Основне правило розміщення ІС – необхідність поєднання виводів, монтажних отворів і площадок з вузлами координатної сітки. Для визначення положення перших виводів мікросхем на друкованій плати повинні бути передбачені так звані "ключі".

Монтажні площадки наносяться на друковану плату для закріплення мікросхем за допомогою пайки. Форма монтажних площадок може бути довільною (наприклад, прямокутною, овальною).

При перпендикулярній орієнтації виводів ІС щодо площадки друкованої плати закріплення виводів здійснюється з допомогою монтажних отворів. Діаметри монтажних і перехідних отворів вибирають залежно від діаметра виводів навісних елементів, а при металізації отворів – і від товщини плати. Не рекомендується на одній друкованій плати застосовувати монтажні і перехідні отвори більше трьох різних діаметрів.

Необхідність зенкування отворів визначається вибраним методом виготовлення плати і конструктивно-технічними вимогами.

При установці корпусів ІС на друковану, плату необхідно дотримуватися наступних технологічних вимог:

1. ІС з штировими виводами слід встановлювати тільки з одного боку друкованої плати і із зазором між корпусом і друкованою платою. При орієнтації корпусів необхідно забезпечувати паралель більшої сторони корпусу основному напряму повітряного потоку.

2. ІС в корпусах типу 1 і 2 повинні встановлюватися на друковану плату з підрізуванням виводів, а в корпусах типу 3 – після формування згину виводів.

При розміщенні на друкованій плати цифрових ІС необхідно додатково ураховувати:

1. ІС, що виконує операцію АБО, до об'єднуваної ІС повинна знаходитися на одній друкованій плати.

2. Інвертори, що перемикаються одночасно, слід розміщувати в різних корпусах і підключати по можливості до різних шин розводки живлення.

3. В незадіяних в радіоелектронних пристроях логічних схемах і складних функціональних вузлах один вхід необхідно заземляти.

4. Незадіяні входи працюючих схем потрібно об'єднувати з робочими входами у всіх випадках, коли в схемах коефіцієнт розгалуження не перевищує допустимого значення.

5. Входи логічних схем, на яких повинна постійно подаватися логічна “1”, можна через резистор з опором 1 кОм сполучати з шиною живлення, причому через один такий резистор до шини живлення можна підключити до 10…15 входів.

Навісні елементи встановлюють на місці, що відводиться для розміщення ІС, збоку їхнього розміщення. При двосторонньому монтажі навісні елементи розташовують на одній стороні з елементами електричної комутації.

Навісні елементи, що мають велику масу наприклад, трансформатори, – для зменшення механічних перевантажень плати слід розташовувати так, щоб їхні центри ваги знаходилися поблизу точок кріплення друкованої плати. Якщо число навісних елементів достатньо велике і розміри їх помітно перевищують розміри корпусів ІС, допускається застосовувати об’ємно-плоский метод компоновки субблоків, при якому мікросхеми групуються в окремі вузли, висота яких співрозмірна з висотою навісних елементів. Іноді крупногабаритні навісні елементи доцільно виділяти в окремі вузли і субблоки.

Після розмітки розміщення ІС, навісних елементів, контрольних колодок і елементів кріплення розв'язується задача забезпечення на друкованій плати електричних зв'язків між елементами принципової схеми. При цьому також використовується координатна сітка. На кресленні із зображенням координатної сітки, де вже вказано розміщення всіх елементів принципової схеми і контрольних колодок, конструктор розмічає оптимальне розташування друкованих провідників. При виконанні цієї роботи слід ураховувати, що на електричні параметри схеми великий вплив робить форма друкованих провідників, їхня довжина і взаємний розподіл. При проектуванні провідників слід дотримуватися рекомендацій:

1. Провідники, що сполучають між собою електрично зв'язані елементи схеми, повинні бути можливе більш короткими.

2. Для зменшення паразитних зв'язків не слід прокладати паралельно один одному вхідні і виходи друковані провідники одного каскаду.

3. Провідники вхідних високочастотних ланцюгів слід прокладати передусім, вони повинні бути максимально короткими., 4. Друковані імпульсні ланцюги повинні бути мінімальної довжини і ширини і видалені, декілька це можливо, від інших ланцюгів, особливо від заземлених по змінному струму.

5. Провідники вхідних і вихідних ланцюгів, які зведені в систему для під'єднування до краєвого з'єднувача, доцільно розділити екрануючими провідниками або "заземленими" виходами.

6. Система заземлених шин повинна мати мінімально можливу власну індуктивність. Заземлені провідники, по яких течуть сумарні струми всіх ланцюгів, слід виготовляти максимально можливої ширини, вони повинні займати все вільне від сигнальних провідників помсти.

7. Паразитний вплив одних ланцюгів друкованої плати на інші можна зменшити, відділяючи їхніми друкованими екранами» які рекомендується виконувати не суцільними, а сітчастими.

6. При двосторонньому рас складанні друкованої схеми необхідно уникати прокладки аналогічних провідників < тій і іншої сторони друкованої плати паралельно один одному.

9. При виготовленні особливо довгих друкованих провідників /более 73 мм/ доцільно передбачати додаткові монтажні майданчики і отвори, сприяючі більш надійному кріпленню, і у випадках, коли немає можливості уникнути різкої зміни напряму прокладки провідників.

10. Якщо не вдається побудувати плату без перетинів друкованих провідників, можна застосовувати файли деталі /перемички/. Але їхнє загальне число не повинно перевищувати 15 % спільного числа провідників При невиконанні цієї умови з одностороннього монтажу слід перейти на двосторонній йди багатошаровий друкарський монтаж, Доцільне на одній стороні або в одному шарі розташовувати всі ланцюги живлення схеми, а на інший - сигнальні ланцюги.

11. Мінімальна відстань між краями двох близько розташованих отворів у жодному випадку не повинна бути менше товщини матеріалу плати.

Друковані провідники мають ширину, як правило, від 0,3 до 1,5 мм. На форму, протяжність і розташування друкованих провідників накладається ряд технологічних обмежень:

максимальна довжина провідника не повинна перевищувати 3 м;

осі симетрії проводнико^-необходимо суміщати з лініями координатної сітки. Напрями провідників слід змінювати під кутом 45' до ліній сітки посередині між цими лініями не повинно бути різких перегинів друкованих