєве значення напруги;

Іі – параметри струму ( максимальне, діюче і др.)

Uk – параметри напруги;

t – час;

f – частота;

tф – тривалість фронту;

tз – час затримки;

v – швидкість наростання напруги;

to – температура;

P – потужність;

U1, U0 – напруги "1", "0";

Ku, Kі – коефіцієнт підсилення відповідно за напругою і струмом;

Rвх, Rвих – опір відповідно вхідний і вихідний;

Kj – коефіцієнт нелінійних спотворень;

Kпос – коефіцієнт послаблення синфазної складової;

коефіцієнт шуму;

fв.гр – верхня гранична частота;

fn.1 – частота полюса (першого);

fн.гр – нижня гранична частота;

f1 – частота одиничного підсилення;

б, в – статичні коефіцієнти передачі струму транзистора відповідно в схемах із спільною базою і спільним емітером;

S – крутизна;

б – відносна похибка;

ККД – коефіцієнт корисної дії;

Скорочені позначення блоків:

ОП – операційний підсилювач;

ДЖ – джерело живлення;

Г – генератор;

Т – тригер;

Р – регістр;

Ф – фільтр (ФНЧ, ФВЧ, СФ);

С – суматор;

Д – детектор;

В – помножувач;

Впідс – підсилювач;

АЛП – арифметико-логічний пристрій;

МП – мікропроцесор і т.д.

Графічні умовні позначення функціональних блоків структурних схем приведені в додатку 3. Спеціальні позначення необхідно ввести в даному розділі при необхідності.

15.3 Реферат

Реферат повинен відображати основний зміст роботи, виконаної в ході курсового проектування. Він будується за схемою:

відомості про об'єм пояснювальної записки;

кількість і характер ілюстрацій і кількість таблиць;

перелік ключових слів;

текст реферату об'ємом до однієї сторінки.

15.4 Вступ

Необхідно стисло, на 4…5 листах, описати особливість пристрою, що розробляється, і уявити аналіз технічних умов.

Не слід приводити загальновідомі визначення (типу – що називається підсилювачем, тригером і т.д.).

Аналіз технічних умов виконується на підставі завдання на курсовий проект, але цей розділ не повинен бути простим переліком основних якісних показників пристрою. Тут необхідно оцінити задані технічні умови, намітити шляхи їхньої реалізації, визначити додаткові вимоги і якісні показники, яким буде задовольняти проектований пристрій. В результаті аналізу технічних умов необхідно намітити рішення основних питань проекту:

1. Який принцип дії буде покладений в основу проектованого пристрою?

2. Які інтегральні схеми і дискретні активні елементи (біполярні і польові транзистори, тунельні діоди і т.п.) будуть застосовані при побудові пристрою?

3. Яким орієнтовно повинно бути конструктивне рішення пристрою?

4. Чи можуть бути використані в проектованому пристрої типові схеми і нормалізовані елементи? Їхня орієнтовна частка в загальній схемі і конструкції.

5. Які вимоги слід пред'являти до джерела живлення, його конструкції, якісних показників, розміщення?

6. Як передбачається виконати електричне і механічне сполучення проектованого пристрою з пристроєм або апаратом, для якого воно призначене?

15.5 Аналітичний огляд стану питання

Основний теоретичний розділ проекту, в якому виявляються знання студентів з відповідних розділів курсу, уміння користуватися технічною літературою, елементи творчості і уміння, вибравши критерії, виробляти